ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.03.2021Справа № 910/18670/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21"
про визнання права та визнання споживачем житлово-комунальних послуг,
За участю:
позивача: ОСОБА_1.;
представника відповідача: Розпаченюк А.С. за ордером серії АА № 1080047 від 09.02.2021.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" (далі - відповідач) про:
- визнання права позивача на отримання безперервних якісних житлово-комунальних послуг з управління та утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території. Визначення управителя б. 21, керуючого справами б. 21, виконавців/надавачів житлово-комунальних послуг б. 21, до якого позивач як співвласник б. 21 може реалізувати його право висування вимог;
- визнання позивача (співвласника б. 21) споживачем житлово-комунальних послуг з утримання та управління спільним майном будинку АДРЕСА_1 з відповідними позивачу правами споживача житлово-комунальних послуг б. 21, визначеними законодавством, у тому числі Законом України "Про захист прав споживачів", та правом позивача/споживача на участь в укладанні договору про надання/отримання житлово-комунальних послуг б. 21 з надавачами/виконавцями житлово-комунальних послуг б. 21, управителем б. 21, керуючим справами б. 21.
Крім того, у поданому позові ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року вищенаведене клопотання позивача задоволено; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви. У той же час цією ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
04.12.2020 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшли клопотання позивача про усунення недоліків.
У зв'язку з наведеними обставинами, ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18670/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.01.2021 року.
11.12.2020 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній повідомив про наявність у нього наміру подати розрахунок судових витрат та суми компенсації за відрив від звичайних занять, а також надав попередній розрахунок компенсації за можливий втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять для вчинення процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, сума якого складає 27,00 грн.
11.01.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній просив суд витребувати у відповідача всі договори та угоди, укладені між ОСББ "Петрицького 21" та АОСББ "Відпочинок", управителями б. 21, керуючими справами б. 21, надавачами/виконавцями ЖКП б. 21 щодо всіх послуг, які є складовими щомісячного та додаткових внесків співвласників будинку АДРЕСА_1 для забезпечення управління та утримання будинку та прибудинкової території б. 21 (12,75 грн/м2, 500 грн., 150 грн., 150 грн. з квартири) та відповідний розрахунок визначених розмірів щомісячного та додаткових внесків (12,75 грн/м2, 500 грн., 150 грн., 150 грн. з квартири) на підставі цих договорів/угод, а також всі звіти ОСББ "Петрицького 21" щодо наданих послуг для забезпечення управління та утримання будинку та прибудинкової території б. 21 та витрат на ці надані послуги, на підставі яких формувалися внески співвласників б. 21 в квитанціях ОСББ за кожний звітний/розрахунковий період (місяць), починаючи з вересня 2019 року по грудень 2020 року.
Крім того, 11.01.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній пред'явив відповідачу дві додаткові вимоги немайнового характеру та просив суд (крім вимог, викладених у позовній заяві):
- визнати обрану модель/спосіб забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому створено ОСББ "Петрицького 21" такою, що включає ознаки моделі/способу забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку № 21 , з відповідними функціями, які визначені ст. 22 Закону № 2866-ІІІ: 1) визначити управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; 3) виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати відповідача укласти договори з позивачем щодо забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку № 21 відповідно до норм Закону № 2866-ІІІ, Закону № 417-VІІІ, Закону № 2189-VІІІ та Закону № 1023-ХІ щодо оформлення відносин між учасниками взаємовідносин відповідними договорами.
До початку підготовчого засідання 12.01.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" на позовну заяву, а також заяву про поновлення пропущеного строку на подання цієї заяви по суті спору. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з їх необґрунтованістю, а також зазначив, що орієнтовний розмір витрат Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи, становить 10 000,00 грн.
У підготовчому засіданні 12.01.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву, встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 25.01.2021 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 08.02.2021 року, підготовче засідання відкладено на 09.02.2021 року.
13.01.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 12.01.2021 року № 23/20 про долучення до матеріалів справи статутних документів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21".
