Справа № 509/2156/20
24 березня 2021 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області,
про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку,
15.05.2020 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації як орган опіки та піклування, яка розташована за адресою: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку.
В своїх позовних вимогах позивач просив суд визнати ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ), такими, що втратили право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , та усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зняття з реєстрації місця проживання в ньому ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ).
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому провадженні на 17.08.2020 року.
17.08.2020 року до суду надійшла заява представника Позивача ОСОБА_6 - адвоката Акрабової О.М. про залишення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_7 , такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , та усунення перешкод ОСОБА_6 у користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зняття з реєстрації місця проживання в ньому ОСОБА_7 - без розгляду, у зв'язку із тим, що згідно довідки про зняття з реєстрації місця проживання за відомостями відділу «Центру надання адміністративних послуг» Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» від 19.06.2020 року ОСОБА_7 знята з реєстрації 14.05.2020 року. Позовні вимоги щодо інших Відповідачів по справі представника Позивача ОСОБА_6 - адвоката Акрабової О.М. підтримала та просила задовольнити.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.08.2020 року заяву представника Позивача ОСОБА_6 - адвоката Акрабової О.М. про залишення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_7 , такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , та усунення перешкод ОСОБА_6 у користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зняття з реєстрації місця проживання в ньому ОСОБА_7 було задоволено та Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку залишено без розгляду. Роз'яснено позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
17.08.2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи про заміну третьої особи. Як з'ясовано судом, Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області утворено орган опіки та піклування, в зв'язку з чим у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підлягає заміні.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.08.2020 року заяву представника третьої особи Служби у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації про заміну третьої особи на Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області було задоволено та вирішено замінити третю особу Службу у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на Орган опіки та піклування Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області. Підготовче судове засідання відкласти на 13 годину 30 хвилин 03.09.2020 року.
У судове засідання 03.09.2020 року представник позивача в підготовче судове засідання не з'явилась, але звернулась з заявою, відповідно до якої позов підтримала та просить суд розглядати справу у її відсутність.
Відповідачі в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим підготовче судове засідання проведено у їх відсутність.
Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Позовні вимоги позивачем змінювались та не уточнювались. Відповідачами письмовий відзив на позов не подавався. Представник третьої особи письмовий відзив на позов не подавався.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.09.2020 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 17.11.2020 року.
16.11.2020 року через електронну пошту суду надійшло клопотання представника третьої особи Органу опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про слухання справи у його відсутність.
У судове засідання 17.11.2020 року сторони не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.01.2021 року.
04.12.2020 року поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , в якому вони просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на той факт, що 02.10.2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , крім того, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.10.2020 року позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_2 до Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі державного реєстратора Тихонової Альони Станіславівни, ОСОБА_6 , треті особи - ОСОБА_1 , служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію нерухомого майна, було задоволено та вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1144510951237, індексний номер 33375596 від 10.01.2017 року, прийняте державним реєстратором Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Тихоновою Альоною Станіславівною про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 232,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 та на земельну ділянку площею 0,0676 га кадастровий номер 5123755800:02:008:0617, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
27.01.2021 року через електронний суд на адресу суду надійшла заява про заміну сторони її правонаступником від представника заявниці ОСОБА_1 , адвоката Акрабової О.М., в обґрунтування якої зазначила, що 02.10.2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з яким ОСОБА_1 стала новим власником вищезазначеного житлового будинку.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.01.2021 року заява представника ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником задоволено, в зв'язку з переходом права власності наявні усі правові підстави для заміни позивача на правонаступника. Розгляд справи було відкладено на 24.03.2021 року.
У судове засідання призначене на 24.03.2021 року сторони не з'явилися. У матеріалах справи міститься заява представника Позивача про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання 24.03.2021 року не з'явились, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим судове засідання проведено у їх відсутність.
Представник третьої особи 24.03.2021 року у судове засідання не з'явився, 23.03.2021 року від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
За таких обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 26.09.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 014/0034/82/83151, згідно з яким вона отримала у кредит від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти у розмірі 1292340,00 грн. під 13,5% річних, з кінцевим терміном повернення коштів до 29.09.2017 року. 04.04.2009 року між від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 014/0034/82/83151.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/0034/82/83151 26.09.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки №1003, (номер запису про іпотеку 18520161), згідно з яким ОСОБА_7 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передала в іпотеку житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку кадастровий номер 5123755800:02:008:0617, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
03.04.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вирішив відступили своє право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ПАТ ЮСБ БАНК , а той в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФКРЕДИТ». У подальшому ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФКРЕДИТ» відступило своє право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ОСОБА_6 . Згідно з умовами договору про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором від 03.04.2015 року, ОСОБА_6 перейшли всі права Іпотекодержателя за договором, у тому числі звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття у власність в рахунок невиконаних зобов'язань за Кредитним договором № 014/0034/82/83151 від 26.09.2007 року. У зв'язку із тим, що ОСОБА_7 свої зобов'язання за Кредитним договором № 014/0034/82/83151 від 26.09.2007 року не виконала, 10.01.2017 року державним реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію права власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримала у власність житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору іпотеки, від 26.09.2007 року, № 1003, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Вініцьким Б.В.
