ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.03.2021Справа № 910/15694/20
За заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Суддя Івченко А.М.
Представники:
від ОСОБА_2 : Копаниця С.М.;
від ОСОБА_3 : Копаниця С.М. ;
від ОСОБА_5 : Копаниця С.М.;
від заявника (боржника): Помилуйко В.О. ;
керуючий реструктуризацією: Комлик І.С.;
від ОСОБА_7 : Кириченко А.Є.;
від ОСОБА_8 : Кириченко А.Є.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху; встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; встановлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання: відомостей про реєстрацію місця проживання станом на момент подання заяви; доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформації про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (відповідна довідка, видана Міністерством внутрішніх справ України); декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за та 2017, 2018, 2019 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями всіх членів сім'ї; конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором. Окрім цього, суми визначаються у національній валюті України.
09.11.2020 від заявника надійшла заява про усунення недоліків.
Окрім цього, до заяви додано заяву арбітражного керуючого Комлика І.С. про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 25.11.20; зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; заборонено фізичної особі ОСОБА_1 відчуджувати майно.
23.11.2020 від боржника надійшли документи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у визначений законом спосіб; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 04.02.2013 № 130); заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 30.12.2020 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 20.01.2021 для підготовки та подання до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 20.01.21.
23.12.2020 від ОСОБА_5 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
23.12.2020 від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
23.12.2020 від ОСОБА_3 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
24.12.2020 від АТ "КБ "ПриватБанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
29.12.2020 від ОСОБА_7 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
29.12.2020 від ОСОБА_8 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
29.12.2020 від ПАТ "Родовід Банк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
04.01.2021 від керуючого реструктуризації надійшла заява про оплату.
19.01.2021 від керуючого реструктуризації надійшло повідомлення щодо декларацій про майновий стан.
19.01.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява.
20.01.2021 судове засідання не відбулося.
25.01.2021 від керуючого реструктуризації надійшло клопотання про оплату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АТ "КБ "ПриватБанк", ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ПАТ "Родовід Банк" про визнання кредитором боржника; розгляд справи та вищезазначених заяв відбудеться у попередньому засіданні 24.02.2021; зобов'язано керуючого реструктуризацією розглянути заяви про визнання кредитором у справі та надати кредиторам і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.
09.02.2021 від керуючого реструктуризації надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
22.02.2021 та 24.02.2021 від керуючого реструктуризації надійшли повідомлення про розгляд заяв з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 розгляд заяв з грошовими вимогами до боржника та клопотання про закриття провадження у справі відкладено на 10.03.21, перераховано грошову винагороду керуючому реструктуризацією у справі № 910/15694/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , за період з 25.11.2020 по 25.12.2020 в сумі 10 984,02 грн та за період 26.12.2020 по 24.01.2021 у сумі 11 350,00 грн за наступними реквізитами: МФО банку отримувача: 300528, назва банку отримувача: АТ "ОТП Банк" в м. Києві, отримувач: арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович, рахунок отримувача: НОМЕР_2 , код РНОКПП: НОМЕР_3 (оплата на депозитний рахунок суду - 31 000,00 грн - квитанція № 0.0.1867283231.1 від 13.10.2020; 530,00 грн квитанція № 0.0.1880488972.1 від 22.10.2020).
26.02.2021 та 03.03.2021 від керуючого реструктуризації надійшла заява про перерахування грошової винагороди.
05.03.2021 від АТ "КБ "ПриватБанк" надійшли пояснення.
10.03.2021 від керуючого реструктуризації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 розгляд справи відкладено на 31.03.21.
23.03.2021 від керуючого реструктуризації надійшов проміжний звіт.
26.03.2021 від боржника надійшла заява про виправлення декларацій та заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.
26.03.2021 від ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі.
29.03.2021 від ОСОБА_7 надійшла заява про виправлення описки.
29.03.2021 від боржника надійшли заяви про застосування строків позовної давності, визнання грошових вимог та часткове визнання грошових вимог.
30.03.2021 від ОСОБА_5 , від ОСОБА_3 надійшли пояснення.
30.03.2021 від АТ "КБ "ПриватБанк" надійшла заява про залишення заяви з грошовими вимогами без розгляду.
30.03.2021 від ОСОБА_9 надійшло повідомлення.
30.03.2021 від ОСОБА_2 надійшли заперечення, заява про відмову в застосуванні строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 заяву керуючого реструктуризації про перерахування грошової винагороди за період з 26.01.2021 по 24.02.2021 у сумі 11 350,00 грн задоволено частково; у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовлено.
В судовому засіданні 31.03.2021 судом розглянуто вимоги кредиторів.
30.03.2021 від АТ "КБ "ПриватБанк" надійшла заява про залишення заяви з грошовими вимогами до боржника без розгляду.
На підставі чого, суд ухвалив залишити заяву АТ "КБ "ПриватБанк" без розгляду.
На підставі вищевикладеного, клопотання про витребування від АТ "КБ "ПриватБанк" залишається судом без розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, судом встановлено таке.
ОСОБА_7
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що заборгованість боржника перед кредитором виникла на підставі Договору позики від 31.01.2018 року, відповідно до якого боржнику було надано грошові кошти у розмірі 797 687,00 грн на умовах їх повернення у строк до 31.12.2020 року.
Передача грошових коштів підтверджується дублікатами квитанцій, які були додані кредитором до заяви про грошові вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржником та керуючим реструктуризацією визнано вимоги в повному обсязі.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_7 кредитором боржника на суму 801 891,00 грн, з яких: 797687,00 грн - вимоги другої черги, судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн - позачергово.
ОСОБА_2
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що підставою виникнення грошового зобов'язання є Договір позики від 22.03.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 отримали в якості позики від ОСОБА_2 матеріальні цінності у виді золотих банківських злитків в кількості 259 штук загальною масою 25 500 грамів.
Кількість, походження (банк - виробник) та якісні характеристики були вказані у розписці про їх отримання, яку ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 написали 08.11.2016 року.
Строк повернення позики вказаний у розписці - не пізніше 01.04.2017.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Керуючим реструктуризацією визнано вимоги в повному обсязі.
Боржником подано заяву про застосування строку позовної давності.
Кредитор зазначає, що позовна давність не сплинула, оскільки з 12.03.2020 до 22.05.2020 на території України було встановлено карантин.
Проте, відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До спірних правовідносин має застосовуватись саме цей строк позовної давності.
Згідно ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 ст. 254 ЦК України визначено, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Відповідно до ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Таким чином, строк загальної позовної давності по борговій розписці розпочав свій перебіг 02.04.2017 року та закінчився 01.04.2020 року.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року N 540-ІХ, яким доповнено в тому числі п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину» - набув чинності 02.04.2020 року, проте як строк позовної давності сплив 01.04.2020 року.
Окрім цього, кредитор зазначає, що розписка не містить строку повернення позики, а містить термін її повернення, встановлення якого в договорі позики не передбачено ЦК України.
Однак, в поданій кредитором розписці зазначено, повернення позики - не пізніше 01.04.2017. Тобто, кінцевою датою повернення позики, є 01.04.2017.
На підставі чого, заява з грошовими вимогами до боржника, задоволенню не підлягає.
ОСОБА_3
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що заборгованість боржника ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 виникла на підставі договору позики від 19.04.2016 р., за яким боржник отримав від кредитора кошти в сумі 150 000,00 дол. США в якості безпроцентної позики.
В своїй заяві кредитор зазначив, що 08.11.2016 р. на підтвердження укладення вказаного договору ОСОБА_1 написав розписку, в якій вказав строк повернення позики - не пізніше 01.12.2016 року. Станом на момент подачі кредитором заяви грошові кошти не були повернуті.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Керуючим реструктуризацією визнано вимоги в повному обсязі.
Боржником подано заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До спірних правовідносин має застосовуватись саме цей строк позовної давності.
Згідно ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 ст. 254 ЦК України визначено, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Відповідно до ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Кредитор зазначає, що розписка не містить строку повернення позики, а містить термін її повернення, встановлення якого в договорі позики не передбачено ЦК України.
Однак, в поданій кредитором розписці зазначено, повернення позики - не пізніше 01.12.2016. Тобто, кінцевою датою повернення позики, є 01.12.2016.
На підставі чого, заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника, задоволенню не підлягає, оскільки строк позовної давності закінчився 01.12.2019.
ОСОБА_8
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що заборгованість боржника ОСОБА_1 перед ОСОБА_8 виникла на підставі договорів, а саме: Договору позики від 22.01.2018 року, за яким Кредитор передав Боржнику грошові кошти у сумі 1 144 560,00 грн на умовах повернення до 31.12.2020 р. Підтвердженням передачі коштів є розписка від 22.01.2018 року; Договору позики від 17.07.2018 року, відповідно до якого Боржнику було передано кошти у розмірі 11 400,00 дол. США на умовах повернення до 31.12.2020 р. Підтвердженням передачі коштів є розписка від 17.07.2018; Договору позики від 17.07.2018 року, відповідно до якого Кредитор надав Боржнику кошти у розмірі 25 665,00 фунтів стерлінгів на умовах їх повернення до 31.12.2020 року, що підтверджується розпискою від 17.07.2018; Договором позики від 25.01.2019 року, згідно умов якого Кредитор передав Боржнику кошти у розмірі 2 944 200,00 грн з умовою їх повернення до 31.12.2020 року. Передача коштів підтверджується розпискою від 25.01.2019; Договором позики від 13.06.2019 року, згідно з яким Кредитор надав Боржнику кошти в сумі 14 015,00 фунтів стерлінгів, підтверджується розпискою від 13.06.2019.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржником та керуючим реструктуризацією визнано вимоги в повному обсязі.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_8 кредитором боржника на суму 5 911 088,96 грн, з яких: 5 906 884,96 грн - вимоги другої черги, судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн позачергово.
ОСОБА_5
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що заборгованість боржника ОСОБА_1 виникла перед ним на підставі розписки від 08.11.2016, строк повернення позики, вказаний у розписці - не пізніше 10.02.2017.
Станом на момент подачі кредитором заяви грошові кошти не були повернуті.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Керуючим реструктуризацією визнано вимоги в повному обсязі.
Боржником подано заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До спірних правовідносин має застосовуватись саме цей строк позовної давності.
Згідно ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 ст. 254 ЦК України визначено, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Відповідно до ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В поданій кредитором розписці зазначено, повернення позики - не пізніше 10.02.2017. Тобто, кінцевою датою повернення позики, є 10.02.2017.
На підставі чого, заява ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника, задоволенню не підлягає, оскільки строк позовної давності закінчився 10.02.2020.
Публічне акціонерне товариство «Родовід банк»
ПАТ "РОДОВІД БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "РОДОВІД БАНК" Караченцева Артема Юрійовича звернулося з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у розмірі 3 700 736,95 дол. США, що в еквіваленті в національній валюті за курсом НБУ за станом на 24.11.2020 становить 104 987 687,05 грн, що включає в себе: 792 383,23 дол. США - заборгованість по кредиту та процентам; 2 908 353,72 дол. США - пені та трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості.
Заборгованість боржника ОСОБА_1 перед ПАТ "РОДОВІД БАНК" виникла на підставі Кредитного Договору №Д002/СК-324.07.2 від 09.08.2007 року, за яким банк відкрив ОСОБА_1 (позичальнику) кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 850 000,00 дол. США строком по 07.08.2010 року.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20.01.2010 у справі №2-901/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "РОДОВІД БАНК" заборгованість у розмірі 8 717 510 (вісім мільйонів сімсот сімнадцять тисяч п'ятсот десять) грн. 31 коп., 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. - судового збору, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 8719330 (вісім мільйонів сімсот дев'ятнадцять тисяч триста тридцять) грн. 31 коп.
На виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 20.01.2010 у справі №2-901/10 було видано виконавчий лист №2-901/10 від 17.02.2010, на підставі якого Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13.06.2019 р. відкрито виконавче провадження №593448553.
Окрім цього, кредитором нараховано процентну ставку, пеню та 3 % річних за кредитним договором №Д002/СК-324.07.2 від 09.08.2007, який рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20.01.2010 у справі №2-901/10 було розірвано. Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Щодо нарахування 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання, то норма цієї статті, з врахуванням ст. 533 ЦК України, поширюється лише на зобов'язання, які були виражені в національній валюті України.
На підставі чого, заява підлягає частковому задоволенню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» кредитором боржника на суму 8 723 534,31 грн, з яких: 8 719 330,31 грн - вимоги другої черги; судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн позачергово.
В іншій частині вимог, відмовити.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредиторами у справі № 910/15694/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- ОСОБА_7 на суму 801 891,00 грн, з яких: 797687,00 грн - вимоги другої черги, судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн позачергово;
- ОСОБА_8 на суму 5 911 088,96 грн, з яких: 5 906 884,96 грн - вимоги другої черги, судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн позачергово;
- Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» на суму 8 723 534,31 грн, з яких: 8 719 330,31 грн - вимоги другої черги; судові витрати кредитора у розмірі 4204,00 грн позачергово.
2. В іншій частині вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» відмовити.
3. Заяву АТ "КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника залишити без розгляду.
4. У задоволенні заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 відмовити повністю.
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
6. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись до 13.04.2021.
7. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 14.04.2021 подати до Господарського суду міста Києва рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
8. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 14.04.21 о 09:30. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 16 (корпус Б).
9. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.
Повний текст ухвали складено 01.04.2021
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України
Суддя А.М.Івченко