18.01.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій останній навів додаткові аргументи на спростування заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
До початку призначеного підготовчого засідання 09.02.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній повторно просив суд витребувати у відповідача всі договори та угоди, укладені між ОСББ "Петрицького 21" та АОСББ "Відпочинок", управителями б. 21, керуючими справами б. 21, надавачами/виконавцями ЖКП б. 21 щодо всіх послуг, які є складовими щомісячного та додаткових внесків співвласників будинку АДРЕСА_1 для забезпечення управління та утримання будинку та прибудинкової території б. 21 (12,75 грн/м2, 500 грн., 150 грн., 150 грн. з квартири) та відповідний розрахунок визначених розмірів щомісячного та додаткових внесків (12,75 грн/м2, 500 грн., 150 грн., 150 грн. з квартири) на підставі цих договорів/угод, а також всі звіти ОСББ "Петрицького 21" щодо наданих послуг для забезпечення управління та утримання будинку та прибудинкової території б. 21 та витрат на ці надані послуги, на підставі яких формувалися внески співвласників б. 21 в квитанціях ОСББ за кожний звітний/розрахунковий період (місяць), починаючи з вересня 2019 року.
До початку призначеного підготовчого засідання 09.02.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 09.02.2021 року № 04/21-Б, в якій останній просив суд залишити позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування цієї заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" посилалося на те, що заявлені у даній справі позовні вимоги ОСОБА_1 перебувають на розгляді інших судів. Так, позовна вимога щодо визнання позивача споживачем житлово-комунальних послуг, крім даної справи, також заявлена ОСОБА_1 серед інших його позовних вимог у справі № 910/18650/20 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21", яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва (суддя Мандриченко О.В.). Разом із тим, щодо визнання права позивача, визначення управителя, керуючого справами, виконавців/надавачів комунальних послуг - аналогічні позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 до відповідача серед додаткових позовних вимог у справі № 759/13474/20, що перебуває у провадженні Святошинського районного суду м. Києва.
Крім того, до початку означеного підготовчого засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 09.02.2021 року № 06/21-Б, в якій останній у порядку статті 125 Господарського процесуального кодексу України просив суд зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму в розмірі 3 000,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач, у зв'язку із розглядом справи № 910/18670/20. В обґрунтування означеної заяви відповідач вказував на те, що позивач зловживає своїм правом на позов, зважаючи на значну кількість поданих ОСОБА_1 позовних заяв до відповідача. У той же час захист інтересів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" у вищезазначених справах фактично зводиться до захисту інтересів решти співвласників (крім позивача), які прийняли низку оспорюваних позивачем рішень на загальних зборах ОСББ. Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність посади юриста у штаті відповідача та залучення ним для захисту інтересів співвласників будинку адвоката, а також беручи до уваги незадовільний майновий стан позивача, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" просило суд задовольнити подану ним заяву.
У підготовчому засіданні 09.02.2021 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, вирішено постановити протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.02.2021 року.
12.02.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній навів заперечення проти задоволення заяви відповідача від 09.02.2021 року № 06/21-Б.
Крім того, 12.02.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній зазначив про відсутність правових підстав для залишення його позову без розгляду, у зв'язку, зокрема, із тим, що позовні вимоги у даній справі та у справах № 910/18650/20 і № 759/13474/20 не є тотожними. У той же час позивачем у вищевказаних справах вже було подано заяви про залишення відповідних позовних вимог без розгляду.
17.02.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості його позовних вимог.
До початку призначеного підготовчого засідання 23.02.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів.
У підготовчому засіданні 23.02.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про поновлення позивачу строку на подання вищенаведених доказів, надані докази долучено до матеріалів справи. Крім того, протокольною ухвалою суду в задоволенні заяви відповідача від 09.02.2021 року № 04/21-Б про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з наведених у ній підстав було відмовлено.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про пред'явлення додаткових вимог немайнового характеру відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, що надійшли до суду 11.01.2021 року та 09.02.2021 року, залишено без задоволення, у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" від 09.02.2021 року № 06/21-Б про забезпечення судових витрат відмовлено. Крім того, цією ухвалою закрито підготовче провадження у справі № 910/18670/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 24.03.2021 року.