Проте, в даному житловому будинку зареєстровані попередній власник разом зі своєю родиною. Згідно довідки про склад сім'ї та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 , були зареєстровані: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація з 08.09.2005 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрація з 08.09.2005 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстрація з 12.04.2012 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстрація з 12.09.2016 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація з 12.09.2016 року.
Дані особи були зареєстровані після укладення договору іпотеки без згоди іпотекодержателя всупереч умовам договору іпотеки від 26.09.2007 року, який виступав забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/0034/82/83151, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 . Після отримання права власності на вказану нерухомість, ОСОБА_6 здійснила намагання користуватися та розпоряджатися житлом, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація у ньому вищезазначених осіб.
Тому ОСОБА_6 звернулася із позовом до вищезазначених осіб, адже вони порушували її право на володіння та користування майном.
Згідно довідки про зняття з реєстрації місця проживання за відомостями відділу «Центру надання адміністративних послуг» Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» від 19.06.2020 року ОСОБА_7 знята з реєстрації 14.05.2020 року.
02.10.2020 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з яким ОСОБА_1 стала новим власником вищезазначеного житлового будинку.
Як передбачено ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи, що позовна заява була подана ОСОБА_6 з приводу захисту її прав щодо користування житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , то, відповідно у даних правовідносинах, ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_6 , як новий власник житлового будинку.
Таким чином, в зв'язку з переходом права власності наявні усі правові підстави для заміни позивача на правонаступника.
У той же час реєстрація родичів попереднього власника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ), які не є членами сім'ї позивачки ОСОБА_1 , перешкоджають позивачці вільно володіти, користуватися та розпоряджатися приватною власністю.
У відзиві на позов ОСОБА_2 зазначено адресу його фактичного проживання: АДРЕСА_5 .
Згідно повідомлень про вручення судових повісток ОСОБА_2 отримував судові повістки про сповіщення про дату та час судових засідань за адресою: АДРЕСА_5 для себе та своїх родичів ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для передання.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про повернення судових повісток, адресованих на ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які направлялися на адресу місця реєстрації даних осіб, тобто на адресою: АДРЕСА_3 , з поміткою про відсутність даних осіб за даною адресою, що свідчить про той факт, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , там не проживають.
За таких обставин, судом встановлено, що Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже тривалий час не проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, у даному випадку, права неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у даному випадку право на житло, ні в якому разі не порушені, адже, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_5 .
Враховуючи, що ОСОБА_7 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується відзивом на позов ОСОБА_7 , можна зробити висновок, що родичі ОСОБА_7 також втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_3 , який наразі знаходиться у власності позивача ОСОБА_1 .
Доводи Відповідача по справі ОСОБА_2 у відзиві на позов стосовно того, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.10.2020 року по справі № 509/4554/19, яким позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_2 до Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі державного реєстратора Тихонової Альони Станіславівни, ОСОБА_6 , треті особи - ОСОБА_1 , служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію нерухомого майна, було задоволено та вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1144510951237, індексний номер 33375596 від 10.01.2017 року, прийняте державним реєстратором Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Тихоновою Альоною Станіславівною про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 232,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 та на земельну ділянку площею 0,0676 га кадастровий номер 5123755800:02:008:0617, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що є підставою для відмови у позові, суд не приймає до уваги, адже дане рішення суду не набрало законної сили та оскаржується в апеляційному порядку. Будь-яких інших заперечень з боку відповідачів до суду не надходило.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку, підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь- який час.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, припинення права користування житлом у колишнього власника, тягне за собою втрату його членами сім'ї права користуватися житлом. Право користуватися житлом для членів сім'ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім'ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.07.2018 року по справі No 638/13030/13-ц провадження No 61-20713св18.
Також, схожі правові висновки викладено Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі No 6-709цс16 та у постанові від 16.09.2019 року по справі No 760/26492/14-ц.
Враховуючи, що Відповідачі добровільно не знялися з реєстраційного обліку, законні вимоги Позивача були проігноровані та нерухомість не була передана Позивачу у вільне користування, то у Позивача не залишилось іншого вибору, окрім звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Системний аналіз статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 ЖК Української РСР у поєднанні зі статтею 64 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК Української РСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Наведене дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якої вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів її сім'ї.
Оскільки житлові права членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) є похідними від прав власника цього житлового приміщення, то припинення права власності особи на житло припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.
Поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. У даній справі ефективним способом захисту мого порушеного права буде зняття з реєстраційного обліку відповідачів, та визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщеням.
Згідно ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в тому числі на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи; Аналогічну норму містить ст. 26 Постанови КМУ № 207 від 02.03.2016 року “Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ”, де зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в тому числі на підставі рішення суду про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи.
Відповідно до Закону України “ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації це виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Аналогічна норма міститься в Постанові КМУ № 207 від 02.03.2016 року “ Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ”.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вонапосилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 8, 41 Конституції України, ст. 15, 16, 317, 319, 328, 391, 405 ЦК України, ст. 150, 156 ЖК Української РСР, ст.130, 259, 265 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Орган опіки та піклування Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ), такими, що втратили право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , та усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) у користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зняття з реєстрації місця проживання в ньому ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ).
На підставі ст.267 ч.1 ЦПК України визначити наступний порядок виконання цього рішення, що у разі набрання ним законної сили, воно є підставою для зняття з реєстрації місця проживання відділом «Центр надання адміністративних послуг» Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 ).
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Суддя: А.І.Бочаров