26.03.21
Справа № 522/2731/21
3/522/2865/21
26 березня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ № 027810, 06.02.21 приблизно о 03год. 45 хв. в м. Одеси, вул. Катериненська площа, 5 зафіксовано роботу після 23 год. 00 хв. суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 , ресторан Dizyngoff під адмініструванням ОСОБА_1 , з надання послуг громадського харчування та організації дозвілля, а саме прийняття відвідувачів, чим порушила норми щодо карантину, а саме порушено пп. 12 п. 2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року.
Чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
До суду ОСОБА_3 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, клопотань про перенесення судового засідання не подавала.
У судовому засіданні адвокат Колесніченко Б.В. заперечував проти обставин викладених в постанові, надав письмові пояснення та просив закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Під час судового розгляду встановлено, що при складанні та оформленні протоколу від 06.02.2020 року, працівником поліції допущено цілий ряд суттєвих порушень, в результаті чого він є безпідставним та незаконним, викладені в протоколі обставини не підтверджуюся жодними належними та допустимими доказами.
Так до протоколу не долучено доказів, з яких би вбачалось, що ОСОБА_3 є безпосереднім суб'єктом господарювання.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дані про свідків вчиненого правопорушення.
До матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини справи наведені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, дата протоколу відрізняється від дати скоєння адміністративного правопорушення.
Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 поліцейським в порушення вимог ст. 255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом адміністративного правопорушення, а тому суд позбавлений можливості забезпечення всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Таким чином викладене свідчить проте, що ОСОБА_3 не вчиняла дій за які, в розумінні диспозиції ст. 44-3 КУпАП настає адміністративна відповідальність за цим законом, а саме не порушувала правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказів того, що ОСОБА_3 скоїла інкриміноване їй правопорушення суду не надано.
На підставі вищевикладеного відсутній склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_3 у зв'язку з чим наявна підстава для закриття провадження про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.44-3, підлягає закриттю, з наступних підстав.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, у відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, між іншим, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно п. 1 розділу I Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі - Інструкція) зазначена Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, утому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
В п.9 розділ II Інструкції закріплено вимоги при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
В абзаці 2 п.9 розділ II Інструкції зазначено, що у графі протоколу про адміністративне правопорушення зазначається: «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень)».
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи досліджені в справі докази, приходжу до висновку, що вони переконливо свідчать про те, що працівники поліції помилково дійшли висновку про порушення ОСОБА_3 ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
При цьому суд виходить також і з того, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, приходжу до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44-3, 221, 247, 283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: