61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
01.04.2021 Справа № 905/2120/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Дружківського міського центру зайнятості
доАйрапетової Світлани Георгинівни
простягнення 13 038,70 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Дружківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Айрапетової Світлани Георгинівни про стягнення суми виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 13038,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.2020 Фізичною особою-підприємцем Айрапетовою Світланою Георгинівною подано заяву до Дружківського міського центру зайнятості про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності з 19.03.2020 відповідно до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №453) та тому, що остання є фізичною особою-підприємцем і відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» є застрахованою особою. Наказом Донецького обласного центру зайнятості №89 «Про надання та відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину» надано допомогу по часткову безробіттю на період карантину, зокрема, фізичній особі-підприємцю, яка є застрахованою особою - ФОП Айрапетовій Світлані Георгинівні (РНОКПП НОМЕР_1 ). Позивач вказує, що з 30.06.2020 по 24.09.2020 відповідачем отримано виплати на загальну суму 13038,70 грн. Наказом Донецького обласного центру зайнятості №209 «Про скасування рішення щодо надання допомоги по частковому безробіттю за період карантину» від 21.10.2020 скасовано пп.п. 2.165 п. 2 наказу Донецького обласного центру зайнятості №89 від 17.06.2020 в частині надання ФОП Айрапетовій Світлані Георгинівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку з поданням недостовірних даних (наявності факту отримання пенсії). 27.10.2020 позивачем направлено претензію відповідачу про повернення в добровільному порядку виплаченої допомоги у розмірі 13038,70 грн. Однак, як зазначає позивач, кошти відповідачем не повернуто, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.12.2020 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Дружківського міського центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Айрапетової Світлани Георгинівни про стягнення 13038,70 грн залишено без руху.
Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Разом з цим, судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.11.2020 внесено запис про припинення здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Айрапетовою Світланою Георгинівною (номер запису 2002670060004001765).
Отже, станом на момент розгляду справи відповідачем у справі є Айрапетова Світлана Георгинівна , що враховано судом під час розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
16.01.2021 Господарський суд Донецької області, на виконання приписів ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу, направив на адресу Виконавчого комітету Дружківської міської ради запит щодо надання інформації щодо місця проживання чи перебування Айрапетової Світлани Георгинівни , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.01.2021 до суду від Виконавчого комітету Дружківської міської ради надійшла відповідь №412/160.1242/1-21 від 21.01.2021 щодо надання відомостей, з якої вбачається, що згідно з даними реєстру територіальної громади, картотеки з питань реєстрації фізичних осіб місце проживання Айрапетової Світлани Георгинівни , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване з 11.11.2015 за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.02.2021 відкрито провадження у справі №905/2120/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; зобов'язано позивача протягом трьох днів з дня вручення вказаної ухвали направити відповідачу копію позовної заяви з додатками на адресу - АДРЕСА_1; докази такого направлення надати суду.
15.02.2021 до суду від позивача надійшов лист на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 01.02.2021, до якого останнім додано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу - АДРЕСА_1 та повторно на адресу - АДРЕСА_2.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Як встановлено судом, по 22.11.2020 (включно) місцезнаходження відповідача як фізичної особи-підприємця було: АДРЕСА_2, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, як зазначалось вище, судом було встановлено, що 23.11.2020 відповідачем було припинено здійснення підприємницької діяльності, та згідно відомостей Виконавчого комітету Дружківської міської ради місце проживання Айрапетової Світлани Георгинівни, є: АДРЕСА_1 .
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.02.2021 направлялась відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за вказаними адресами, що підтверджується матеріали справи.
Однак, 23.02.2021 відповідні поштові відправлення було повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, судом було повторно 10.03.2021 направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 01.02.2021 на адреси відповідача, однак вказані поштові відправлення також було повернуто 18.03.2021 на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 3 та ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у п.п. 17.1 п. 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» Постановити Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
На підставі вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2020 року у справі №910/9791/18, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 21.01.2021 по справі №910/16249/19.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про перебування відповідача за іншими адресами ніж ті, які були зазначені судом.
Водночас, з метою необхідності забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою забезпечення реалізації процесуального права відповідача на подання відзиву на позов, судом здійснено телефонограму відповідачу за номером, який було зазначено позивачем у позовній заяві та заяві відповідача №1/06 від 15.06.2020 до позивача, яка міститься в позовній заяві.
Телефонограма №722 від 01.02.2021, в якій повідомлено зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 01.02.2021, відповідачем прийнята особисто.
Відтак, судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 01.04.2021 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотання як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, 29.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження.
Вказане клопотання суд залишає без задоволення, оскільки розгляд справи №905/2120/20 проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи де судові засідання взагалі не проводяться.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області
15.06.2020 Фізична особа-підприємець Айрапетова Світлана Георгинівна (відповідач) звернулась до Дружківського міського центру зайнятості (позивач) із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності з 19.03.2020 відповідно до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №453) та тому, що остання є фізичною особою-підприємцем та відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» є застрахованою особою. До вказаної заяви Фізичною особою-підприємцем Айрапетовою Світланою Георгинівною було додано: копію наказу про зупинення (скорочення) діяльності; відомості про ФОП, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення; довідку про сплату єдиного внеску.
На підставі п.п. 2.165 п. 4 наказу Донецького обласного центру зайнятості №89 «Про надання та відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину» від 17.06.2020 з метою реалізації ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення», виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 «Про затвердження порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України за метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) (далі - Порядок) та протоколу №28 від 17.06.2020 засідання робочої групи Донецького обласного центру зайнятості з розгляду документів, поданих роботодавцями для отримання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), створеної наказом Донецького обласного центру зайнятості від 07.04.2020 №31 (зі змінами), було надано допомогу по частковому безробіттю на період карантину ФОП Айрапетовій Світлані Георгинівні (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивачем було перераховано відповідачу за період з 26.06.2020 по 24.09.2020 допомогу по частковому безробіттю за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2020 року на загальну суму 13038,70 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №2723 від 26.06.2020 у розмірі 46292,70 грн (проведено банком 30.09.2020), №3692 від 18.08.2020 у розмірі 5564,00 грн (проведено банком 20.08.2020), №4046 від 23.09.2020 у розмірі 2782,00 грн (проведено банком 24.09.2020), що містяться в матеріалах справи.
Як вказує позивач у позовній заяві, за результатами проведеного Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області збору інформації, встановлено подання недостовірних документів і відомостей, які стали підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в частині наявності факту отримання пенсії Айрапетою С.Г. , яка отримує пенсію за вислугу років з 09.10.2015 року.
Листом «Про надання інформації» Костятинівсько-дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача, що Айрапетова Світлана Георгинівна , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 перебуває на обліку і з 09.10.2015 отримує пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 1 наказу Донецького обласного центру зайнятості №209 «Про скасування рішення щодо надання допомоги по частковому безробіттю за період карантину» від 21.10.2020 скасовано пп.п. 2.165 п. 2 наказу Донецького обласного центру зайнятості №89 від 17.06.2020 в частині надання ФОП Айрапетовій Світлані Георгинівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв'язку з поданням недостовірних даних (наявності фактів отримання пенсії).
Крім того, Донецьким обласним центром зайнятості у зазначеному наказі було наказано директору Дружківського міського центу зайнятості Кравченко Л.В.: письмово проінформувати фізичних осіб-підприємців, зазначених у пунктах 1 і 2 наказу про прийняте Донецьким обласним центром зайнятості рішення; забезпечити проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення у встановленому чинним законодавством порядку з ФОП Айрапетової Світлани Георгинівни (РНКПП НОМЕР_2 ) безпідставно перерахованої допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №3936/05 від 27.10.2020, в якій пропонував у добровільному порядку перерахувати Дружківському міського центру зайнятості суму виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину на загальну суму 13038,70 грн.
Вказану претензію позивач направив на адресу відповідача 28.10.2020, що підтверджується копією опису вкладення від 28.10.2020 та копією накладної поштової установи від 28.10.2020.
Однак, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, виплачену допомогу по частковому безробіттю на період карантину не повернув.
Вказані обставини зумовили звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача суми виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 13038,70 грн.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020 доповнено Закон України «Про зайнятість населення» статтею 471 «Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Дана норма Закону набула чинності з 02.04.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Допомога по частковому безробіттю не надається у разі наявності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п'яти років, що передують року зупинення діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1) заяву у довільній формі;
2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
Згідно з ч. 9 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (далі - Порядок №306) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Порядок №306 необхідно застосовувати в системному зв'язку з нормами Закону України «Про зайнятість населення», який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.
Таким чином, нормою ч. 3 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» було обмежено перелік застрахованих осіб, які мають право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, шляхом виключення з такого переліку осіб, які отримують пенсію.
Відтак, наведений законодавчий припис встановлює чітке та передбачуване обмеження щодо наявності права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, за яким таке право відсутнє в осіб, які отримують пенсії.
Відповідно до п. 23 Порядку №306 Центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, для отримання коштів Фонду.
З доданих до заяви від 15.06.2020 Фізичною особою-підприємцем Айрапетовою Світланою Георгинівною відомостей про фізичну особу-підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» останньою було зазначено про відсутність у неї пенсії.
В той же час, як вбачається з листа «Про надання інформації» Костянтинівсько-дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Айрапетова Світлана Георгинівна , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 перебуває на обліку і з 09.10.2015 отримує пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, відповідачем при зверненні із заявою про надання допомоги по частковою безробіттю на період карантину від 15.06.2020 було надано недостовірні відомості позивачу.
Відтак, системний аналіз наведених норм законодавства в контексті встановлених обставин справи, дає підстави вважати, що у відповідача станом на момент звернення із заявою від 15.06.2020 було відсутнє право на отримання допомоги по частковою безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки остання отримує пенсію.
Відповідно до абз. 2 п. 21 та п. 22 Порядку №306 у разі виявлення факту подання фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються роботодавцям/фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, якими недотримано вимоги статті 471 Закону України «Про зайнятість населення» та цього Порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.
Таким чином, правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставної набутих коштів нерозривно пов'язана з відсутність правових підстав набуття спірної суми коштів.
Як встановлено судом, за платіжними дорученнями №2723 від 26.06.2020 (проведено банком 30.09.2020), №3692 від 18.08.2020 (проведено банком 20.08.2020), №4046 від 23.09.2020 (проведено банком 24.09.2020) з призначенням платежу «допомога по частковому безробіттю на період карантину» за період з березня по серпень 2020 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 13038,70 грн.
Оскільки, відповідачем було подано недостовірні відомості при поданні заяви про отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та в силу положень ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» остання не мала права на її отримання, так-як отримувала пенсію, виплачена сума допомоги по частковому безробіттю у розмірі 13038,70 грн є безпідставно набутою.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідачем доказів повернення позивачу виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 13038,70 грн не надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Айрапетової Світлани Георгинівни ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Дружківського міського центру зайнятості (84200, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Карла Маркса, 42, ідентифікаційний код 20385539) суму виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 13038 (тринадцять тисяч тридцять вісім) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» та п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Хабарова