12.03.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній повторно просив суд витребувати у відповідача всі договори та угоди (протоколи та інше), укладені між ОСББ "Петрицького 21" та АОСББ "Відпочинок", управителями б. 21, керуючими справами б. 21, надавачами/виконавцями ЖКП б. 21 щодо всіх послуг, що надаються співвласникам б. 21, які є складовими щомісячного та додаткових внесків співвласників будинку АДРЕСА_1 для забезпечення управління та утримання будинку та прибудинкової території б. 21 (12,75 грн/м2, 500 грн., 150 грн., 150 грн. з квартири) та відповідні розрахунки визначених розмірів щомісячного та додаткових внесків (12,75 грн/м2, 500 грн., 150 грн., 150 грн. з квартири), які розраховувалися на підставі цих договорів/угод, а також всі звіти (підтвердження) ОСББ "Петрицького 21" щодо наданих послуг для забезпечення управління та утримання будинку та прибудинкової території б. 21 та витрат на ці надані житлово-комунальні послуги, на підставі яких формувалися місячні внески співвласників б. 21 в квитанціях ОСББ за кожний звітний/розрахунковий період (місяць), починаючи з вересня 2019 року.
Крім того, 12.03.2021 року з кабінету системи "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи копію листка/бюлетеня письмового опитування співвласника щодо питань загальних зборів 28.02.2021 року, а також поновити строк на подання означеного доказу.
До початку судового засідання 24.03.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відшкодування судових витрат від 23.03.2021 року № 56/21-Б, в якій останній виклав орієнтовний розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., а також повідомив, що докази на підтвердження розміру означених судових витрат, фактично понесених відповідачем у цій справі, будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У судовому засіданні 24.03.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про поновлення позивачу строку на подання листка/бюлетеня письмового опитування співвласника щодо питань загальних зборів 28.02.2021 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів відмовлено, клопотання позивача про витребування доказів, яке надійшло до суду 12.03.2021 року, залишено без задоволення.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в означеному судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд міста Києва, -
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" (далі - Об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Державну реєстрацію юридичної особи відповідача проведено 14.06.2016 року (номер запису: 10721020000034527), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Статуту відповідача Об'єднання діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та цього Статуту, та у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також має обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону.
За умовами частин 1, 2 Розділу ІІ Статуту відповідача метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Частиною 3 Розділу ІІ цього Статуту передбачено, що завданням та предметом діяльності Об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю Об'єднання
Згідно з частиною 4 Розділу ІІ Статуту відповідача Об'єднання має право відповідно до законодавства та цього Статуту, зокрема, приймати рішення про надходження та витрати коштів Об'єднання, отримання позик та кредитів; визначати порядок користування спільним майном відповідно до цього Статуту; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції Будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності Об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Частинами 2, 3 Розділу ІІІ вказаного Статуту встановлено, що вищим органом управління Об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Об'єднання.
До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу Об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.
Частинами 1, 2 Розділу ІV Статуту передбачено, що сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та цього Статуту.
За змістом частини 1 Розділу V Статуту співвласник має право: брати участь в управлінні Об'єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом Об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів Об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність Об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати від правління Об'єднання інформацію про діяльність асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, членом якої є Об'єднання. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2019 року були проведені загальні збори Об'єднання, якими прийняті відповідні рішення, оформлені протоколом загальних зборів відповідача від 16.08.2019 року.
У наведених зборах (та проведеному письмовому опитуванні з питань порядку денного вказаних зборів) взяли участь 98 співвласників, яким належать квартири та (або) нежитлові приміщення багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 площею 6 696,20 м2, що складає 90,7836 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень цього будинку.
Означеними загальними зборами було вирішено, зокрема:
- вступити до складу учасників (засновників) Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Відпочинок" (ЄДРПОУ 41785963) (далі - АОСББ "Відпочинок") та набути статусу члена Асоціації;
- затвердити кошторис ОСББ "Петрицького 21" на період з 01 вересня 2019 року по 31 грудня 2020 року в редакції, запропонованій Ініціативною групою ОСББ "Петрицького 21" (додаток № 1 до протоколу);
- затвердити та встановити з 01 вересня 2019 року обов'язкові внески та платежі для співвласників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва:
- разовий платіж на формування вступного внеску до АОСББ "Відпочинок" в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. з однієї квартири/нежитлового приміщення зі строком оплати до 15 вересня 2019 року (включно);
- щомісячний внесок для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території (надалі - щомісячний внесок) у розмірі 12 (дванадцять) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. за 1 м2. загальної площі квартири/нежитлового приміщення зі строком оплати до 15-го числа (включно) місяця, наступного за звітним (розрахунковим);
- щомісячний платіж для забезпечення пропускного режиму та організації охорони будинку та прибудинкової території в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. з однієї квартири/нежитлового приміщення зі строком оплати до 15-го числа (включно) місяця, наступного за звітним (розрахунковим);
- щомісячний платіж для забезпечення диспетчеризації (консьєрж-служби) в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. з однієї квартири/нежитлового приміщення зі строком оплати до 15-го числа (включно) місяця, наступного за звітним (розрахунковим);
- запропонувати співвласникам провести до 15 вересня 2019 року авансову сплату щомісячних внесків та платежів за 3 місяці для забезпечення початку роботи по обслуговуванню багатоквартирного будинку.
- затвердити можливість формування резервного (страхового) фонду ОСББ "Петрицького 21" на вибір співвласника одним з трьох вказаних у цьому протоколі порядків сплати;
- затвердити можливість виключення (включення) опціонної складової щомісячного внеску, яка відповідно до кошторису ОСББ "Петрицького 21" призначається на виплату винагороди членам Правління та ревізійній комісії ОСББ "Петрицького 21" у розмірі 1 (одна) грн. 24 (двадцять чотири) коп. за 1 м2 загальної площі квартири/нежитлового приміщення, на підставі відповідного рішення Правлінням ОСББ "Петрицького 21", оформленого протоколом;
- після вступу до складу учасників АОСББ "Відпочинок" з 01 вересня 2019 року передати до АОСББ "Відпочинок" частину функцій з управління та утримання багатоквартирного будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва та його прибудинкової території, у відповідності до затверджених у встановленому законодавством порядку статутів та в межах кошторисів ОСББ "Петрицького 21" та АОСББ "Відпочинок";
- ухвалити можливість призупиняти користування внутрішньо будинковими комунікаціями співвласниками-боржниками, які мають заборгованість по сплаті разових та щомісячних внесків, більш ніж 3 місяці, для чого уповноважити Правлінню ОСББ "Петрицького 21" та Голову Правління АОСББ "Відпочинок" вчиняти всі необхідні для цього дії та підписати необхідні документи в межах статуту та чинного законодавства.
Крім того, цим рішенням загальних зборів Об'єднання виконавцем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку відповідача визначено КП "Київтеплоенерго", а виконавцем послуг з централізованого постачання холодної* води та водовідведення цього будинку - ПАТ "АК "Київводоканал"; доручено Правлінню відповідача укласти відповідні договори з наведеними виконавцями житлово-комунальних послуг та підписати необхідні для цього документи, а також вжити всіх заходів для можливості укладання прямих договорів між власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва та КП "Київтеплоенерго".
У той же час вищевказаним рішенням загальних зборів Об'єднання розірвано з 01.09.2019 року індивідуальні договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладені між власниками житлових, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва та ТОВ "Житлово-будівельна компанія "Управдом" (ЄДРПОУ 38139151). Разом із тим, погоджено колективний та індивідуальні листи до ТОВ "Житлово-будівельна компанія "Управдом" із повідомленням про розірвання індивідуальних договорів з 01.09.2019 року.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він фактично проживає та є власником квартири АДРЕСА_3 , та є співвласником означеного багатоквартирного будинку.
Позивач зазначив, що відповідачем не було надано співвласникам будинку належного обґрунтування структури, складових та розміру нового щомісячного внеску - 12,75 грн/м2, з визначенням та виділенням переліку частини переданих функцій ЖКП будинку № 21 до АОСББ "Відпочинок" та їх вартості. Крім того, співвласникам будинку № 21 не було надано можливості ознайомлення з істотними умовами договорів між відповідачем та АОСББ "Відпочинок" про передачу частини функцій ЖКП будинку № 21. Також співвласникам будинку № 21 не було надано можливості ознайомлення з договорами між відповідачем та виконавцями/надавачами житлово-комунальних послуг будинку № 21 , управителем, керуючим справами цього будинку.
Разом із тим, позивач вказував, що рішенням загальних зборів відповідача (що відбулися 01.08.2019 року), оформленим протоколом від 16.08.2019 року, щомісячні додаткові внески за охорону прибудинкової території, які раніше сплачувалися співвласниками будинку безпосередньо надавачу/виконавцю цієї послуги за добровільними прямими договорами, було зроблено примусовими до сплати та підвищено до 150 грн. з квартири (раніше було 86 грн.), щомісячні додаткові внески за послуги консьєржів було зроблено примусовими до сплати і підвищено до 150 грн. з квартири (раніше було 100 грн.). Примусові додаткові внески, як і щомісячний внесок, мали сплачуватися співвласниками будинку № 21 на банківський рахунок відповідача.
