ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2021 Справа № 910/11718/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс Груп"
про стягнення 4 461 167,50 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Момотюк А.І.;
від відповідача: не з'явився.
Міністерство оборони України (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс Груп" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 4 461 167,50 грн. штрафних санцій за порушення умов Договору № 286/2/19/122 від 10.10.2019 з яких сума штрафу 2 534 754, 25 грн. та 1 533 526, 33 грн. пені за період з 01.01.2020 по 31.05.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) № 286/2/19/122 від 10.10.2019 в частині здійснення освіження харчових продуктів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2020.
18.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначає, що партія консервів м'ясних у кількості 163 788,975 кг. була не придатна до вживання ще до спливу строку придатності, а тому не могла бути освіжена, тому позиція позивача щодо зіпсування харчових продуктів з вини відповідача є хибною. За твердженням відповідача, у позивача не було правових підстав зобов'язувати відповідача освіжити консерви, оскільки позивач не мав права розпоряджатися цими продуктами харчування та відчужувати їх у зв'язку з накладенням арешту на консерви ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 757/38334/19-к.
У судовому засіданні 24.09.2020 розгляд справи відкладено на 15.10.2020.
13.10.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного здійснення освіження харчових продуктів, на що позивачем були нараховані штрафні санкції.
У судовому засіданні 15.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 19.11.2020.
30.10.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що факти порушення умов договору, за якими позивач складав акти були відсутні, оскільки за укладеним між сторонами договором у відповідача відсутній обов'язок здійснювати освіження не придатних до вживання продуктів харчування. За твердженням відповідача, зазначені у позові Акти про порушення були складені незаконно та за відсутності будь-яких порушень з боку відповідача, а тому не можуть бути доказом у справі про накладення штрафних санкцій на відповідача.
19.11.2020 судове засідання не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 розгляд справи призначено на 08.12.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 розгляд справи призначено на 22.12.2020.
У судовому засіданні 22.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.02.2021.
У судовому засіданні 04.02.2021 розгляд справи відкладено на 11.03.2021.
У судовому засіданні 11.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
10.10.2019 між Міністерством оборони України (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс Груп" (виконавець, позивач) укладено договір №286/2/19/122 про закупівлю послуг з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації (надалі Договір), умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується у 2019 році надати замовнику послуги з організації харчування, зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послугу і оплатити у строки та за цінами згідно з положенням цього договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору, послуги надаються особовому складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах у тому числі годування штатних тварин, зазначених в пунктах 2.2 та 2.3 цього договору в межах дислокації, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогам законодавства України.
У разі потреби, послуги можуть надаватися в інших місцях відповідно до заявки представника замовника.
Ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації договору (п. 2.4 Договору).
У відповідності до п. 3.5 Договору, приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця.
Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування (додаток № 4 до Наказу № 62 від 09 лютого 2016), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший - замовнику, другий - представнику замовника, третій представнику виконавця.
Підставою для складання акта приймання наданих послуг з харчування за обсягом є виконана заявка на приготування їжі за основними та додатковими нормами харчування (додаток № 2 до Наказу № 62 від 09 лютого 2016 p., далі - заявка на приготування їжі), за якісними показниками приготовленої їжі - дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 90).
На підставі щоденно оформлених актів приймання наданих послуг з харчування, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт приймання наданих послуг із харчування (додаток № 5 до Наказу № 62 від 09 лютого 2016), який підтверджує виконання своїх зобов'язань виконавцем за відповідний період, та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця.
Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформлюється актом приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами (додаток № 6 до Наказу № 62 від 09 лютого 2016), який підтверджує виконання своїх зобов'язань виконавцем за відповідний період. Акт складається не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця), але не більше ніж 5 робочих днів з часу отримання послуг в повному обсязі: перший примірник - замовнику, другий представнику замовника, третій - представнику виконавця та підписується: перший примірник замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій представниками замовника і представниками виконавця.
Підставою для складання акта приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами за кількісними та якісними показниками є виконана у повному обсязі заявка на забезпечення харчовими продуктами військової частини (додаток № 3 до Наказу №62 від 09 лютого 2016 p., далі - заявка на харчові продукти), за замовленим асортиментом і кількістю, наявністю документів, що засвідчують якість і безпечність, відповідністю чинним стандартам та своєчасністю поставки до вказаного місця.
