Справа № 490/2206/21
нп 1-кп/490/359/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/2206/21
30 березня 2021 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 про примирення та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021153020000246, відомості про яке внесено 17.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українець, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, який офіційно не працює, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 16.03.2021 року близько о 08:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 перебував за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_6 .
Близько о 08:30 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли з приміщення квартири та направлялись у своїх справах. Виходячи з під'їзду АДРЕСА_3 , зустріли ОСОБА_4 , який знаходився біля входу до вказаного під'їзду №1.
В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи біля входу до під'їзду №1 будинку АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ,усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання почав наносити удари в хаотичному порядку (не менше двох ударів) кулаками лівої та правої руки в область обличчя та голови ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зайшли до вказаного під'їзду, де ОСОБА_4 знову почав наносити удари в хаотичному порядку (не менше двох ударів) кулаками лівої та правої руки в область обличчя та голови, спричинивши ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови та саден в лобній ділянці зліва, які згідно висновку експерта по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
Потерпілий ОСОБА_5 30.03.2021 року в судовому засіданні надав клопотання, згідно якого просив суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження №12021153020000246, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з останнім та зазначив, що жодних претензій матеріального та морального характеру до нього не має.
Крім того, 30.03.2021 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду клопотання, згідно якого, в порядку ст. 46 КК України, останній просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, оскільки він примирився з ОСОБА_5 та відшкодував завдану йому шкоду.
Обвинувачений підтримав клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження та просив його задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечувала щодо задоволення клопотань потерпілого та обвинуваченого про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків по заявленим клопотанням обвинуваченого та потерпілого.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Так, згідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії проступків, щиро розкаявся у вчиненому, а будь-які матеріальні або моральні претензії з боку потерпілого відносно нього відсутні та відповідно до вимог кримінального Закону є раніше не судимою особою.
В судовому засіданні обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням з потерпілим та щодо закриття, у зв'язку із цим кримінального провадження, розуміючи нереабілітуючі наслідки такого звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Після роз'яснення судом обвинуваченому ОСОБА_4 та потерпілому ОСОБА_5 , підстав і наслідків звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також право заперечувати проти цього і вимагати продовження кримінального провадження в загальному порядку, обвинувачений заявив, що ці підстави, наслідки та право йому зрозумілі і він не заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, що є нереабілітуючими, визначених у ст. 46 КК України, а потерпілий зазначив, що вони примирились обвинуваченим ОСОБА_4 та його позиція є добровільною.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність передбачених ст. 46 КК України підстав для задоволення клопотань потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № №12021153020000246, у зв'язку із примиренням останніх, а тому клопотання підлягають задоволенню, а кримінальне провадження №12021153020000246 - закриттю, на підставі вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
З урахуванням викладеного, керуючись вимогами ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, ст. 286, ст. 370, ст. 372, КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 про примирення та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021153020000246, відомості про яке внесено 17.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, у порядку ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження №12021153020000246, відомості про яке внесено 17.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України -- закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя ОСОБА_1