Справа № 522/3312/21
Провадження №3/522/3268/21
26 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25 лютого 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП водія ОСОБА_1 .
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 064440 від 10 лютого 2021 року, 10.02.2021 року о 11 годині 05 хвилин водій ОСОБА_1 у м. Одесі керував т/з «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 зі сторони вул. Середньофонтанської в бік площі Привокзальної, на в'їзді на кільце площі не вибрав безпечний боковий інтервал, в результаті чого допустив зіткнення з т/з «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався ліворуч від нього в попутному напрямку, під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
У судове засіданні 26 березня 2021 року ОСОБА_1 з'явився. Був ознайомлений з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ст. 268 КУпАП України. Зазначив, що винним себе в скоєнні інкримінованого правопорушення не вважає. Про що подав письмову заяву, також надав відеозапис у якості доказу, отриманий ним самостійно із Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - «077».
Наданий ОСОБА_1 відеозапис, судом визнано належним доказом та долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП України).
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за порушення п. 13.1 ПДР України відносно іншого водія ОСОБА_2 , який також був учасником події, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №076629.
Досліджуючи відеодоказ, на 06 хвилині 15 секунд запису, вбачається, що т/з «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухався у крайній лівій смузі руху виконуючи вимоги дорожньої розмітки, а саме чітко уздовж нанесеної розмітки, зліва від його автомобіля, та саме з цієї смуги в'їзжав на перехрестя з круговим рухом пл. Привокзальна.
Зі схеми ДТП, та відеозапису з місця ДТП вбачається, що на пл. Привокзальна, організовано круговий рух.
Відповідно до відеозапису, т/з «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 при в'їзді на перехрестя з круговим рухом з вул. Середньофонтанської, здійснював рух напереріз руху т/з «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 з вул. Середньофонтанської, замість того, щоб продовжити рух у напрямку відповідно до нанесеної дорожньої розмітки, (паралельно т/з «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 ) почав перестроювання.
Суд звертає увагу, що працівниками поліції, у протоколі зазначено, що т/з «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 зі сторони вул. Середньофонтанської в бік площі Привокзальної, на в'їзді на кільце площі не вибрав безпечний боковий інтервал, в результаті чого допустив зіткнення з т/з «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався ліворуч від нього в попутному напрямку, під керуванням ОСОБА_2 , що не відповідає: ні складеній схемі ДТП, ні характеру пошкоджень, ні відеозапису з місця події, оскільки т/з «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_2 рухався праворуч від т/з «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1
Відеозапис, який долучено до матеріалів адміністративної справи підтверджує невинуватість ОСОБА_1 , у тому числі, з наявними недоліками, допущеними працівниками поліції, при її складанні.
Тому суд не вбачає порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме п. 13.1 при в'їзді на перехрестя з круговим рухом.
Даних про те, що ОСОБА_1 під час проїзду перехрестя не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності руху, та не обрав безпечний інтервал та міг запобігти зіткненню з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 - не вбачається.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до приписів положення ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положення ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КпАП України, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже, суд, керуючись ст. 252 КпАП України, повинен надати належну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись при цьому лише законом та правосвідомістю.
Оцінюючі у сукупності усі фактичні обставини даної справи суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.124,ст.7,247,254,279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги або протесту прокурора до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя: А.В. Науменко
26.03.21