Справа № 606/356/21
25 березня 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Лазьо Вікторія Романівна про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Лазьо В.Р., у якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: його дружина ОСОБА_2 . Після смерті батька позивачки відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами.
Після смерті ОСОБА_3 отримати у приватного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 не може через те, що на вказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутні правовстановлюючі документи, будинок зареєстрований за колгоспним двором, який складається з двох членів, головою якого є ОСОБА_3 .
Враховуючи вказані обставини, позивачі звернулись до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.
Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25 березня 2021 року.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, однак у поданій позовній заяві просили справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської областів судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Лазьо Вікторія Романівна в судове засідання не з'явилася, про місце та час слухання справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 437 від 31 грудня 2020 року, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , однак право власності не зареєстроване (а.с. 18).
Відповідно до довідок, виданих Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району Тернопільської області від 10 лютого 2021 року за № 643, 644 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 відноситься станом на 1991 рік до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і одного члена: його дружини ОСОБА_2 (а.с.21,22).
Згідно довідки, виданої Струсівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області від 28 липня 2020 року за №789, станом на день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_1 , внук ОСОБА_4 (а.с.11).
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 28 грудня 2020 року, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 43,1 кв.м., з якої житлова - 35,8 кв.м. (а.с.13-17).
Відповідно до висновку про вартість майна: будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , станом на 05 лютого 2021 року становить 40900 (сорок тисяч дев'ятсот) грн (а.с.19).
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 належало по 1/2 частки житлового будинку кожному.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 25 лютого 1967 року (а.с.8).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Варваринці, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.9).
ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 22 липня 1989 року (а.с.10).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Струсівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Варваринці, Теребовлянського району, Тернопільської області.
Заповіту на вказаний житловий будинок ОСОБА_3 за життя не склав. Після його смерті відкрилась спадщина.
З заяви ОСОБА_2 від 28.07.2020 та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Лазьо В.Р. за № 18/02-31 від 01.02.2021, вбачається, що при розгляді документів було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 на ім'я померлого ОСОБА_3 , а право власності не зареєстроване, інший спадкоємець, згідно статті 1261 ЦК України - дружина померлого ОСОБА_2 , подала заяву про відмову від спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с.12, 20).
Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.
За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачі не можуть реалізувати своїх прав, їхні права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання: за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Лазьо Вікторія Романівна про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
Відповідач: Микулинецька селищна рада Теребовлянського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396302, місцезнаходження: вулиця С.Бандери, 11, селище міського типу Микулинці, Теребовлянський район, Тернопільська область;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лазьо Вікторія Романівна, місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 76/2, місто Теребовля, Тернопільська область.
Повний текст рішення суду складено 25 березня 2021 року.
Суддя А.В.Мельник