номер провадження справи 18/183/20
29.03.2021 Справа № 908/3327/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3327/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 641346,38 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою від 09.03.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2021 вказану заяву передано на розгляд судді Левкут В.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-113/21 від 16.03.2021 на підставі доповідної записки помічника судді, враховуючи передбачений ст. 244 ГПК України десятиденний строк розгляду відповідних заяв з дня надходження та перебування судді-доповідача у справі Левкут В.В, на лікарняному, призначений повторний автоматизований розподіл вказаної заяви.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 17.03.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" від 09.03.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, ухвалено розгляд заяви здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.
17.03.2021 на адресу суду від відповідача у справі надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких останній зазначає наступне:
- до закінчення судових дебатів у справі позивачем чи його представником не була подана відповідна заява, як передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України, що є порушенням процесуальних вимог ГПК України;
- як вбачається з акту про надання правничої допомоги від 05.03.2021 послуги адвоката Мухіна О.І. полягали у підготовці позовної заяви № 2 від 21.12.2020 та заяви про уточнення позовних вимог № 21/0302/-04 від 02.03.2021, проте як вбачається з матеріалів справи № 908/3327/20 позовна заява № 2 від 21.12.2020 та заява про уточнення позовних вимог № 21/0302/-04 від 02.03.2021, а також відповідь на відзив № 21/0119/-01 від 19.01.2021 підписані директором ТОВ «ВКП «Композитсталь» Сакорською І.І.;
- доказів на підтвердження підготовки вказаних вище документів саме адвокатом Мухіним О.І. та понесення відповідних витрат позивачем не надано;
- крім того справа № 908/3327/20 не є складною, розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ціна позову незначна, справа стосується лише позивача та відповідача та не має публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін;
- вважає, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. є необґрунтованими, неспівмірними та непропорційними до предмета спору, оскільки здійснення відповідних витрат ТОВ «ВП «Композитсталь» не підтверджено належними та достатніми доказами, як того вимагає чинне законодавство України;
- посилання позивача на нібито неналежну процесуальну поведінку відповідача та висновок про зловживання своїми правами ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС є необґрунтованими та безпідставними;
- просить суд врахувати існування складної ситуації на ринку електричної енергії, що пов'язана зі зниженням рівня виробництва, попиту та оплати електричної енергії. Просить відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн.
Розглянувши вказану вище заяву, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 позов задоволено частково, а саме вирішено: стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “КОМПОЗИТСТАЛЬ” 21599,14 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 14 коп.) основного боргу, 7275,07 грн. (сім тисяч двісті сімдесят п'ять грн. 07 коп.) 3% річних, 13557,53 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім грн. 53 коп.) інфляційних втрат та 9620,20 грн. (дев'ять тисяч шістсот двадцять грн. 20 коп.) судового збору. В частині стягнення 598914,64 грн. основного боргу провадження у справі закрито.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ухвалою суду від 28.12.2020 суд визначив розглядати справу № 908/3327/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, враховуючи вищевикладене позивач мав право звернутися до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з наданням відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Зі змісту позовної заяви в даній справі вбачається, що позивач в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 10000,00 грн.
Заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3327/20 надійшла на адресу суду в поштовому конверті, зі змісту якого вбачається, що вона була здана на пошту 09.03.2021.
Таким чином, позивач звернувся із заявою у строк, що не перевищує п'яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правничої допомоги № 01/12 від 01.12.2020, далі Договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ", далі Клієнт, та адвокатом Мухіним Олегом Івановичем, далі Адвокат, відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно із п. 2.1. договору Адвокат приймає на себе зобов'язання з надання наступної правничої допомоги: захист інтересів Клієнта за позовом до державного підприємства НАЕК «Енергоатом» про стягнення боргу за договором на постачання товару № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 13.03.2020.
До вказаного договору була укладена та підписана додаткова угода № 1 від 01.12.2020.
