"18" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2705/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) до Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)
про відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу при перевезенні вантажу залізницею в розмірі 11 452,78 грн.
Представники:
Від позивача - Лисогор А.Б. (довіреність 24.12.2019 № 691);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство “НІБУЛОН” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі - Відповідач) про відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу при перевезенні вантажу залізницею в розмірі 11 452,78 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.10.2020.
Протокольною ухвалою від 21.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.11.2020.
Ухвалою суду від 06.11.2020 задоволено клопотання Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” від 21.10.2020 (вх. № 28126/20 від 21.10.2020) та від 05.11.2020 (вх. 29717/20 від 05.11.2020). Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” первинні документи на підставі яких було складено довідку від 10.09.2020 № 11861/3-20/27. Задоволено клопотання Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” від 21.10.2020 (вх. № 28127/20 від 21.10.2020) та від 05.11.2020 (вх. 29712/20 від 05.11.2020). Витребувано у Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області: завірену копію статуту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області; завірену копію “Методики проведення товарознавчих експертиз експертами торгово-промислової палати України” СОУ 94.1-000016934-001:2005, яка відноситься до нормативних документів Системи “ТПП ЕКСПЕРТ Україна”; витяг з реєстру експертів Системи “ТПП ЕКСПЕРТ Україна” щодо експерта Полежаєв А.В. (яким було складено акт експертизи РТПП Миколаївської області № 120-0704 від 06.08.2020); завірену копію посадової інструкції експерта РТПП Миколаївської області Полежаєв А.В.
Протокольною ухвалою від 06.11.2020 суд, з урахуванням матеріалів справи, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, зі стадії відкриття провадження та призначив підготовче засідання на 11.12.2020.
Протокольною ухвалою від 11.12.2020 відкладено підготовче засідання на 29.12.2020. Протокольною ухвалою від 29.12.2020 відкладено підготовче засідання на 15.01.2021. Протокольною ухвалою від 15.01.2021 задоволено усне клопотання представника позивача про перерву в підготовчому засіданні для ознайомлення із матеріалами та відкладено підготовче засідання на 02.02.2021.
В підготовчому засіданні 15.01.2021 представником відповідача було подане клопотання від 15.01.2021 № НЮ-14-68 (вх. № 2220/21 від 25.01.2021), в якому просить суд викликати в судове засідання у справі № 916/2705/20 експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Полежаєва Анатолія Васильовича для надання усних пояснень щодо складеного ним акта експертизи від 06.08.2020 № 120-0704.
01.02.2021 на адресу суду надійшли заперечення ТОВ СП “Нібулон” на клопотання відповідача від 15.01.2021 № НЮ-14/68 від 27.01.2021 № 1089/3-21/27 (вх. № 2671/21 від 01.02.2021) в якому просив суд у задоволенні клопотання відповідача про виклик в судове засідання експерта РТПП Миколаївської області Полежаєва А.В. від 15.01.2021 № НЮ-14/68 відмовити.
02.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про проведення підготовчого засідання за відсутності представника ТОВ СП “НІБУЛОН” від 01.02.2021 № 1337/3-21/27 (вх. № 2914/21).
В підготовчому засіданні 02.02.2021 представник відповідача надала заяву (вх. № 2999/21) в якій викладені питання до акту експертизи, які потребують роз'яснення експертом.
Відповідно до частини п'ятої статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про виклик в засідання суду експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Полежаєва А.В. для надання усних роз'яснень щодо складеного ним акту експертизи від 06.08.2020 № 120-0704.
Протокольною ухвалою від 02.02.2021 задоволено клопотання відповідача про виклик експерта від 15.01.2021 № НЮ-14-68 (вх. № 2220/21 від 25.01.2021).
Крім того, протокольною ухвалою від 02.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021.
Експерт не забезпечив свою явку в судове засідання. На адресу суду надійшов лист від 17.02.2021 № 4521/20 від Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, в якому повідомлено про неможливість експерта Полежаєва А.В. з'явитись у судове засідання у зв'язку з хворобою та зазначено про можливість надати письмові відповіді на питання, які суд вважає запотрібним поставити до експерта.
Протокольною ухвалою від 17.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.03.2021.
