"29" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3773/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
розглянувши матеріали (вх. № 3905/20)
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 34 831 грн.
29.12.2020р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича, в якій просить суд стягнути з відповідача 34 831 грн. - неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неповернення відповідачем орендованого приміщення після закінчення строку дії договору №41/30 від 28.12.2012р., що стало підставою для нарахування позивачем, на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, неустойки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2020р. позовну заяву департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
21.01.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків(вх.№1775/21), згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3773/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 25.01.2021р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 28.01.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідачу по справі ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 25.01.2021р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65058, м.Одеса, вул.Армійська, буд.8-В, кв.5, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №347474511262, сформованого судом.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу - фізичній особі-підприємцю Мєламуд Ігорю Абрамовичу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута 05.02.2021р. поштовою установою з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "адресант відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 09.03.2021р. по 26.03.2021р., з метою повного та всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №916/3773/20 поза межами строку, встановленого ст. 248 ГПК України, у розумний строк, достатній, з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.
28.12.2012р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Меламуд Ігорем Абрамовичем (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №41/30, згідно з п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 45,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14.
Відповідно до п.1.3. договору, термін дії договору оренди встановлений з 28.12.2012р. до 28.11.2015р.
Згідно п.2.1 договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна". Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ 04.10.1995р. зі змінами і доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.
Відповідно до п. 2.2 договору, за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди місяць, 411,25 грн. (без податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.
Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4. договору).
Згідно п.3.4. договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду нежиле приміщення згідно з п.1.1. цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.
Відповідно до п.4.7 договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний в 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди
Згідно п.4.10. договору, у випадку припинення дії цього договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання - передачі приміщення.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору (п.5.1 договору).
Згідно з умовами п.7.7. договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у орендодавця наміру передачі об'єкта оренди на наступний термін на конкурсних засадах.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором (п. 7.8 Договору).
Дія договору оренди припиняється, в тому числі, достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (п. 7.11 договору).
Згідно акту приймання-передачі приміщення від 28.12.2012р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради передав, а фізична особа - підприємець Меламуд І.А. прийняв нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 45,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14, на підставі розпорядження міського голови від 28.12.2012 № 1290-01р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. у справі № 916/2857/16 позов задоволено в повному обсязі; виселено фізичну особу-підприємця Меламуда Ігоря Абрамовича з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 45,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; стягнуто з фізичної особи-підприємця Меламуда Ігоря Абрамовича на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку в сумі 9 341,66 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2 756 грн.
11.11.2017р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. у справі № 916/2857/16 видано відповідні накази.
02.05.2018р. Господарським судом Одеської області видано дублікати наказів у справі № 916/2857/16:
- про виселення фізичної особи-підприємця Меламуда Ігоря Абрамовича з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 45,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
- про стягнення з фізичної особи-підприємця Меламуда Ігоря Абрамовича на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради витрат на сплату судового збору у розмірі 2 756 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.08.2018р., ФОП Меламуд І.А. в добровільному порядку передав Департаменту комунальної власності ОМР - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 45,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14, на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. по справі №916/2857/16.
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що на виконання рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. у справі № 916/2857/16 відповідачем повністю сплачено Департаменту комунальної власності ОМР неустойку за період з 14.12.2015р. по 30.09.2016р. в сумі 9 341,66 грн.
При цьому, відповідачем в період з 18.07.2017р. по 23.04.2018р., було сплачено Департаменту комунальної власності ОМР орендних платежів на загальну суму 9 713,76 грн., які були зараховані позивачем в рахунок сплати відповідачем неустойки за період з 01.10.2016р. по 16.03.2017р.
26.11.2020р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до відповідача із претензією №01-13/4821, відповідно до якої позивачем було вказано про використання ФОП Мєламуд І.А. приміщення в період з 01.10.2016р. по 28.08.2018р. без належних правових підстав та необхідністю сплати Департаменту комунальної власності ОМР в місячний строк з моменту отримання претензії неустойки, за період з 16.03.2017р. по 28.08.2018р. у сумі 34 831 грн.