Крім того, за твердженням позивача, означеним рішенням загальних зборів Об'єднання його співвласників (у тому числі позивача) було примусово зобов'язано сплатити вступний внесок до АОСББ "Відпочинок" в сумі 500 грн. з квартири без пояснень природи походження розміру суми 500 грн. та призначення цього вступного внеску. Водночас на загальних зборах Об'єднання, що відбулися 01.08.2019 року, позивач голосував проти введення зазначених змін без належного обґрунтування вартості розмірів внесків та без врахування пропорційного порядку/способу розподілу витрат на ЖКП будинку № 21 відповідно до площ квартир співвласників. Окрім іншого, відповідач відмовив позивачу в ознайомлені з відповідними договорами про надання ЖКП будинку, що укладені між Об'єднанням та виконавцями/надавачами ЖКП будинку № 21, управителем, керуючим справами цього будинку.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 вказував на те, що він, ознайомившись з підготовчими документами загальних зборів Об'єднання, запланованих на 28.02.2020 року, направив відповідачу його особисті пропозиції/питання для внесення в порядок денний загальних зборів 28.02.2020 року для голосування співвласниками будинку № 21 . Проте жодне із запропонованих позивачем питань у порядок денний означених загальних зборів внесено не було. Відтак, на переконання позивача, правління Об'єднання організувало та провело загальні збори відповідача 28.02.2020 року з порушеннями прав позивача як співвласника будинку № 21 , а рішення загальних зборів Об'єднання від 28.02.2020 року, оформлені протоколом № 2 від 14.03.2020 року, порушують права та інтереси ОСОБА_1 .
Позивач також зазначав, що він неодноразово звертався до відповідача з відповідними вимогами щодо надання обґрунтувань розміру складових послуг, які включені у розмір щомісячних внесків в сумі 12,75 грн. та додаткових внесків (500, 150, 150, 600, 227 грн.) на житлово-комунальні послуги будинку № 21 , а також з вимогами про надання для ознайомлення договорів, укладених з надавачами/виконавцями ЖКП цього будинку, та документів на підтвердження факту виконання відповідних робіт, які є складовими щомісячного та додаткового внесків, однак такі вимоги позивача були відповідачем відхилені. З огляду на викладене, позивач продовжував сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у розмірі 5,07 грн/м2 за 51,1 м2 площі квартири в сумі 259,08 грн., який, за твердженням позивача, був документально обґрунтований попереднім управителем будинку - "Житлово-будівельна компанія "Управдом" та затверджений КМДА), а відповідач, у свою чергу, нараховував ОСОБА_1 заборгованість за кожний розрахунковий період, починаючи з 01.09.2019 року.
06.07.2020 року ОСОБА_1 отримав лист відповідача № 19/20 від 27.06.2020 року, яким Об'єднання повідомило позивача про те, що о 9:00 год. 13.07.2020 року буде припинено можливість користування внутрішньо-будинковими інженерними мережами, а саме: буде припинено можливість користування електричними мережами будинку, в разі несплати позивачем наявної в нього заборгованості.
Відтак, у пред'явленому позові ОСОБА_1 просив суд, зокрема, визнати право позивача на отримання безперервних якісних житлово-комунальних послуг з управління та утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території. Визначити управителя б. 21, керуючого справами б. 21, виконавців/надавачів житлово-комунальних послуг б. 21, до якого позивач, як співвласник б. 21 може реалізувати його право висування вимоги про припинення дії, яка порушує права позивача на отримання ЖКП б. 21; висування вимоги про примусове виконання обов'язку в натурі перед позивачем щодо надання якісних ЖКП б. 21; висування вимоги про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, утвореної внаслідок ненадання чи неналежного надання ЖКП б. 21 чи внаслідок протиправних дій при наданні ЖКП б. 21; висування вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок ненадання чи неналежного надання ЖКП б. 21 чи внаслідок протиправних дій при наданні ЖКП б. 21.
Обґрунтовуючи вказану вимогу, ОСОБА_1 посилався на приписи пунктів 6,7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, за якими договори на участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, у разі створення ОСББ, укладаються власниками квартир із ОСББ.
Так, на переконання позивача, утримання та управління будинком № 21 здійснюється шляхом надання житлово-комунальних послуг до означеного будинку. Проте, відповідач не визнає себе виконавцем/надавачем вказаних житлово-комунальних послуг та водночас відмовляється роз'яснити позивачу, хто фактично виконує/надає ці послуги. Водночас належна поінформованість позивача про конкретних суб'єктів надання житлово-комунальних послуг до його будинку необхідна для ефективної реалізації його прав споживача та контролю виконання обов'язків виконавцями/надавачами при наданні означених послуг, а також реалізації прав позивача при споживанні житлово-комунальних послуг. Разом із тим, позивач переконаний, що виконавцем/надавачем житлово-комунальних послуг до будинку № 21 перед позивачем має виступати відповідач, оскільки саме він укладає договори щодо житлово-комунальних послуг та контролює їх виконання, а отже і має обов'язок звітувати перед позивачем, виконувати визначені істотними умовами договорів обов'язки та нести відповідальність перед позивачем за неналежне невиконання договорів обома сторонами цих договорів: як відповідачем, так і виконавцем/надавачем житлово-комунальних послуг будинку № 21 .
Водночас вимоги позивача про детальне роз'яснення Правлінням відповідача щодо діючої в Об'єднанні форми/моделі/способу забезпечення управління, утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території проігноровані Правлінням відповідача, а пояснення останнього обмежуються лише одним посиланням на функціонування Об'єднання шляхом самозабезпечення.
Крім того, ОСОБА_1 просив суд визнати його (співвласника будинку № 21 ) споживачем житлово-комунальних послуг з утримання та управління спільного майна будинку АДРЕСА_1 з відповідними позивачу правами споживача житлово-комунальних послуг, визначеними законодавством, у тому числі Законом України "Про захист прав споживачів", та правом позивача/споживача на участь в укладанні договору про надання/отримання житлово-комунальних послуг з надавачами/виконавцями цих послуг, управителем, керуючим справами будинку № 21 .
В обґрунтування цієї вимоги позивач посилався на те, що, зокрема, відповідач не визнає позивача споживачем житлово-комунальних послуг будинку № 21 з відповідними правами споживача, які захищаються Законом України "Про захист прав споживачів".
Так, позивач вказував на те, що рішення загальних зборів Об'єднання та рішення/дії/бездіяльність правління відповідача щодо користування спільною власністю будинку, на яку спрямовані житлово-комунальні послуги, стосуються прав, обов'язків та інтересів всіх мешканців, співвласників будинку № 21 , а отже стосуються і позивача щодо повноцінного користування його квартирою № 10 . Обмеження прав та інтересу позивача в користуванні спільним майном будинку № 21 є обмеженням позивача у повноцінному користуванні належною йому квартирою, оскільки квартира № 10 та будинок № 21 є нероздільним майном.
Разом із тим, загальні збори Об'єднання та Правління відповідача приймають рішення щодо структури, розміру та способу/порядку розподіли витрат/оплати житлово-комунальних послуг будинку № 21 , які порушують права та інтереси позивача в житлових правовідносинах між позивачем та відповідачем в частині житлово-комунальних послуг будинку № 21 , які регулюються Законом № 2866-III, Законом № 417-VIII, Законом № 2189-VIII та Законом № 1023-XII. Незаконні рішення/дії Об'єднання та Правління відповідача обмежують/погіршують умови повноцінного користування позивачем його квартирою № 10 , в якій він фактично проживає та є власником.
Також, ОСОБА_1 наголошував на тому, що згідно з нормами статті 1 Закону № 1023-XII споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Визначення законом поняття "споживач", на думку позивача, є ключовим у визначені характеру правовідносин між сторонами у даній справі щодо споживання/надання житлово-комунальних послуг, оскільки позивач придбаває ці послуги для особистих потреб, для особистого споживання, для особистого користування квартирою № 10 та сплачує рахунки/квитанції відповідача на особовий банківський рахунок Об'єднання, а отже купує означені послуги саме у відповідача, незважаючи на неотримання останнім прибутку.