Протокольною ухвалою від 05.03.2021 оголошено перерву до 18.03.2021.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.
Позовні вимоги із посиланням на статті 22, 526, 924 Цивільного кодексу України, статті 193, 224, 225, 226, 314 Господарського кодексу України, статті 105, 110, 113, 114, 115, 127, 129 Статуту залізниць України, обґрунтовані тим, що Відповідачем втрачена частина вантажу під час доставки внаслідок чого в нього виник обов'язок з відшкодування збитків.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить власний підпис представника на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні від 05.03.2021.
15.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ СП «НІБУЛОН» від 13.10.2020 (вх. № 27460/20), в якому Відповідач просить суд відмовити ТОВ СП «НІБУЛОН» в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що 03.08.2020 ТОВ СП “Нібулон” зі станції Сватово було завантажено 54 вагона вагони, серед яких вагон № 95758587 вантажем “пшениця?, та відправлено за накладною № 49948326 на станцію призначення Миколаїв-Вантажний для ТОВ СП “Нібулон”.
Також, Відповідач вказує, що як вбачається з граф 51, 52, 53 накладної № 49948326 зазначені вагони прибули на станцію Миколаїв-Вантажний 05.08.2020 та були розкредитовані представником ТОВ СП “Нібулон” Кочергою Д.П. 05.08.2020 о 02 год. 16 хв. Відповідно до п. 6 договору № ДН-4/98 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ СП “Нібулон” від 30.06.2016, укладеному між Позивачем та Відповідачем, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на колію № 11 станції Миколаїв-Вантажний, згідно вказівки маневрового диспетчера ст. Миколаїв-Вантажний, здавання вагонів провадиться на колії № 11 ст. Миколаїв-Вантажний, подальший рух вагонів виконується локомотивом підприємства.
Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України, 15.03.1999 за № 165/3458, час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Відповідно до п. 11 Правил видачі вантажів, при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу.
Як вказує Відповідач, 05.08.2020 о 06 год. 10 хв. вагон № 95758587 було подано під вивантаження на під'їзну колію ТОВ СП “Нібулон”, на якій Позивач передав вагони, а Відповідач прийняв зазначені вагони, що підтверджується, пам'яткою про подавання вагонів № 747, яка була підписана представником Відповідача без зауважень, підписання представником ТОВ СП “Нібулон” Кочергою Д.П. пам'ятки про подавання вагонів № 747, на думку Відповідача, свідчить, що ТОВ СП “Нібулон” прийняв технічно справний вагон з цілісними ЗПП, які відповідають перевізним документам; 05.08.2020 о 10 год. 30 хв. Позивачем було направлено телеграму вих. № 05-1/35 начальнику станції Миколаїв-Вантажний, якою просив прийняти участь у перевірці маси ватажу вагону № 95758587 і скласти комерційний акт; листом від 05.08.2020 № 431/М станція Миколаїв-Вантажний надал обґрунтовану відповідь, що відсутні підстави для комісійної видачі вагону № 95758587, передбачені статтею 52 Статуту залізниць України. У зв'язку із відмовою станції Миколаїв-Вантажний у комісійній видачі вагону, Позивачем було подано скаргу на відмову в участі представника залізниці у комісійній видачі вантажу та складанні комерційного акту від 05.08.2020 № 05-5/35 до виробничого підрозділу «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». Листом від 06.08.2020 № ДН5-07/500 зазначена скарга залишена без задоволення у зв'язку із правомірною відмовою станції Миколаїв-Вантажний у комісійній видачі вагону при відсутності підстав, передбачених статтею 52 Статуту залізниць України.
При цьому Відповідач стверджує, що відповідно до накладної № 49948326 на вагон № 95758587 вантажовідправником було накладено 7 ЗПП, а саме: № К173434, № К173449, № К173460, № К 173421, № К173429, № К173448, № К173424.
Актом експертизи від 06.08.2020 № 120-0704 засвідчено наявність усіх ЗПП вантажовідправника та їх відповідність перевізному документу.
