ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.03.2021Справа № 910/5606/20
За позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
про визнання недійсним рішення в межах справи № 910/4495/20
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Іванченко О.В. - предст. за дов.
від відповідача Гладишенко М.І. - предст. за дов.
В провадженні судді Паська М.В. перебуває справа № 910/4495/20 про банкрутство Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 суддя Нечай О.В. передав справу № 910/5606/20 про визнання недійсним рішення за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/4495/20 про банкрутство підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі".
Матеріали справи № 910/4495/20 про банкрутство Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", у зв'язку з надходженням апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 та 28.04.2020 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду та станом на 28.05.2020 до Господарського суду міста Києва не повертались.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 відкладено вирішення питання про прийняття справи № 910/5606/20 до свого провадження до повернення до Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/4495/20 про банкрутство Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 прийнято справу № 910/5606/20 до розгляду в межах справи № 910/4495/20 про банкрутство підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" та призначено підготовче засідання у справі на 09.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.03.2021.
У судовому засіданні розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) в поданій позовній заяві просить суд визнати недійсним рішення учасника Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" про ліквідацію (банкрутство) від 13.02.2020 року.
Подана позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем було порушено порядок припинення юридичної особи, що передує зверненню відповідача до суду у відповідності до статей 34. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, а також тим що учасник підприємства не врахував кредитних договорів укладених з позивачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року у справі № 910/4495/20 відкрито провадження у справі про банкрутство Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 року залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року.
Ухвалою Верховного суду від 06.11.2020 року відмовлено Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" у відкритті касаційного провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/4495/20.
Відповідно до ч. 4. ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з процесуальних документів прийнятих апеляційною та касаційною інстанцією, останніми не було встановлено порушень, щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідача.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -
1.Відмовити в задоволенні позову повністю.
2.Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строк визначені розділом ІV ГПК України.
Суддя М.В. Пасько
Повний текст ухвали складено 31.03.2021.