За повідомленням замовника дозволяється складання акта за інші періоди.
У відповідності до п. 4.1 Договору ціна цього договору становить 47 799 396,72 грн., у тому числі: без ПДВ - 40 204 510,60 грн., ПДВ - 7 594 886,12 грн. (за загальним фондом).
У разі виникнення нагальної потреби у харчуванні особового складу військової частини за іншими нормами, які не зазначені у специфікації для конкретної військової частини, харчування особового складу здійснюється за відповідними нормами, визначеними для цієї категорії військовослужбовців. При цьому, оплата харчування здійснюється з розрахунку вартості відповідної норми у договорі, а у разі її відсутності, за вартістю норми харчування № 1 - загальновійськова у межах загальної вартості договору (п. 4.3 Договору).
За умовами п. 5.1 Договору, розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг, за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі, протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника наступних документів:
-рахунків-фактур;
-зведеного акту приймання наданих послуг із харчування та/або акту приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами;
-повідомлення-підтвердження відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що послуги виконавцем надаються протягом строку, який зазначено у специфікації до цього договору.
Відповідно до п. 6.4. Договору, послуги надаються особовому складу військових частин, зазначених в пунктах 2.2 та 2.3 цього договору в межах дислокації військових частин, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення та іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України.
Послуги можуть надаватися в інших місцях, які встановлюються представником замовника відповідно до свого розпорядку дня та специфіки завдань, які виконуються військовою частиною.
За змістом п. 6.4.1 Договору, обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб, за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання послуг у двох примірниках. Перший - залишається у представника виконавця, другий - в їдальні та повертається представнику замовника наступного дня.
Обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю щодекадно шостого, шістнадцять та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування) (п. 6.4.2 Договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору; приймати послуги через представників замовника; вести облік наданих виконавцем послуг; контролювати своєчасне, належним чином оформлення представниками замовника та представниками виконавця щоденних та зведених актів приймання наданих послуг з харчування, актів приймання послуг щодо забезпечення харчовими продуктами (п.п. 7.1.2, 7.1.3, 7.1.4, 7.1.5 Договору).
Пунктами 7.3.4, 7.3.5, 7.3.6, 7.3.7, 7.3.8 Договору визначено, що представник замовника зобов'язаний здійснювати контроль за станом надання виконавцем послуг у порядку, передбаченому цим договором; щоденно підтверджувати якість та обсяг наданих послуг щодо організації харчування шляхом оформлення актів, в порядку, передбаченому пунктом 3.5 цього договору; на підставі щоденно оформлених актів приймання наданих послуг з харчування, складати зведений акт приймання наданих послуг із харчування; складати акти приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами у порядку, передбаченому пунктом 3.5 цього договору; у встановлені пунктом 6.16.2 цього договору терміни, надавати представнику виконавця заявку на постачання (освіження, оновлення) продовольства військовій частині.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння. Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 11.1. Договору).
Згідно Додаткової угоди № 2 від 09.12.2019 до Договору строк дії Договору продовжено до 31.03.2020.
Відповідно до п. 6.16.1 Договору виконавець відповідно до заявки представника замовника здійснює оновлення/освіження харчових продуктів.
Позивачем направлено відповідачу заявку № 67 на освіження продовольства у грудні 2019 року у кількості 186 125,625 кг. та заявку на освіження продовольства у січні 2020 у кількості 186 126,15 кг.
Згідно плану на освіження продовольства на перше півріччя 2020 року сторонами було погоджено освіження м'ясних консервів у січні 2020 у кількості 22 337,165 кг. та 163 788,975 кг.
Згідно з п. 6.17.3. Договору виявлені порушення умов цього Договору фіксуються в акті приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - уразі надання послуги щодо забезпечення харчовими продуктами.
При виявленні порушень будь-яких умов Договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов'язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується їх підписами.
У разі відмови представника виконавця підписувати акт про порушення договірних зобов'язань, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт про порушення договірних зобов'язань , надсилається замовнику.
На підставі акта про порушення договірних зобов'язань, замовником оформляється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю.