Умовами п. 4.1. - 4.4. договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2020) передбачено, що розмір гонорару Адвоката за надання правничої допомоги, здійсненої з дотриманням умов цього договору, розраховується за фактичні надані послуги, виходячи з витраченого Адвокатом часу та погодинної оплати його послуг, що дорівнює 1500,00 грн. без ПДВ за 1 годину. Розмір гонорару Адвоката за цим договором не може бути більше ніж 20000,00 грн., незалежно від результатів розгляду справи, що вказана в п. 2.1. договору. У випадку прийняття за наслідками розгляду справи, що вказана в п. 2.1. договору, рішення на користь Клієнта (задоволення позовних вимог в повному обсязі або частково), Клієнт сплачує на користь Адвоката додатковий гонорар в розмірі 1000,00 грн. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку про надання юридичної допомоги. Договором можливе авансування оплати правничої допомоги. За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги і її вартість. Акт може надсилатися Клієнту поштою або електронною поштою. Акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.
Згідно із п. 7.1. договору даний договір укладений на строк до 01.01.2022 та набирає чинності з моменту його підписання.
Матеріали справи свідчать, що між Адвокатом та Клієнтом був підписаний акт про надання правничої допомоги від 05.03.2021 згідно договору про надання правничої допомоги № 01/12 від 01.12.2020 та додаткової угоди № 1 від 01.12.2020, за змістом якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги у зв'язку з представництвом інтересів Клієнта у справі № 908/3327/20, яка розглядається в Господарському суді Запорізької області, а саме:
- підготовка позовної заяви № 2 від 21.12.2020 (витрачений час на надання послуги 4 години, вартість наданої послуги - 6000,00 грн.);
- підготовка заяви № 21/0302/-04 від 02.03.2021 щодо уточнення позовних вимог (витрачений час на надання послуги 2 години, вартість наданої послуги - 3000,00 грн.).
Разом з тим в акті надання правничої допомоги від 05.03.2021 зазначено, що відповідно до положень додаткової угоди № 1 від 01.12.2020 до договору № 01/12 від 01.12.2020 про надання правничої допомоги додатковий гонорар Адвоката складає 1000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Адвокатом був виписаний Клієнту рахунок № 09/03 від 09.03.2021 на оплату гонорару в сумі 10000,00 грн. за договором № 01/12 про надання правничої допомоги від 01.12.2020.
В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав платіжне доручення № 19 від 09.03.2021, в якому зазначено про оплату ТОВ «ВКП Композитсталь» гонорару в сумі 10000,00 грн. за договором № 01/12 від 01.12.2020 адвокату Мухіну Олегу Івановичу.
Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001482 від 29.11.2017 адвоката Мухіна О.В., копія ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1039532 від 09.03.2021.
Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як вказано вище відповідачем надані заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява за вих. № 2 від 21.12.2020 та заява за вих. № 21/0302/-04 від 02.03.2021 у даній справі підписані директором ТОВ «ВКП «Композитсталь» Сакорською І.І.
Втім, вказане не свідчить про ненадання адвокатом Мухіним О.І. правничої допомоги позивачу в даній справі з огляду на підписаний між адвокатом Мухіним О.І. та позивачем договір про надання правничої допомоги № 01/12 від 01.12.2020 та акт про надання правничої допомоги від 05.03.2021, зміст якого свідчить про надання допомоги у справі № 908/3327/20.
Крім того, в рамках справи № 908/3327/20 адвокатом Мухіним О.І. від імені позивача було подано клопотання від 27.01.2021, в якому останній просив провести судове засідання у справі № 908/3327/20 з викликом сторін.
Відповідно до змісту позовної заяви в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 620513,78 грн., три проценти річних в сумі 7275,07 грн. та інфляційні витрати в сумі 13557,53 грн. за договором поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 13.03.2020.
Відповідно до змісту заяви за вих. № 21/0302/-04 від 02.03.2021 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21599,14 грн., три проценти річних в сумі 7275,07 грн. та інфляційні витрати в сумі 13557,53 грн. за договором поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 13.03.2020.
З огляду на обставини справи (стягнення боргу за договором поставки, предмет позову складається з суми боргу за двома частково не оплаченими видатковими накладними в розмірі 21599,14 грн., трьох процентів річних в сумі 7275,07 грн. та інфляційних витрат в сумі 13557,53 грн., нарахованих за порушення строку оплати товару за цими накладними) справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), є не співрозмірними та достатньо завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 6000,00 грн.
При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" від 09.03.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3327/20 задовольнити частково.
2. Стягнути Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “КОМПОЗИТСТАЛЬ” (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57, ідентифікаційний код 42632465) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" від 09.03.2021 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3327/20 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.03.2021.
Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.