номер провадження справи 12/50/21
29.03.2021 Справа № 908/320/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Александрова Сергія Борисовича про забезпечення позову у справі № 908/320/21
за позовом: Фізичної особи-підприємця Александрова Сергія Борисовича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжелектроторг ЛТД" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 2)
про стягнення 82 000,00 грн.
Без виклику представників сторін
Фізична особа-підприємець Александров Сергій Борисович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 03.02.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжелоектроторг ЛТД" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 82 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 15.02.2021 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
26.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява від 25.02.2021, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 03.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/50/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30.03.2021 о 10 год. 00 хв.
25.03.20201 на адресу суду від представника позивача адвоката Ю.В. Гріценка надійшла заява б/ н від 25.03.2021 про забезпечення позову в порядку приписів ст. 136-140 ГПК України, в якій останній просить накласти арешт на нерухоме майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжелектроторг ЛТД" в межах заявлених позивачем вимог - 84270, 00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2021 наведену вище заяву про забезпечення позову у справі № 908/320/21 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/320/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Александрова Сергія Борисовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТОРГ ЛТД" про стягнення грошових коштів. Предметом в даній справі є стягнення грошових коштів, які були помилково перераховані відповідачу, проте відповідач не бажає повертати їх в добровільному порядку.
Досудова вимога направлена відповідачу ним проігнорована (копія платіжного доручення, вимоги є в матеріалах справи), від контакту з представниками позивача відповідач також ухиляється. На цей час відповідачем грошові кошти позивачу не повернені.
Отже, необхідність застосування заходів забезпечення в даному випадку випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в paзі задоволення позову.
Таким чином, вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами у poзмірі 82000 грн. та 2270 грн. судового збору, а всього 84 270 грн., та відповідає принципам здійснення господарського судочинства.
Відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 3 вказаної вище постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Однак, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем не підтверджена будь-якими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Позивачем разом із заявою про забезпечення позову не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, відчуження рухомого або нерухомого майна, виведення його з власності з метою уникнення від виконання рішення суду, або знищення належного на праві власності майна, тощо
Не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення відповідача від виконання зобов'язань - неповернення передоплати, оскільки на час подання вказаної заяви про забезпечення ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема в сумі, що заявлена до стягнення.
Отже, позивачем не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання позивача на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав, без надання доказів здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжелектроторг ЛТД" будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Разом з тим, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Однак, суд в даному випадку не вбачає співмірності та адекватності заходів щодо накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжелектроторг ЛТД" із предметом позову та негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Александрова Сергія Борисовича про забезпечення позову б/н від 25.03.2021 з огляду на її необґрунтованість.
Суд роз'яснює заявнику, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Александрова Сергія Борисовича про забезпечення позову у справі № 908/320/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.03.2021 та відповідно до ч. 8 ст. 140, ст. 235, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 256 та пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.Г. Смірнов