Окрім цього, Відповідач зазначає, що на засвідчення факту технічної справності вагонів ним надано викопіювання з «Контрольно-довідкової системи стеження за незавершеними перевезеннями» відповідно до якого вагон № 95758587 був вивантажений 06.08.2020 о 18 год. 30 хв. та одразу ж, 06.08.2020 було здійснено оформлення документів (перевізних) на порожній вагон.
На доведення факту відправлення порожнього вагону Відповідачем надається копія накладної № 42455246, відповідно до графи 56 якої вагон був відправлений 06.08.2020 на станцію наступного навантаження Сватове, де у свою чергу 11.08.2020 вагон № 95758587 з вантажем «пшениця» було направлено на станцію призначення Миколаїв-Вантажний за накладною № 50093269 Приватним підприємством «Атланта-Агро», що свідчить про технічну справність вагону № 95758587.
Також Відповідач зазначає, що оскільки вагон № 95758587 прибув на станцію призначення Миколаїв-Вантажний у технічно справному стані зі справними ЗПП вантажовідправника та був прийнятий Позивачем без будь-яких зауважень в момент приймально-передавальних операцій, а нестача вантажу у цих вагонах була виявлена Позивачем через 4 год. 20 хв. (проміжок часу між фактичною видачею вагонів та часом відправлення телефонограми), є очевидним той факт, що правові підстави для віднесення відповідальності за нестачу вантажу на Відповідача взагалі відсутні.
Стосовно наданого розрахунку Відповідач вказує, що відповідно до накладної № 49948326, вагон № 95758587 з вантажем «пшениця» було відправлено ТОВ СП «НІБУЛОН» зі станції Сватове.
З довідки від 10.09.2020 № 11861/3-20/27, яку надано Позивачем вбачається, що одна тонна вантажу (пшениця) станом на 05.08.2020 складає 6 730 грн. в т.ч. ПДВ. (без включення провізних платежів). Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ТОВ СП "НІБУЛОН" (https://www.nibulon.com/data/zakupivlya-silgospprodukcii/istonya-cin.html) ціни станом на 03.08.2020 (дату відправлення вантажу) по філії Сватівська ТОВ СП «Нібулон» (Луганська область) складали на пшеницю 2 класу - 5 490 грн./т (з ПДВ).
Враховуючи, що закупівельні ціни, розміщені на офіційному сайті ТОВ СП «НІБУЛОН» відрізняються від зазначених Позивачем у довідці та те, що довідкою засвідчена вартість вантажу станом на дату його видачі 05.08.2020, а не на дату його відправлення 03.08.2020, Відповідач вважає, що ТОВ СП «НІБУЛОН» не надано належних доказів, які б підтвердили вартість відправленого вантажу.
Щодо акту експертизи РТПП Миколаївської області від 06.08.2020 № 120-0704 Відповідач зазначає, що при складанні Акту експертизи, представником торгівельно- промислової палати було порушено свої повноваження, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97- ВР від 02.12.1997, торгово-промислові палати мають право: проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Таким чином, при проведенні експертизи товару, представник торгово- промислової палати, вийшов за межі повноважень наданих йому законом, надаючи оцінку «щільності закриття люків».
При цьому відповідач заперечує проти стягнення з нього витрат за складання акту експертизи № 120-0704 від 06.08.2020 у сумі 2 700,00 грн. вказуючи, що понесені позивачем витрати не відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи у розумінні ст. 123 ГПК України.
21.10.2020 Позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив Відповідача від 21.10.2020 № 13827/3-20/27 (вх. № 28146/21).
06.11.2020 Відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив ТОВ СП «Нібулон».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
Відповідно до залізничної накладної № 49948326 від 03.08.2020 вантажовідправником та вантажоодержувачем в одній особі є ТОВ СП “Нібулон”, був відвантажений насипом вантаж (пшениця), у вагоні № 95758587.
05.08.2020, зокрема, вагон № 95758587 на станції Миколаїв-вантажний був поданий під вивантаження на під'їздну колію ТОВ СП “Нібулон” (згідно договору № ДН-4/98 від 30.06.2016 про експлуатацію під'їзної колії ТОВ СП “Нібулон”), що підтверджується пам'яткою № 747 від 05.08.2020.
Позивачем під час переважування вказаного вагону по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме: виявлено ознаки нестачі вантажу у розмірі 2 050 кг, що підтверджується актом про виявлення нестачі вантажу від 05.08.2020, складеним працівниками ТОВ СП «Нібулон».