Крім того, позивач зазначав, що саме в процесі розгляду цього спору суд повинен вирішити питання правомірності ухилення відповідача від вимоги позивача про укладення договору про ЖКП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій; відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні; відносини між об'єднаннями та асоціаціями; відносини між об'єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. При цьому, згідно з частиною 1 статті 6 означеного Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель та виконавці комунальних послуг.
Як було зазначено вище, у пред'явленому позові ОСОБА_1 просив суд, зокрема, визнати право позивача на отримання безперервних якісних житлово-комунальних послуг з управління та утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території.
Споживачем житлово-комунальних послуг у розумінні статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є індивідуальний або колективний споживач. Колективним споживачем є юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Водночас індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Оскільки відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності належать власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, тоді як ОСББ не є власником таких квартир та нежитлових приміщень, останнє не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальної послуги є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
За умовами частини 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцями комунальних послуг є:
1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача;
2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом;
3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
5) послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
6) послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Разом із тим, за статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управителем багатоквартирного будинку (управитель) є фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.
Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб'єктів господарювання учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Стаття 3 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому, за умовами цієї норми діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів (а не господарською діяльністю).
Статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Аналогічні за змістом положення містяться також і в Статуті Об'єднання.
Отже, визначені законом та Статутом відповідача мета і предмет діяльності Об'єднання не передбачають провадження останнім господарської діяльності, а відтак відповідач не є суб'єктом господарювання і не може бути виконавцем (надавачем) житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За таких обставин, позивачем не було доведено суду того, що відповідач фактично надає відповідні житлово-комунальні послуги.
Суд також звертає увагу позивача на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, а також фізичним особам, які не є підприємцями, державним органам, органам місцевого самоврядування гарантоване право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Разом із тим, зі змісту вищенаведених нормативних приписів вбачається, що право на позов в особи виникає після того, як відповідач порушить її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року в справі № 910/21160/16.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У той же час позивачем під час розгляду справи не було доведено належними і допустимими доказами факту порушення чи невизнання Об'єднанням його права на отримання безперервних якісних житлово-комунальних послуг з управління та утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, а також самого факту безпідставного ненадання чи неналежного надання ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг відповідними суб'єктами за адресою належної позивачу квартири у вищевказаному житловому будинку.
Також, у пред'явленому позові ОСОБА_1 просив, зокрема, визначити управителя будинку № 21 , керуючого справами, виконавців/надавачів житлово-комунальних послуг будинку № 21 , до якого позивач, як співвласник будинку № 21 може реалізувати його право висування вимоги про припинення дії, яка порушує права позивача на отримання ЖКП будинку № 21; висування вимоги про примусове виконання обов'язку в натурі перед позивачем щодо надання якісних ЖКП будинку № 21 ; висування вимоги про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, утвореної внаслідок ненадання чи неналежного надання ЖКП будинку № 21 чи внаслідок протиправних дій при наданні ЖКП будинку № 21; висування вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок ненадання чи неналежного надання ЖКП будинку № 21 чи внаслідок протиправних дій при наданні ЖКП будинку № 21.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За частиною 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).
Відповідно до частини 9 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, обрання членів правління об'єднання, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації.
Згідно з частиною 20 означеної статті Закону укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням відноситься до компетенції правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Відтак, питання визначення управителя будинку № 21, керуючого справами будинку № 21, виконавців/надавачів житлово-комунальних послуг будинку № 21 належить до питань діяльності Об'єднання та віднесено до виключної компетенції його органів управління, тоді як вирішення цього питання в судовому порядку буде розцінюватися як втручання суду в діяльність відповідача та призведе до порушення судом прав відповідача, передбачених, зокрема, статтею 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Слід також зазначити, що чинним законодавством не передбачено механізму примусового виконання рішення суду про визначення управителя, керуючого справами та виконавців/надавачів житлово-комунальних послуг багатоквартирного будинку.
Суд також звертає увагу позивача на те, що 01.08.2019 року були проведені загальні збори Об'єднання, якими прийняті відповідні рішення, оформлені протоколом загальних зборів відповідача від 16.08.2019 року.
