"26" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/121/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” (20-й км Старокиївської дороги, м. Одеса, 65025)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ” (вул. Остапа Вишні, 1-Б, м. Одеса, 65098)
про стягнення 103032,00 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Василін В.В.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ”, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 273032,00 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем зобов'язання в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 24.11.2017 №12/11-2017.
Відповідач під час розгляду справи у судові засідання не з'являвся, про поважність причин неявки суд не повідомляв, відзив на позов і жодних доказів суду не надав, при цьому про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, а тому справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/121/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "15" лютого 2021 о 10год.45хв.
15.02.2021 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до « 03» березня 2021 о 16год.15хв.
03.03.2021 судом протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до « 18» березня 2021 о 17год.00хв.
18.03.2021 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до « 26» березня 2021 о 10го.00хв.
Під час розгляду справи про оголошені судом протокольні ухвали про перерви в засіданнях суду учасників справи було повідомлено у разі їх явки в засідання - безпосередньо у судовому засіданні під розписку, а неявки - шляхом направлення відповідних ухвал в порядку ст. 120 ГПК України.
Ухвалою суду від 26.03.2021 судом було закрито провадження у цій справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 170000,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України та повернуто позивачу частину сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 1825,48 грн.
У судовому засіданні 26.03.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
24.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” (постачальник) було укладено договір поставки №12/11-2017 (а.с.10-12, т.1; далі - договір), згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього визначену в договорі грошову суму.
Згідно з п.п.1.2., 2.1., 2.3. договору кількість, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами відповідно до умов цього договору та відображаються у видаткових накладних на кожну партію товару. Ціни на товар, що поставляється за цим договором, визначаються сторонами на договірній основі в національній валюті України і фіксуються безпосередньо на момент поставки товару. Ціна одиниці товару та загальна вартість товару вказується в рахунку-фактурі і видаткових накладних, які оформлюються на підставі замовленого покупцем товару, сума яких становить загальну ціну договору.
Відповідно до п.п.2.4., 2.6. договору покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 80% від вартості продукції, що поставляється партії товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником і оплату в розмірі 20% від вартості товару протягом 2 (двох) банківських днів з моменту готовності товару до транспортування/відвантаження. Датою оплати за поставлену партію товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
За змістом п.п.4.1., 4.2. договору постачальник поставляє товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надходження заявки від покупця і внесення попередньої оплати в розмірі, передбаченому п.2.4. договору. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в ТТН. Поставка товару здійснюється партіями. Партії формуються на підставі попередньої письмової заявки покупця на поставку партії товару, підтвердженої рахунком-фактурою постачальника.
Відповідно до п.9.1. договору він набуває чинності з моменту його укладання сторонами і діє до « 31» грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік.
На виконання умов вищевказаного договору протягом січня-лютого 2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2953032,00 грн, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними (а.с.16-34, т.1).
Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково та згідно наявних у справі платіжних доручень (а.с.35-42, т.1), станом на день подання позову позивачем було сплачено на користь позивача кошти на загальну суму 2680000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13-15, т.1), 04.12.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав невідкладно погасити заборгованість по договору в розмірі 273032,00 грн, натомість, як пояснив позивач, відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом, що розглядається в межах цієї справи.
Після відкриття провадження у цій справі відповідач частково погасив спірну заборгованість, сплативши позивачу кошти в загальному розмірі 170000,00 грн, що стало підставою для закриття судом провадження у справі в цій частині вимог позивача.
З врахуванням викладеного, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 24.11.2017 №12/11-2017 становить 103032,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
Судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару на підставі договору поставки від 24.11.2017 №12/11-2017, внаслідок чого у відповідача рахується заборгованість станом на день вирішення спору в розмірі 103032,00 грн. Оскільки ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача основний борг у зазначеній сумі, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача та часткове повернення позивачу судового збору в сумі 1825,48 грн, судовий збір в розмірі 2270,00 грн, як мінімальна ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання позову, слід покласти на відповідача.
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява № 19336/04).
