ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.04.2021Справа № 910/5048/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Турбоатом» про вжиття заходів забезпечення позову і додані до неї матеріали у справі
За позовом Акціонерного товариства «Турбоатом»
до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
про стягнення 903 339 878, 99 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
30.03.2021 Акціонерне товариство «Турбоатом» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (надалі - відповідач) з вимогою про стягнення 903 339 878, 99 грн.
30.03.2021 Акціонерним товариством «Турбоатом» разом із позовною заявою подано до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову. Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Турбоатом» про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність повернення заявнику заяви про вжиття заходів забезпечення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2270 грн. 00 коп.
За таких обставин, судом встановлено, що дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з позовною заявою, заявою про вжиття заходів забезпечення позову Акціонерним товариством «Турбоатом» подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов'язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник зазначає про встановлений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів Державі, на 40 % більше ніж вирішено Загальними зборами акціонерів та фінансовим планом АТ «Трубоатом» на 2019 рік, а також вказує на складне фінансове становище АТ «Турбоатом». Проте доказів щодо існування хоча б однієї із вказаних умов, позивачем до клопотання не додано.
Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору.
Оскільки заявник є юридичною особою, то у відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не може відстрочити сплату судового збору.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 03.07.2018 у справі №906/437/16.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до ГПК України, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки зазначені заявником підстави не підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання Акціонерного товариство «Турбоатом» про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Отже, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява Акціонерного товариства «Турбоатом» про вжиття заходів забезпечення позову підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Турбоатом» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Заяву Акціонерного товариства «Турбоатом» про вжиття заходів забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.
Відповідно до пункту 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя М.О. Лиськов