Кіровоградської області
"22" серпня 2006 р.
Справа № 5/99
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/99
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс", м. Київ
до відповідача: державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів", м. Світловодськ Кіровоградської області
про продовження терміну дії договору та внесення змін до договору
Представники сторін:
від позивача - Остроухов А.В., довіреність № б/н від 01.06.06, представник
від відповідача - головний інженер Письменний В.І., довіреність № 358 від 06.04.06
В судовому засіданні 18.08.2006 року оголошувалась перерва до 22.08.2006 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс" подано позов про продовження терміну дії договору № 12 від 18.02.2005 року про спільне використання газопровідних мереж до 01.10.2006 року, укладеного між Світловодським казенним комбінатом твердих сплавів і тугоплавких металів та товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс" та внести до договору відповідні зміни, змінивши в п. 8.1 слова "діє до 01.10.2005 року" на "діє до 01.10.2006 року".
Позивачем 29.06.2006 року подано господарському суду клопотання про зміну предмета позову, а саме пункт 1 "Термін дії договору" № 12 від 18.02.2005 року про спільне використання газопровідних мереж "Виконавця" продовжити не до 01.10.2006 року, а на термін дії договору № 16/01 оренди майна від 16.04.2001 року до 16.04.2010 року.
11.08.2006 року на адресу господарського суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви від 11.08.2006 року в яких позивач просить наступне:
продовжити термін дії договору № 13 про спільне використання газопровідних мереж "Виконавця ", укладеного 05.06.2006 року між позивачем та відповідачем продовжити до 27.09.2011 року та внести до договору відповідні зміни, змінивши в п. 8.1 слова "діє до 01.10.2006 року" на "діє до 27.09.2011 року".
Відповідачем надано господарському суду відзив № 342/07 від 25.06.2006 року на позовну заяву та пояснення по справі № 5/99 № 689 від 25.07.2006 року в якому зазначено, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю виходячи з наступного. Договір № 12 від 18.02.2005 року був тимчасовим та діяв до 01.10.2005 року, за погодженням сторін дію вказаного договору продовжено до 01.11.2005 року.
29.05.2006 року на адресу відповідача від позивача надійшов лист № 29/Д з проханням укласти договір про спільне використання газопровідних мереж на 2006 рік. У відповідь на вказаний лист відповідачем направлено на адресу позивача проект договору за № 13, який позивачем підписано 05.06.2006 року. Згідно п. 8.1 договір діє до 01.10.2006 року.
В наданих господарському суду 27.07.2006 року доповненнях № 690 від 25.07.2006 року до відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, в задоволенні позову слід відмовити та спонукати позивача провести роботи по створенню власних газопровідних мереж в термін до 01.10.2006 року.
Відповідачем надано господарському суду відзив № 759 від 17.08.2006 року на зміну предмету позову в якому зазначено, що продовження терміну дії договору № 13 від 05.06.2006 року до 27.09.2011 року є протизаконним.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між Світловодським казенним комбінатом твердих сплавів і тугоплавких металів (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс" (замовник) укладено договір про спільне використання газопровідних мереж "Виконавця" № 12 від 18.02.2005 року.
Згідно п. 1.1. договору № 12 від 18.02.2005 року предметом даного договору є спільне використання газопровідних мереж "Виконавця" з метою передачі природного газу на виробничі площі "Замовника" та "Виконавця".
Пунктом 1.2 визначено, що позивач взяв на себе обов'язки своєчасно оплачувати частину вартості витрат на утримання газопровідних мереж "Виконавця". Строк дії договору визначено п. 8.1, договір № 12 від 18.02.2005 року діє до 01.10.2005 року.
01.03.2005 року між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс" (споживач) укладено договір № П-08/1007-ПГ/2005 купівлі-продажу природного газу.
Згідно п. 1.1 договору договір № П-08/1007-ПГ/2005 від 01.03.2005 року предметом договору є постачання і транспортування природного газу для комунально-побутових і виробничих потреб споживача.
Приписом Світловодського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Кіровоградгаз" № 124 від 21.03.2005 року визначено, що позивачу необхідно облаштувати власну газопровідну мережу в термін до 01.10.2005 року. Однак, як зазначив позивач, вказаного припису ним не виконано до встановленого терміну у зв'язку із важким фінансовим станом.
Листами № 147 від 28.11.2005 року № 125 від 05.10.2005 року № 29/Д від 29.05.2006 року позивач пропонував відповідачу продовжити термін дії договору № 12 від 18.02.2005 року.
У відповідь на вказані листи відповідачем, зокрема, направлено:
лист № 838 від 21.09.2005 року в якому йдеться про те, що відповідач не має права транспортувати природний газ іншим підприємствам, оскільки відповідно до Закону України "Про ліцензування окремих видів діяльності" на вказані послуги передбачено отримання ліцензії, у відповідача така ліцензія відсутня. Також листом № 207/13 від 25.02.2005 року відповідач попередив позивача, що договір на спільне використання газопровідних мереж укладається тимчасово до 01.10.2005 року для вирішення позивачем питання постачання природного газу для виробничих та комунальних потреб і у відповідності до "Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України".
лист № 872 від 05.10.2005 року в якому йдеться про намір відповідача відновити виробництво продукції в цеху № 3 в жовтні-листопаді 2005 року, також про надання згоди на продовження терміну дії договору № 12 від 18.02.2005 року до 01.11.2005 року.
Листом Світловодського газового управління з експлуатації газового господарства № 817 від 10.09.2005 року термін виконання припису продовжено до 01.10.2006 року та зазначено, що останнє не заперечує проти пролонгації терміну дії договору № 12 від 18.02.2005 року за умови позитивного вирішення питання щодо спільного використання газової мережі.
27.10.2005 року сторони підписали протокол погодження згідно якого термін дії договору продовжено до 01.01.2006 року.
05.06.2006 року між Світловодським казенним комбінатом твердих сплавів і тугоплавких металів (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс" (замовник) укладено договір про спільне використання газопровідних мереж № 13.
Пунктом 8.1. визначено, що договір № 13 від 05.06.2006 року діє до 01.10.2006 року.
Господарський суд проаналізувавши обставини справи дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідач згідно статуту, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 09.08.2005 року є державним підприємством, створеним з метою забезпечення потреб держави продукцією підприємства та отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності. Пунктом 4.3 статуту визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.
Згідно п. 4.5 статуту підприємство має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів, філіалів, цехів, а також іншого нерухомого майна) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу.
Тобто вказаним пунктом передбачено право, а не обов'язок підприємства на укладення певних договорів.
В позовній заяві міститься посилання на договір оренди майна № 16/01 від 16.04.2001 року.
Пунктом 1.1. договору № 16/01 від 16.04.2001 року зазначено, що на підставі дозволу Державного комітету промислової політики України № 14/3-3-14 від 09.01.2001 року орендодавець здає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування індивідуально визначене майно - обладнання по виробництву вольфрамового дроту. Перелік, технічний стан зазначеного майна та його комплектність вказані в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктами 3.7, 3.7.1 договору оренди майна № 16/01 від 16.04.2001 року визначено, що до складу орендної плати не входять платежі за використані енергоносії, а також інші отримані від орендаря послуги; оплата використаних орендарем енергоносіїв (електроенергія, газ і т.д.) теплокористування, водопостачання та інших отриманих послуг здійснюється ним окремо, відповідно до використання обсягів енергоносіїв та отриманих послуг по погоджених сторонами розцінках, що відповідають собівартості орендодавця.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є:
об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
термін, на який укладається договір оренди;
орендна плата з урахуванням її індексації;
порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення орендованого майна та умови його повернення;
виконання зобов'язань;
забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.
Отже, як вбачається з вищевикладеного та зокрема, умовами договору оренди майна № 16/01 від 16.04.2001 року, не передбачено безпосереднього обов'язку відповідача забезпечувати позивача енергоносіями.
Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Тобто, газопровідні мережі є державною власністю і закріплюються за відповідачем на праві повного господарського відання.
У відзиві № 759 від 17.08.2006 року на зміну предмету позову відповідачем зазначено про його наміри щодо відновлення виробництва молібденового дроту в цеху № 3 в листопаді-грудні 2006 року для технологічного виробництва якого необхідно відновити споживання природного газу. В такому випадку спільне використання газових мереж неможливе, оскільки листом Світловодського управління з експлуатації газового господарства № 362 від 13.07.2006 року визначено, що спільне використання лічильника газу GMS-G40 відповідачем та позивачем неможливе у зв'язку із технічними можливостями вказаного лічильника, а тому позивачу необхідно провести реконструкцію вузла обліку газу з встановленням коректору газу. В позовній заяві вказано, що позивач не може провести такої реконструкції у зв'язку з складним фінансовим становищем.
Крім того, позивач зобов'язаний виконати припис Світловодського управління з експлуатації газового господарства № 124 від 21.03.2005 року, розробити заходи щодо реконструкції вузла обліку газу. На даний час вказаного припису позивачем не виконано.
Також, позивач, як самостійний споживач природного газу, повинен при використанні природного газу керуватися Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу № 355 від 01.11.1994 року.
Згідно п. 1.1 вказаних правил, правила є обов'язковими для усіх підприємств, об'єднань і організацій, зайнятих видобутком, транспортуванням, збутом і споживанням природного газу, проектуванням систем газопостачання і газоспоживаючого обладнання та його налагодженням, незалежно від їх відомчого підпорядкування і форми власності.
Згідно ст. 184 Господарського кодексу України визначено, що укладення договорів відбувається на основі вільного волевиявлення сторін.
Правилами ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше передбачено законом або договором. Частиною 4 даної статті визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суд виходить з того, що укладеним сторонами договором оренди майна № 16/01 від 16.04.2001 року не передбачено обов'язку орендодавця укладати договори на спільне використання газопровідних мереж.
Також враховується, що договір про спільне використання газопровідних мереж був укладений на основі вільного волевиявлення сторін, його укладення не є обов'язковим на підставі закону.
У господарського суду відсутні підстави для внесення змін до договору про спільне використання газопровідних мереж шляхом продовження строку його дії за наявності заперечень відповідача у справі, оскільки укладення цього договору не є обов'язковим на підставі закону.
З огляду на зазначені обставини позов задоволенню не підлягає.
Згідно положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
О.А. Змеул