ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.03.2021Справа № 910/17944/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/17944/20
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Приватного підприємства "ДІЛ"
про стягнення 56062,61 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Василюк Д.В.;
від відповідача: Коротя А.Р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ДІЛ" про стягнення 56062,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення з оренди державного нерухомого майна, у зв'язку з припиненням строку дії Договору оренди № 5871 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.05.2011, що стало підставою для нарахування, на підставі ст. 785 ЦК України, неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
04.12.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
11.01.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що ПП «ДІЛ» вжило усіх необхідних заходів для продовження строку дії договору оренди, проте саме внаслідок бездіяльності позивача не було укладено додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди, відтак вина відповідача відсутня, що виключає можливість застосування до нього неустойки на підставі ст. 785 ЦК України. Також відповідач надіслав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18.01.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи та подані сторонами документи і заперечення, суд дійшов висновку про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 судове засідання призначено на 18.02.2021.
В судовому засіданні 18.02.2021 оголошено відкладення на 04.03.2021.
В судовому засіданні 04.03.2021 оголошено перерву на 18.03.2021.
В судовому засіданні 18.03.2021 оголошено перерву на 25.03.2021.
24.03.2021 до суду від позивача надійшли пояснення по справі.
Присутній у судовому засіданні 25.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечив та подав додаткові пояснення по справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 25.03.2021, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25.05.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Орендодавець) та Приватним підприємством «ДІЛ» (далі - Орендар) було укладено договір оренди № 5871 державного нерухомого майна (далі - Договір) - частина даху нежилої будівлі площею 17,42 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, що перебуває на балансі Державного комітету телебачення та радіомовлення України, (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 листопада 2010 року і становить 322519,00 грн без ПДВ.
Майно передавалось з метою розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах (п. 1.2. Договору).
На виконання умов договору Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято у користування орендовані приміщення, про що складено акт приймання-передавання від 25.05.2011.
Договір було укладено строком на 1 рік, що діяв з 25.05.2011 до 25.05.2012 включно (п. 10.1. Договору).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2011 року, 6840,63 грн. (п. 3.1. Договору).
30 червня 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємством «ДІЛ» було укладено договір № 5871/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5871 від 25.05.2011 про наведене нижче:
1. Пункт 10.1. розділу 10 «строки чинності, умови зміни та припинення договору» договору оренди № 5871 від 25.05.2011 викладено в наступній редакції: «Цей Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діяв з 25 травня 2011 по 25 квітня 2014 року включно.
2. Всі інші умови договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. залишились незмінними.
16 лютого 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємством «ДІЛ» було укладено договір № 5871/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5871 від 25.05.2011 про наведене нижче:
1. Пункт 3.1. розділу 3 договору оренди № 5871 від 25.05.2011 викладено у такій редакції:
«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 р.: 8472,67 грн.
Орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 р.: 8472,67 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць 2011 року».
2. В п.3.11. розділу 3 договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. замінити «у разі припинення (розірвання) Договору» на «У разі розірвання за згодою сторін Договору».
3. Пункт 10.11. договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. викладено в наступній редакції:
«За відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення приймання - передачі (повернення), орендованого майна».
4. Всі інші умови договору оренди незмінними.
25 червня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємством «ДІЛ» було укладено договір № 5871/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5871 від 25.05.2011 року (про наведене нижче:
1. Договір оренди № 5871 від 25.05.2011 року продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діяв до « 25» березня 2017 р.
Відповідно до абзацу 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» сторони домовились про наступне:
- Орендар зобов'язується провести незалежну оцінку орендованого згідно Договору оренди № 5871 від 25.05.2010 року нерухомого майна, що є державною власністю, на нову дату 31.03.2014 р., відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440;
- укласти договір про внесення змін до договору оренди № 5871 від 25.05.2011 року зі зміною вартості об'єкту оренди, визначеною згідно з Новим звітом, та як наслідок зміною орендної плати за базовий (перший місяць оренди.
Сплатити різницю в орендній платі, якщо така виникне внаслідок переоцінки орендованого державного нерухомого майна, з дати на яку зроблено звіт про незалежну оцінку.
2. Сторони погоджуються що чинність Договору оренди № 5871 від 25.05.2011 року припиняється в разі порушення орендарем умов передбачених п.1 цього Договору.