З огляду на те, що в період з 16.03.2017р. по 28.08.2018р. ФОП Мєламудов І.А. без правових підстав займав спірне приміщення, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення 34 831 грн. - неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди.
Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи те, що об'єктом договору є майно, що належить територіальній громаді м. Одеси на праві комунальної власності, слід звернути увагу на положення спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Меламуд Ігорем Абрамовичем (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №41/30, згідно з п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 45,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14.
Відповідно до п.1.3. договору, термін дії договору оренди встановлений з 28.12.2012р. до 28.11.2015р.
Так, правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. у справі № 916/2857/16, яке набрало законної сили 11.11.2017р., позов задоволено в повному обсязі; виселено фізичну особу-підприємця Меламуда Ігоря Абрамовича з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 45,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; стягнуто з фізичної особи-підприємця Меламуда Ігоря Абрамовича на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку (за період з 14.12.2015р. по 30.09.2016р.) в сумі 9 341,66 грн. та витрати на сплату судового збору.
В межах розгляду справи №916/2857/16, серед іншого, судом встановлено, що договір оренди нежилого приміщення №41/30 від 28.12.2012р. укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем Меламуд Ігорем Абрамовичем закінчив свою дії 28.11.2015р. Також, судом встановлено правомірність вимог позивача про стягнення неустойки за період з 14.12.2015р. по 30.09.2016р. у сумі 9 341,66 грн., з огляду на відсутність правових підстав на зайняття ФОП Меламудовим І.А. приміщень підвалу, загальною площею 45,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14.
Відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З урахуванням викладеного, факт закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №41/30 від 28.12.2012р., саме з 28.11.2015 р., та існування у відповідача обов'язку щодо повернення об'єкту оренди позивачу після вказаного строку не підлягають доказуванню у даній справі.
Згідно п. 4.7 договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.10 договору, у випадку припинення дії договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди передбачено також ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, яка діяла на момент розірвання договору), за якою, в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження, або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених договором оренди.
Як встановлено матеріалами справи, ФОП Меламуд І.А. в добровільному порядку - на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. по справі №916/2857/16. - згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.08.2018р. передав, а Департамент комунальної власності ОМР прийняв - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 45,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14.
Таким чином, судом встановлено невиконання відповідачем обов'язку щодо передачі орендованого приміщення після закінчення договору оренди нежитлового приміщення №41/30 від 28.12.2012р. до 28.08.2018р.
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. у справі № 916/2857/16 відповідачем повністю сплачено Департаменту комунальної власності ОМР неустойку за період з 14.12.2015р. по 30.09.2016р. в сумі 9 341,66 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено Департаменту комунальної власності ОМР орендних платежів на загальну суму 9 713,76 грн., які були зараховані позивачем в рахунок сплати відповідачем неустойки за період з 01.10.2016р. по 16.03.2017р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
При цьому, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, встановлена ч.2 ст. 785 ЦК України, безумовно, є штрафною санкцією, яка передбачена ст. 230 ГК України, та, відповідно до ст. 185 ПКУ, не є об'єктом оподаткування та нарахування ПДВ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №916/1319/19.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 34 831 грн. за період з 16.03.2017р. по 28.08.2018р. встановив, що його здійснено з безпідставним врахуванням сум ПДВ, з огляду на що, судом здійснено власний розрахунок неустойки за допомогою системи „Ліга-Закон", відповідно до якого сума неустойки складає 29 025,84 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки за період з 16.03.2017р. по 28.08.2018р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 29 025,84 грн.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мєламуд Ігоря Абрамовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 код ЄДРПОУ 26302595) 29 025 (двадцять дев'ять тисяч двадцять п'ять) грн. 84 коп. - неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди та 1 751 (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. з 09.03.2021 по 26.03.2021р. на лікарняному, рішення складено та підписано після виходу судді Господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. з лікарняного - 29.03.2021р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Повний текст складено 29 березня 2021 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко