Рішення від 03.03.2021 по справі 910/21682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2021Справа № 910/21682/15 (910/20018/20)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моцний"

до Державного підприємства "Конярство України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про стягнення заборгованості в розмірі 182 894,80 грн.

В межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Лисов Є.М. - представник

Від відповідача Кушнір С.Л. - предстанвик

Від третьої особи Кандиба М.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

17.12.2020 до Господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Моцний" з позовом до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості в розмірі 182 894,80 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2020 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Моцний" до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості в розмірі 182 894,80 грн. до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України". Залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до участі у справі № 910/21682/15 (910/20018/20) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Підготовче засідання призначено на 03.02.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/21682/15 (910/20018/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моцний" до Державного підприємства "Конярство України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про стягнення заборгованості в розмірі 182 894,80 грн. до розгляду по суті.

У судових засіданнях 03.02.2021 та 15.02.2021 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 03.03.2021 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п'ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2018 року та 16 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Моцний" (далі - позивач, виконавець) та Державним підприємством "Конярство України" в особі Філії «Олександрійський кінний завод №174» (далі - відповідач, замовник) було укладено договори № 27/18 та № 29/18. Вказані договори ідентичні за змістом, крім номеру, дати Договорів, та обсягів зібраного врожаю та сільськогосподарських культур.

Згідно п. 1.1 Договору № 27/18 від 16 липня 2018 року, виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 Договору, сторони погодили, що виконавець виконуватиме роботи за наведеними нижче умовами та в наступних обсягах, а саме: збирання врожаю сільськогосподарської культури - вік-овес на площі 101 га, з плановим початком робіт 25.07.2018, за ціною 900,00 грн. за 1 га. Із загальною вартістю робіт 90 900, 00 грн.

Згідно з п.3.2. Договору, загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані Сторонами.

У відповідності до п.3.3. Договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт у строк не пізніше, ніж через) 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт. У випадку оплати частинами: оплата у розмірі 20% від суми договору здійснюється не пізніш 15 числа місяця наступного за місяцем підписання акту.

Відповідно до п.п. 4.1.5 Договору, Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату робіт Виконавця відповідно до умов Договору.

Відповідно до акту приймання передачі виконаних робіт (Додатку № 4 до договору № 27/18 від 16.07.2018) від 16 серпня 2018 року, сторони погодили, що виконавець надав, а Замовник прийняв послуги по збиранню врожаю в наступних обсягах: вік-овес на площі 101 га, за ціною 900,00 грн. за 1 га. із загальною вартістю робіт 90 900, 00 грн. Додатково сторони відзначили, що цим актом вони підтверджують, що Замовник не має претензій до Виконавця щодо виконаних робіт.

Тож Виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та своєчасно та в повному обсязі надав послуги зі збирання врожаю. Про це свідчить підписаний без зауважень Сторонами Акт приймання-передачі надання послуг.

Однак, Відповідач свій обов'язок зі сплати послуг Позивача виконав тільки частково, а саме: 24 000,00 грн. було сплачено 21.02.2019 та 36 000,00 грн. було сплачено 02.07.2019.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача за Договором № 27/18 від 16 липня 2018 року перед позивачем становить 30 600,00 грн.

Згідно п. 1.1 Договору № 29/18 від 16 серпня 2018 року, виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.2 Договору, виконавець виконуватиме роботи за наведеними нижче умовами та в наступних обсягах, а саме: збирання врожаю сільськогосподарської культури - вік-овес на площі 77,9 га, з плановим початком робіт 16.08.2018, за ціною 900,00 грн. за 1 га; ячменю на площі 22,1 га, з плановим початком робіт 16.08.2018 р., за ціною 900,00 грн. із загальною вартістю робіт 90 000, 00 грн.

Пунктом 3.2. Договору, сторони погодили, що загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані Сторонами.

У відповідності до п.3.3. Договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт у строк не пізніше, ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 4.1.5 Договору, Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату робіт Виконавця відповідно до умов Договору.

Відповідно до акту приймання передачі виконаних робіт (Додатку №4 до договору №29/18 від 16.08.2018) від 21 серпня 2018 року, сторони погодили, що виконавець надав, а замовник прийняв послуги по збиранню врожаю в наступних обсягах: вік-овес на площі 77,9 га, за ціною 900,00 грн. за 1 га; ячменю на площі 22,1 га, за ціною 900,00 грн. із загальною вартістю робіт 90 000,00 грн. Додатково сторони відзначили, що цим актом вони підтверджують, що замовник не має претензій до виконавця щодо виконаних робіт.

Тож Виконавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та своєчасно та в повному обсязі надав послуги зі збирання врожаю. Про це свідчить підписаний без зауважень Сторонами Акт приймання-передачі надання послуг.

Однак, відповідач свій обов'язок зі сплати послуг позивача не виконав взагалі.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача за договором №29/18 від 16 серпня 2018 року з оплати послуг позивача становить 90 000,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договорами складає 120 900,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період серпень 2018-жовтень 2020 року.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.3. Договорів, відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги протягом 5 робочих днів з дати підписання відповідних актів передачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 120 900,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи відсутні докази, щоб підтверджували здійснення відповідачем розрахунків перед позивачем за надані послуги.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договорів № 27/18 від 16.07.2018 та № 29/18 від 16.08.2018 не здійснив оплату за надані послуги, а тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 120 900,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 32 858,78 грн. то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.4 Договорів за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення.

Відтак, здійснивши перевірку розрахунку пені (наведеного позивачем в позовній заяві) в розмірі 32 858,78 грн., суд вважає даний розрахунок обґрунтованим, таким, що не суперечить положенням договорів та нормам чинного законодавства, відповідно виконаний позивачем вірно. У зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 32 858,78 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 9 355,52 грн. та інфляційних втрат в розмірі 19 780,50 грн., то суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 9 355,52 грн. та інфляційних втрат в розмірі 19 780,50 грн. також підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 743,43 грн. відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, серед яких, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 380,00 грн., а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій в розмірі 800,00 грн.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копії договору про надання правової допомоги № 72 від 13.10.2020, акту виконаних робіт № 000124 від 03.02.2021 до договору про надання правової допомоги № 72 від 13.10.2020, платіжного доручення № 617 від 12.11.2020 на суму 11 380,00 грн.

Згідно з ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, суд вважає, що витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 11 380,00 грн є обґрунтованими та співмірними, а тому покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моцний" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Діброви, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 38319186) основний борг в сумі 120 900 (сто двадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 32 858 (тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 78 коп., 3 % річних в сумі 9 355 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 52 коп., інфляційні втрати в розмірі 19 780 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 743 (дві тисячі сімсот сорок три) грн. 43 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 380 (одинадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна, кредиторам боржника, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та прокуратурі м. Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.03.2021.

Суддя П.П. Чеберяк