Відповідно до п. 8.2.3. Договору при порушенні щодо своєчасного та/або повного освіження харчових продуктів відповідно до заявки представника замовника, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неосвіжених або невчасно освіжених харчових продуктів, а також пеню у розмірі 0,1% вартості неосвіжених або невчасно освіжених харчових продуктів за кожен день прострочення, а у разі їх псування в результаті не освіження з вини виконавця, зобов'язаний поставити харчові продукти свіжого виробництва на заміну зіпсованих.
Позивач зазначає, що згідно поданих заявок у грудні 2019 року мали бути освіжені консерви м'ясні у кількості 186 126,625 кг. на суму 12 673 771,27 грн. Згідно заявки у січні 2020 року консерви освіжені також не були.
Порушення щодо не освіження відповідачем м'ясних консервів зафіксовані в Актах про порушення договірних зобов'язань:
-№ 54 від 08.01.2020;
-№ 433 від 11.02.2020;
-№773 від 10.03.2020;
-№ 1414 від 06.04.2020;
-№ 1822 від 07.05.2020;
-№ 2470 від 11.06.2020.
Акти про порушення договірних зобов'язань підписані членами комісії, факти відмов представника виконавця бути присутнім при складанні Актів та підписати їх засвідчено підписами членів комісії.
Позивачем направлялись до відповідача претензії № 4433 від 19.06.2020, № 4430 від 19.06.2020, № 4434 від 19.06.2020, № 4436 від 19.06.2020, № 4422 від 19.06.2020, № 4585 від 25.06.2020, проте відповідачем не виконані вимоги зазначені у претензіях.
Внаслідок не освіження відповідачем харчових продуктів згідно умов Договору, позивачем нараховано відповідачу 2 534 754, 25 грн. штрафу та 1 533 526, 33 грн. пені, що і стало підставою для звернення до суду.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Укладений між сторонами Договір став належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
В силу частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що згідно поданих заявок у грудні 2019 року мали бути освіжені консерви м'ясні у кількості 186 126,625 кг. на суму 12 673 771,27 грн. Згідно заявки у січні 2020 року консерви освіжені також не були.
Порушення щодо не освіження відповідачем м'ясних консервів зафіксовані в Актах про порушення договірних зобов'язань:
-№ 54 від 08.01.2020;
-№ 433 від 11.02.2020;
-№773 від 10.03.2020;
-№ 1414 від 06.04.2020;
-№ 1822 від 07.05.2020;
-№ 2470 від 11.06.2020.
Акти про порушення договірних зобов'язань підписані членами комісії, факти відмов представника виконавця бути присутнім при складанні Актів та підписати їх засвідчено підписами членів комісії.
Відповідно до п. 8.2.3. Договору при порушенні щодо своєчасного та/або повного освіження харчових продуктів відповідно до заявки представника замовника, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неосвіжених або невчасно освіжених харчових продуктів, а також пеню у розмірі 0,1% вартості неосвіжених або невчасно освіжених харчових продуктів за кожен день прострочення, а у разі їх псування в результаті не освіження з вини виконавця, зобов'язаний поставити харчові продукти свіжого виробництва на заміну зіпсованих.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 2 534 754,25 грн. штрафу та 1 533 526,33 грн. пені, розрахований на підставі п .8.2.3 Договору у зв'язку із невиконанням відповідачем прийнятих на себе за Договором зобов'язань, дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, тому заявлені позовні вимоги про стягнення 2 534 754,25 грн. штрафу та 1 533 526,33 грн. пені підлягають задоволенню.
Відповідачем не надано суду контррозрахуноку заявлених позовних вимог.
Судом відхиляються доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки план на освіження продовольства підписаний та скріплений печаткою відповідача та відповідачем не було надано заперечень чи будь-яких зауважень на подані позивачем заявки на освіження продукції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс Груп" про стягнення 2 534 754,25 грн. штрафу та 1 533 526,33 грн. пені підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс Груп" про стягнення 4 461 167,50 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс Груп" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 37371973) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) 2 534 754 (два мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. штрафу, 1 533 526 (один мільйон п'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 33 коп. пені, 66 917 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 51 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.03.2021
Суддя С. В. Стасюк