05.08.2020 Позивачем було направлено начальнику ст. Миколаїв-вантажний лист № 05-1/35 з проханням надання письмового підтвердження щодо участі представника залізниці в комісійній видачі вантажу або відмову у такій видачі у строк 24 години з моменту отримання цього листа.
05.08.2020 начальником станції Миколаїв-Вантажний було направлено Позивачу лист № 431/М в якому повідомив, що вагон № 95758587 у технічно справному стані. Оглянутий за участю агента комерційного станції та представника вантажоодержувача, ЗПП відправника у наявності не пошкоджені, відбитки відповідають вказаним у перевізних документах, інших комерційних несправностей не виявлено. Вагон забраний зі станції без зауважень. На підставі вищезазначеного станція не має підстав для комісійної видачі вагону № 95758587.
05.08.2020 Позивачем було направлено начальнику виробничого підрозділу «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та портових станцій» Регіональної філії «Одеська залізниця» скаргу на відмову у складанні комерційного акту № 05-2/35.
06.08.2020 начальником виробничого підрозділу «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та портових станцій» Регіональної філії «Одеська залізниця» було направлено лист Позивачу № ДН5-07/500 в якому повідомив, що вагон № 95758587, який прибув на станцію Миколаїв-Вантажний 05.08.2020 о 01 год. 14 хв., був прийнятий представником ТОВ СП «Нібулон» 05.08.2020 о 06 год. 10 хв. без будь-яких зауважень під час приймально-здавальних операцій, а заявка на комісійну видачу вантажу надійшла 05.08.2020 о 10 год. 30 хв., тобто після фактичної його видачі, вважає скаргу від 05.08.2020 № 05-2/35 необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.
06.08.2020 Позивачем було направлено начальнику станції Миколаїв-Вантажний лист № 06/35 в якому повідомив, що при визначенні на вагах перевантажувального терміналу ТОВ СП «Нібулон» маси брутто вагону № 95758587, який прибув 05.08.2020 о 01 год. 14 хв. зі станції Сватове на станцію Миколаїв-Вантажний на адресу ТОВ СП «Нібулон» за накладною № 49948326 від 03.08.2020, співробітниками товариства було виявлено невідповідність маси брутто вантажу пшениця в розмірі 2 050 кг порівняно з даними, які зазначені у перевізному документі. Також повідомлено, що приймання вантажу з зазначеного вагону буде проводитись на території перевантажувального терміналу ТОВ СП «Нібулон» за адресою: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1 о 15 год. 30 хв. 06.08.2020 за участю експертів Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. За результатами приймання вантажу у вказаному вагоні будуть складені та оформлені акт про приймання вантажу по кількості, якими буде оформлена нестача вантажу, а також акт експертизи РТПП Миколаївської області.
Крім того, у вказаному листі ТОВ СП «Нібулон» запропонувало направити уповноваженого представника залізниці для участі у прийманні вказаного вантажу та складанні вказаних актів. Також ТОВ СП «Нібулон» повідомило, що з моменту передання вказаного вагону на під'їзну колію Позивача цей вагон з вантажем перебував під цілодобовою охороною, забезпеченою власними силами ТОВ СП «Нібулон». Доступу до вантажу з моменту отримання вагону № 95758587 на під'їзну колію не було. Відповідні ЗПП не порушені.
Вказаний лист Відповідачем отримано 06.08.2020 о 13 год. 35 хв., про що свідчить напис про отримання.