Так, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач на виконання вимог ст.162 ГПК України повідомив суду, що ним очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу, разом з цим не зазначив їх розміру.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2021 між адвокатом Василіним Віталієм Валерійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, згідно з п.1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених дим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Відповідно до п.1.2. договору адвокат, відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема: надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього з приводу стягнення заборгованості за договором поставки № 12/11-2017 від 24.11.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ: 37679391); готує позовну заяву до Господарського суду Одеської області щодо стягнення на користь клієнта заборгованості за договором поставки № 12/11-2017 від 24.11.2017, укладеного з ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ», а також інші необхідні процесуальні документи; приймає участь у судових засіданнях у Господарському суді Одеської області по справі щодо стягнення на користь клієнта заборгованості за договором поставки № 12/11-2017 від 24.11.2017, укладеного з ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ».
За умовами п.2.1. договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п.п.3.1., 3.3. договору за правову допомогу, передбачену в п.1.2. договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 30000,00 грн. Клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду протягом п'яти місяців з дати підписання договору.
Тобто, станом на час подання позову - 18.01.2021 - сторони договору про надання правової допомоги від 08.01.2021 вже були обізнані про розмір винагороди, який підлягає сплаті за вказаним договором, проте у попередньому (орієнтовному) розрахунку позивач цей розмір не вказав, зазначивши лише, що ним будуть понесені витрати на правничу допомогу.
17.03.2021 між позивачем та адвокатом було підписано акт №1 про обсяг виконаних робіт за вищевказаним договором, згідно з яким адвокатом були виконані наступні роботи, пов'язані з розглядом цієї справи: складання договору про надання правової допомоги; опрацювання наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані в якості доказів при підготовці позовної заяви відповідно до договору; моніторинг діючого законодавства України; складання тексту позовної заяви, визначення та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення (окрім підпису клієнта), підготовка екземплярів позовної заяви з додатком для учасників справи; формування квитанції для сплати судового вбору, з використанням даних, розміщених на офіційному сайті Господарського суду Одеської області та сплата судового збору через банківську установу; направлення поштою копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача; подання позовної заяви з додатками до канцелярії Господарського суду Одеської області; підготовка до участі у судовому засіданні по справі, призначеному на 15 лютого 2021 року; явка до суду у судове засідання, призначене на 15 лютого 2021 року та участь у зазначеному засіданні; підготування заяви про відкладення розгляду справи, призначеного на 3 березня 2021 року та її подання до Господарського суду Одеської області; підготування заяви про закриття провадження щодо частини позовних вимог та її подання до Господарського суду Одеської області; підготовка до участі у судовому засіданні по справі, призначеному па 18 березня 2021 року. Аналогічний перелік виконаних адвокатом робіт викладений останнім у детальному описі відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України. При цьому, в акті та детальному описі робіт його підписантами не було зазначено часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
В п. 3 акту зазначено, що оплата за вказані у пункті 1 роботи здійснюються клієнтом відповідно до умов договору. Згідно з п.4 акту вказана у п.3 цього акту оплата враховує заплановану та обов'язкову участь адвоката у судовому засіданні по справі, призначеному на 18 березня 2021 року, а також наступних судових засідань по справі № 916/121/21, що не передбачає обов'язкового додаткового складання окремого акту виконаних робіт.
Проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд, з врахуванням обсягу, категорії та складності даної справи, враховуючи, що адвокатом не наведено кількості часу, витраченого на виконання цих робіт, а також з огляду на те, що розмір заявлених витрат істотно перевищує розмір судових витрат, вказаний у попередньому орієнтовному розрахунку, і позивач міг передбачити такі заявлені витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, дійшов висновку, що за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ” (вул. Остапа Вишні, 1-Б, м. Одеса, 65098, код ЄДРПОУ 37679391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” (20-й км Старокиївської дороги, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 41501853) заборгованість в розмірі 103032 /сто три тисячі тридцять дві/грн 00 коп, судовий збір в розмірі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 /десять тисяч/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 31 березня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля