17.03.21
Справа № 522/3465/18
Провадження № 2/522/2434/21
17 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі Шеян І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 117000.00 грн, та з подальшим зменшенням розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 липня 2008 року у розмірі 26604,59 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22 липня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на дані умови, що підтверджується тим, що підписана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, внаслідок чого між стронами склалися договірні відносини, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти. У свою чергу, відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього станом на 03 лютого 2021 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 26604,59 грн. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2018 року (с. Єршова Л.С.) по справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 14 травня 2018 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи, судове засідання по справі призначено на 14.06.2018 року.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2018 року ( суддя Єршова Л.С.) позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 01 серпня 2008 року у розмірі 117000,00 грн., яка складається з наступного: 8998,60 грн. заборгованість за кредитом; 108001,40 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
27 липня 2020 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 липня 2018 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2020 року заяву представника відповідача Грінкевич Л. В. про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2018 року задоволено, Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу призначено до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 04 лютого 2021 року.
У судове засідання 04 лютого 2021 року представник відповідача не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав знаходження представника відповідача у відрядженні. Судове засідання відкладено на 17 березня 2021 року.
До суду 17 березня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, посилаючись на те, що наданий представником позивача розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за користування кредитними коштами є необґрунтованим та таким , що не відповідає дійсності.
У судове засідання 17 березня 2021 року сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, з підстав знаходження представника відповідача на самоізоляції, у зв'язку із підозрою захворювання на Covid-19. Суд визнав неявку представника відповідача у судове засідання не поважною, з підстав не надання доказів про неможливість взяти участь у судовому засіданні. Крім того, представник відповідача не була позбавлена можливості скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду визначеному ст. 271 ЦПК України.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши докази, що є наявними у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк», підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Кліент дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Кліент дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 умов та правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 5.3 умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору.
Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою.
Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься: отримання виписки про стан карткових рахунків та про здійснені операції по картковим рахункам. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п.6.5 умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п.6.6 умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку в часності з карткового рахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Відповідно до п. 6.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погашення виниклої перед Банком заборгованість.
На підставі п. 5.3 «Умов та правил надання банківських послуг», Банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунківЗгідно п. 4.6 «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Згідно п. 5.2 «Умов та правил надання банківських послуг» У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідно до п. 5.5.1 «Правил користування платіжною карткою» За несвоєчасне виконання боргових обов'язків (викориристання простроченого Кредиту та Овердрафту) Власник карти сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлюються Тарифами, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 04 лютого 2021 року має заборгованість - 26604,59 грн, яка складається з наступного: 8998,60 грн - заборгованість за тілом кредиту, у тому числі 8998,60 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 17605,99 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Розрахунок суми заборгованості міститься в матеріалах справи.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк».
Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на тий самий строк.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором Відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що АТ КБ “ПриватБанк” надав всі необхідні докази на підтвердження отримання Відповідачем кредитних коштів та докази наявності у Відповідача заборгованості за кредитним договором від № б/н від 01.08.2008 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01 серпня 2008 року, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування.
До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15), у постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17, у постанові від 27.07.2020 року по справі №188/1815/17.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, в даному випадку суд вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з указаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За наведених підстав, суд приходить до висновку про те, що банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати пені та штрафів за неналежне виконання зобов'язання.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При цьому, наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено саме укладання кредитного договору та узгоджених між сторонами істотних умов договору, які є обов'язковими, а також відсутні первинні документи, що є належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості.
Крім того, суд зауважує, що відповідно дост.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
При цьому, згідно розрахунку заборгованості, наданого представником банку, розмір процентної ставки згідно положень ст. 625 ЦК України був визначений банком - 30 % річних від простроченої суми.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що сторони узгодили саме таку проценту ставку у разі прострочення виконання зобов'язання.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості у розмірі 17605,99 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ "ПриватБанк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доказів на спростування отримання кредитних коштів (тіло) у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав. На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8998.60 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2267.54 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 06 лютого 2018 року на зазначену суму.
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, то суд вважає можливим стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам ( 33,82 %) в сумі 766,88грн. (1762*33,82 % = 766, 88 грн.).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській обл. 02.06.1997 року). на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 01.08.2008 року у розмірі 8998 (вісім тисяч дев'ятсот девяносто вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській обл. 02.06.1997 року). на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, Адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) гривень 88 коп..
В інший частині позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня отримання його копії шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Повний текст рішення складено 22 березня 2021 року.
Суддя Свячена Ю.Б.