Означеним рішенням, зокрема, виконавцем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва визначено КП "Київтеплоенерго", а виконавцем послуг з централізованого постачання холодної* води та водовідведення цього будинку - ПАТ "АК "Київводоканал"; доручено Правлінню відповідача укласти відповідні договори з наведеними виконавцями житлово-комунальних послуг та підписати необхідні для цього документи, а також вжити всіх заходів для можливості укладання прямих договорів між власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва та КП "Київтеплоенерго". Крім того, вказаним рішенням розірвано з 01.09.2019 року індивідуальні договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладені між власниками житлових, нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 21 по вулиці Петрицького Анатолія м. Києва та ТОВ "Житлово-будівельна компанія "Управдом".
Посилання ОСОБА_1 на приписи пунктів 6,7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, також не беруться судом до уваги з огляду на те, що вказаними положеннями врегульовано лише право власників квартир утворювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку з метою виконання функцій із забезпечення утримання та використання власного, неподільного і загального майна, а також обов'язок власників та наймачів (орендарів) квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору. Водночас приписів щодо обов'язковості укладення відповідних договорів на участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території між власниками квартир та ОСББ (у разі його створення) наведені норми постанови Кабінету Міністрів України не містять.
Щодо позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 (співвласника будинку № 21 ) споживачем житлово-комунальних послуг з утримання та управління спільного майна будинку АДРЕСА_1 з відповідними позивачу правами споживача житлово-комунальних послуг, визначеними законодавством, у тому числі Законом України "Про захист прав споживачів", та правом позивача/споживача на участь в укладанні договору про надання/отримання житлово-комунальних послуг з надавачами/виконавцями цих послуг, управителем, керуючим справами будинку № 21, суд зазначає наступне.
Норми статті 16 Цивільного кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 14.03.2019 року в справі № 926/1057/18.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 року в справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року в справі № 905/1926/16.
Враховуючи зміст вказаних норм, суд зазначає, що вимога позивача, зокрема, про визнання ОСОБА_1 (співвласника будинку № 21 ) споживачем житлово-комунальних послуг з утримання та управління спільного майна будинку АДРЕСА_1 з відповідними правами споживача не є належним способом захисту позивачем свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який спроможний відновити порушене, оспорюване чи невизнане право позивача.
Суд також звертає увагу позивача на положення частини 2 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", за якими не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи обрання позивачем неналежного способу захисту свого права, а також зважаючи на інші встановлені фактичні обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 , пред'явленої до Об'єднання, про визнання позивача споживачем житлово-комунальних послуг.
Наведені обставини додатково свідчать про відсутність правових підстав для задоволення пред'явлених позивачем вимог.
Крім того, слід зазначити, що викладене у поданих позивачем заявах по суті спору нормативно-правове, документальне та фактичне обґрунтування пред'явлених позивачем позовних вимог зводиться до протиправного ненадання відповідачем співвласникам будинку належного обґрунтування структури, складових та розміру нового щомісячного внеску протиправного покладення, зокрема, на позивача, обов'язку сплатити вступний внесок до АОСББ "Відпочинок" без пояснень природи походження розміру суми та призначення цього вступного внеску, неврахування та невнесення запропонованих позивачем питань до порядку денного загальних зборів відповідача 28.02.2020 року, а також організації та проведення таких зборів з порушеннями прав позивача як співвласника будинку № 21 , ненадання для ознайомлення договорів, укладених з надавачами/виконавцями ЖКП цього будинку, та документів на підтвердження факту виконання відповідних робіт, які є складовими щомісячного та додаткового внесків, та заперечення відповідачем того факту, що Об'єднання є виконавцем/надавачем житлово-комунальних послуг до будинку № 21.
Проте у вказаному провадженні позивачем не було заявлено позовних вимог про визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів Об'єднання або визнання протиправними дій його органів управління щодо ненадання позивачу інформації, обов'язок надання якої передбачений нормативними приписами чинного законодавства чи Статутом відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Оскільки позивачем у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами не було доведено суду наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до Об'єднання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.
При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Що стосується понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Положеннями частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як було зазначено вище, 24.03.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відшкодування судових витрат від 23.03.2021 року № 56/21-Б, в якій останній виклав орієнтовний розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., а також повідомив, що докази на підтвердження розміру означених судових витрат, фактично понесених відповідачем, будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання у справі для вирішення питання про судові витрати відповідача на оплату професійної правничої допомоги у даній справі.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" на професійну правничу допомогу на 06.04.2021 року о 16:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, корпус В, зал № 31.
3. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази понесення ним заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено та підписано 01.04.2021 року.
Суддя В.С. Ломака