3. Всі інші умови договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. залишились незмінними.
19 серпня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємством «Діл» було укладено договір № 5871/04 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5871 від 25.05.2011 року про наведене нижче.
1. В розділ I «Предмет договору» договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. замінити «зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2010 р. становить 322519,00 грн.» на «з висновком про вартість майна станом на 31.03.2014 р. становить 242085,00 грн.».
2. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. викладено у такій редакції:
«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) та змінена за згодою сторін, відповідно до п.1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить без ПДВ за базовий місяць оренди: березень 2014 р.: 8780,27 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2014 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2014 року».
3. У пункті 5.5 слова «перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим Договором» замінити словами «контролю за його використанням та виконанням умов Договору».
4. У пункті 5.8 слова «звітом про оцінку» замінити словами «Висновок про вартість».
5. Пункт 8.1 глави 8 викласти в такій редакції: « 8.1. Контролювати з можливим залученням Балансоутримувача Виконання умов Договору та використання майна, переданого в оренду за Договором, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування».
6. Всі інші умови договору оренди № 5871 від 25.05.2011 р. залишаються незмінними.
Відповідно до п. 10.10 договору Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
Згідно з п. 10.11 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку у розмірі подвійної щомісячної орендної плати, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Позивач звернувся до відповідача з листом №30-06/10788 від 26.12.2019, у якому повідомлено, що 25.02.2020 закінчується строк дії договору оренди №5871 від 25.05.2011. Керуючись ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", регіональне відділення, як орендодавець по договору, запропонувало на новий строк встановити наступні умови договору оренди: забезпечення проведення орендарем незалежної оцінки вказаного державного майна на нову дату 31.01.2020, відповідно до вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440; укладання додаткового договору про продовження договору оренди на наступний строк зі зміною вартості об'єкту оренди, визначеною згідно з новим звітом, та як наслідок зміною орендної плати за базовий (перший місяць оренди. А також виконати інші умови зазначені в даному листі. У разі незгоди щодо зазначених умов, або непідписання орендарем додаткового договору з урахуванням проведеної незалежної оцінки об'єкта оренди на нову дату, договір оренди №5871 від 25.05.2011 вважається припиненим, і об'єкт оренди повертається орендарем на підставі акта передавання-приймання. Додатково регіональне відділення наголосило на тому, що повідомлення в порядку 10.4 договору оренди №5871 від 25.05.2011 та ст. 767 ЦКУ, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» надсилатися не будуть.
Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву 03.08.2020 за вих. №30-06/6123 направило на адресу Приватного підприємства «ДІЛ» лист про повернення майна по договору оренди №5871 від 25.05.2011, зазначено, що Регіональне відділення, як орендодавець по договору оренди № 58 від 25.05.2011 у листі від 26.12.2019 № 30-06/10788 повідомило Орендаря - ПП «ДІЛ» про зміну умов у продовженні строку дії договору № 5871 від 25.05.2011. Так необхідною умовою для укладання додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, є проведення оцінки об'єкта оренди, що передбачає уточнення вартості майна за результатами нової незалежної оцінки та відповідну зміну розміру орендної плати. У зв'язку з тим, що за результатами нової незалежної оцінки Орендарем не було укладено додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди № 5871 від 25.05.2011, регіональне відділення вважає договір оренди припиненим з 25.02.2020 року.
Відповідач повернув позивачу орендоване нерухоме майно 28.05.2020, про що складено Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 28 травня 2020 року.
Листом від 18.08.2020 за 30-05/6697 Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву звернулось до Приватного підприємства «ДІЛ» з вимогою сплатити заборгованість з неустойки, нараховану на підставі п. 10.11 договору та яка станом на 07.08.2020 склала 56 237, 93 грн в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна (№ поштового відправлення 0103273572787).
Вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач в свою чергу проти позову заперечив, зазначивши, що ним було вжито всіх необхідних заходів для продовження строку дії договору оренди. Також, відповідач вважає вимоги про стягнення неустойки безпідставними, оскільки позивач не звертався до нього з вимогою про повернення майна, а п. 10.11 договору не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на відсутність рішення суду про розірвання/припинення договору оренди. Також, відповідач зазначив про здійснену ним оплату 18 400,00 грн на користь позивача згідно платіжних доручень №1281 від 14.02.2020 на суму 8 400,00 грн та №1295 від 10.03.2020 на суму 10 000,00 грн. Крім того, на переконання відповідача, позов не підлягає задоволенню також оскільки позивачем не направлялись повідомлення про припинення договору та вимоги про повернення майна, а листом №30-06/10788 від 26.12.2019 лише проінформовано про можливість виникнення вказаних обставин в майбутньому.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відносини між позивачем та відповідачем мають цивільно-правову природу договору найму (оренди).
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ст. 27 Закону «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як встановлено судом, договір оренди №5871 від 25.05.2011 припинив свою дію 25.02.2020.
Твердження відповідача про вжиття всіх необхідних заходів щодо його продовження не пыдтверджується матерыалами справи та не спростовують вказаного факту.
Таким чином, в силу приписів ст. 785 Цивільного кодексу України та до ст. 25 Закону «Про оренду державного та комунального майна» відповідач зобов'язаний був після припинення договору оренди повернути орендоване майно позивачу.
Крім того, як встановлено судом, позивач у листі №30-06/10788 від 26.12.2019 зазначав, що у разі незгоди щодо викладених в цьому листі умов умов, або непідписання орендарем додаткового договору з урахуванням проведеної незалежної оцінки об'єкта оренди на нову дату, договір оренди №5871 від 25.05.2011 вважається припиненим, і об'єкт оренди повертається орендарем на підставі акта передавання-приймання.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що орендоване нерухоме майно було повернуто відповідачем позивачу 28.05.2020, про що складено Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 28 травня 2020 року.
Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання обов'язку з повернення орендованого майна у зв'язку із припиненням договору оренди.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 3.11. договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно п. 10.11. Договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення/розірвання договору за рішенням суду, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендодавцю майна.
Відповідач вважає, вказаний пункт не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки відсутнє рішення суду про розірвання/припинення договору оренди.
Суд зазначає, що вказаний пункт надає позивачу право на отримання неустойки у трьох випадках: 1. за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно; 2. припинення договору (оскільки договори за рішенням суду не припиняються); 3. розірвання договору за рішенням суду.
З огляду на викладене, тлумачення вказаного пункту відповідачем є помилковим.
Позивачем, відповідно до п. 10.11 договору, нарахована неустойка за час прострочення повернення об'єкту оренди за Договором у розмірі 56 062,61 грн за період з лютого 2020 року по травень 2020 року.
Враховуючи прострочення повернення відповідачем орендованого майна, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 56 062,61 грн неустойки згідно Договору.
Щодо здійсненої відповідачем оплати в розмірі 18 400,00 грн на користь позивача згідно платіжних доручень №1281 від 14.02.2020 на суму 8 400,00 грн та №1295 від 10.03.2020 на суму 10 000,00 грн, судом встановлено, що Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву при зверненні до суду з даним позовом враховано вказані оплати, а саме 13 479,86 грн зараховано на погашення існуючої заборгованості з орендної плати; 3 420,32 грн - на завдаток за останній місяць оренди; 1 499,82 грн - на неустойку.
Щодо твердження відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню оскільки позивачем не направлялись повідомлення про припинення договору та вимоги про повернення майна, суд зазначає наступне.
Так, у листі №30-06/10788 від 26.12.2019 позивач повідомив відповідача, що 25.02.2020 закінчується строк дії договору оренди №5871 від 25.05.2011 у випадку неврегулювання сторонами його продовження на новий строк, а також про необхідність у такому випаду повернути об'єкт оренди на підставі акта передавання-приймання. Окремо позивач наголосив, що додаткові повідомлення з питань, зазначених у даному листі, надсилатись не будуть.
При цьому, ні чинним законодавством, ні умовами договору оренди №5871 від 25.05.2011, не передбачено вимог щодо надсилання повідомлення про припинення договору та вимоги про повернення майна.
З огляду на викладене, суд відхиляє наведені заперечення відповідача.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ДІЛ" (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 19491704) на користь Державного бюджету (одержувач: УК у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк: Казначейство України (ЕАП), р/р UA718999980313050093000026011, КЕКД 22080200, призначення платежу - плата за користування майном бюджетних установ) неустойку у розмірі 56 062 грн 61 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства "ДІЛ" (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 19491704) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) судовий збір у сумі 2 102 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2021.
Суддя А.І. Привалов