вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.03.2021 Справа № 904/10052/17
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод",
м. Дніпро
про зобов'язання виконати ремонт тепловозу; стягнення 275 000,00 грн. штрафу
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіної О.С.
Представники:
Від Позивача: представник не з'явився
Від Відповідача: Воловик М.О., посвідчення № 02599 від 22.12.2010, адвокат
18.11.2020 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області частково задоволений позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" та зобов'язано ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" виконати заміну пошкодженого колінчастого валу №01-354, 1991 року випуску на тепловозі 2ТЕ116 №969 секція А на новий з поверненням відремонтованого тепловозу власнику - Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" в строк після сплину 20 робочих днів з моменту набрання чинності остаточним рішенням по даній справі; стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" суму судового збору 1600,00 грн.
18.12.2020 до господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" на вищевказане судове рішення, у зв'язку із чим 22.12.2020 справа №904/10052/17 була направлена на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
29.12.2020 Позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення (арк.с. 5-6 Т.4), яким вирішити питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрати на оплату судових експертиз, що були здійснені Позивачем акціонерним товариством "Українська залізниця" на загальну суму 53763,00 грн.
29.12.2020 ухвалою суду відкладено розгляд питання щодо додаткового рішення після повернення справи №904/10052/17 з Центрального апеляційного господарського суду.
17.03.2021 справа повернута до Господарського суду Дніпропетровської області з апеляційної інстанції.
18.03.2021 ухвалою суду призначено розгляд клопотання щодо додаткового рішення у судовому засіданні на 29.03.21 о 15:00 год.
Позивач в судове засідання 29.03.2021 не з'явився, про дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином, 29.03.2021 на електронну адресу суду Позивач направив клопотання (арк.с. 37 Т.4), в якому просить суд провести розгляд заяви без участі представника Позивача за наявними в справі документами.
29.03.2021 Відповідач подав заперечення проти ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на оплату судових експертиз на загальну суму 53763,00 грн (арк.с. 37-39 Т.4).
Так, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на судові експертизи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 244 ГПК України:
суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати;
суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення;
у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов"язані з проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 4-7 ст. 127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, Позивач посилається на платіжні доручення від 25.04.2018 №863957 на суму 13728,00 грн та від 04.04.2019 №1743645 на суму 40035,00 грн і стверджує, що зазначені платіжні доручення наявні в матеріалах справи.
Перевірка судом матеріалів справи показала, що цих документів у справі немає.
В матеріалах справи є рахунок №299 від 04.04.2018, виставлений експертною установою на оплату експертизи Позивачем на суму 13728,0грн. Ухвалою суду від 01.02.2018, якою було призначено судову експертизу, обов'язок з її оплати було покладено саме на Позивача. Зміст акту здачі-приймання висновку судового експерта №1599-18 (арк.с.194 т.1) містить інформацію про оплату експертизи наперед на суму 13728,0грн., але без зазначення платника.
Отже, Позивач не надав доказів щодо оплати судової експертизи, вартість якої коштувала 13728,0грн., а матеріали справи свідчать про те, що експертна установа відповідну оплату отримала без зазначення платника.
Також судом приймається до уваги, що експертний висновок №1599-18, складений 19.11.2018, не визнаний Позивачем обґрунтованим, який заявив клопотання про призначення повторної експертизи і це клопотання було задоволено ухвалою суду від 07.02.2019.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на Відповідача вартості експертизи на суму 13728,0грн., оскільки Позивач не виконав процесуальний обов'язок своєчасно подати докази фактичних витрат, а також враховуючи те, що проведені експертні дослідження не призвели до їх врахування при вирішенні спору за клопотанням самого Позивача.
Також, з матеріалів справи вбачається що 12.03.2019 Акціонерному товариству "Українська залізниця" Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса виставлено для оплати експертизи без ПДВ №4353 у відношенні: ПАТ "Українська залізниця" ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" рахунок №495 на суму 40035,00 грн (арк.с. 246 Т.1).
Повідомленнями від 02.12.2019 та 06.08.2020 експертна установа сповістила суд про неможливість надання висновку повторної автотехнічної експертизи №4353 та №5195/6056 (арк.с. 130-132 т.2, арк.с.85-86 т.3).
Також, Позивач не надав доказів здійснення ним оплати за рахунком №495 на суму 40035,00 грн (арк.с. 246 Т.1).
Ураховуючи наведені обставини, у зв'язку із ненаданням Позивачем підтверджуючих документів відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України та відсутністю цих доказів у справі, суд залишає без розгляду заяву Позивача про стягнення витрат на оплату судових експертиз на загальну суму 53763,00 грн.
Керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд -
Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення витрат на оплату судових експертиз на загальну суму 53763,00 грн залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.
Суддя Н.Б. Кеся