Як випливає зі змісту Акту експертизи від 06.08.2020 № 120-0704 експертизою встановлено, що експерту для комісійного огляду і переважування замовником експертизи пред'явлений залізничний вагон № 95758587, завантажений зерном пшениці, згідно залізничної накладної масою нетто - 69650 кг. При огляді пломбування вагону встановлено: вагон опломбований непорушеними запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) «Варта - Універсал М», номери ЗПП відповідають даним, вказаним у залізничній накладній. При зовнішньому огляді розвантажувальних бункерів встановлено: на середньому розвантажувальному бункері зі сторони штурвалів вагону, в місці прилягання кришки люку до корпусу бункера з двох сторін (зліва і справа по вертикальних його частинах), виявлено зазори довжиною близько 30 см, в яких затиснуте зерно пшениці. При розкритті (у присутності експерта) верхніх завантажувальних люків та огляду поверхні і місткості вантажу виявлено: між другим та третім (від сходів) завантажувальними люками є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) з центром поглиблення, розташованим посередині між другим та третім (від сходів) завантажувальними люками. Розмір порожнини складає близько 3 м по поздовжній осі вагону та завглибшки (на стороні штурвалів) візуально до 1 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою, характерною для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального бункеру (зі сторони штурвалів) з затиснутим зерном пшениці. Експертом здійснено фотографування. Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися в нестачі вантажу.
Огляд вагону проводився експертом двічі: 05.08.2020 (зовнішній огляд вагону) і повторно 06.08.2020 (зовнішній огляд вагону, огляд вантажу, переважування маси брутто/тари вагону).
За таких обставин, позивач вказує, що при перевезенні пшениці у вказаному вагоні № 95758587 перевізником не забезпечено збереження ввіреного йому вантажу, тому Відповідач як перевізник має відшкодувати вартість втраченого вантажу, що за розрахунком позивача складає 11 452,78 грн., з урахуванням вартості однієї тони вантажу 6 730,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 49948326 свідчить про укладення між вантажовідправником і залізницею як перевізником договору перевезення вантажу.
Частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту Залізниць України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини друга, третя статті 308 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного Кодексу України встановлено, що разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Стаття 110 Статуту залізниць передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Відповідно до статей 113, 127 вказаного Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли не з її вини.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 114 Статуту залізниць України визначає, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Виходячи з наведених положень, підставою для покладення на залізницю відповідальність у вигляді відшкодування вартості прийнятого до перевезення вантажу є втрата вантажу з вини залізниці.
Згідно із статтею 8 Статуту залізниць перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.
Відповідно до частини першої статті 918 Цивільного кодексу України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У залізничній накладній № 49948326в графі 28 вказано, що завантаження вантажу у вагони, зокрема, № 95758587 здійснювалося вантажовідправником, а відповідно до вимог частини третьої статті 308 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами частини другої статті 917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у пункті 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, а також у статті 32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.
Згідно статті 37 Статуту залізниць України, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення та пункту 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.
Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Згідно із пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Наразі матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень.
Так, відповідно до залізничної накладної № 49948326 завантаження вагонів, зокрема, вагону № 95758587 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Як випливає зі змісту Пам'ятки про подавання вагонів № 747, зокрема, вагон № 95758587 було передано представнику позивача (вантажовласника) 05.08.2020 о 06 год. 10 хв.
ТОВ СП "Нібулон" звернулось з листом до Відповідача про участь представника залізниці в комісійній видачі вантажу о 09 год. 30 хв. 05.08.2020, тобто після видачі вагонів представнику вантажовласника.
Листом Позивача від 06.08.2020 № 06/35 повідомлено Відповідача 06.08.2020 о 13 год. 35 хв., про приймання вагону № 95758587 буде проводитись на території перевантажувального терміналу ТОВ СП "Нібулон", за результатами якого будуть складені та оформлені акт про приймання вантажу по кількості, якими буде оформлена нестача.
Окрім того, як випливає зі змісту від 06.08.2020 № 120-0704 огляд вагону проводився експертом двічі: 05.08.2020 (зовнішній огляд вагону) і повторно 06.08.2020 (зовнішній огляд вагону, огляд вантажу, переважування маси брутто/тари вагону).
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав щодо покладення відповідальності за втрату вантажу на залізницю з огляду на положення статті 924 Цивільного кодексу України, статті 110 Статуту залізниць, статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт", оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази того, що втрата вантажу сталася з вини залізниці до моменту його видачі отримувачу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” про відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу при перевезенні вантажу залізницею, в сумі 11 452,78 грн. є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись частиною першою статті 11, статтею 908, частинами першою, другою, третьою статті 909 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 307 Господарського кодексу України, статтями 6, 23, 37, 110, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 29 березня 2021 р.
Суддя Ю.А. Шаратов