Справа №522/10131/20
Пр. №2/521/795/21
22 березня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Ткач А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» (далі - ТОВ «ФК «Аланд»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., посилаючись на те, що 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5720, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором № 3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА від 02 жовтня 2019 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Аланд», за період з 26 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року у розмірі 47236,11 грн., що складається з: 21865,66 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 25070,45 грн. - простроченої заборгованості за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Позивач зазначав, що 09 грудня 2020 року вищевказаний виконавчий напис був пред'явлений до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., постановою якої від 02 березня 2020 року було відкрито виконавче провадження ВП №61424850, про наявність якого він дізнався після того, як з його заробітної плати почали проводити відрахування на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 квітня 2020 року.
Вказував, що при вчиненні виконавчого напису, приватним нотаріусом не були дотримані вимоги діючого законодавства щодо його вчинення, оскільки останній не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин та прийняв документи, які не передбачені Переліком.
Стверджував, що будь-яких боргових зобов'язань перед ТОВ «ФК «Аланд» у нього не було, що спростовує факт безспірності суми заборгованості, встановленої нотаріусом у виконавчому написі від 26 грудня 2019 року.
Зазначав, що за кредитним договором за №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, укладеним між ним та ПАТ «Платинум Банк», заборгованість перед банком була ним погашена.
При цьому стверджував, що приватний нотаріус повинен був вчиняти виконавчий напис відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року №1172, якою передбачалась можливість стягувати заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за нотаріально посвідченими угодами.
Вважає, що оскільки між ним та ПАТ «Платинум Банк» нотаріально посвідчений кредитний договір не укладався, то підстави для видачі виконавчого напису були відсутні.
Також, посилаючись на вимоги п. 2.3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок), стверджував, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень-письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про направлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Стверджував, що будь-яких повідомлень від кредитора, відповідача чи нотаріуса, в тому числі письмової вимоги про усунення порушень боржнику, за своєю адресою він не отримував.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5720, вчинений 26 грудня 2019 рокуприватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА від 02 жовтня 2019 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Аланд», за період з 26 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року у розмірі 47236,11 грн., що складається з: 21865,66 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 25070,45 грн. - простроченої заборгованості за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2020 року вищевказану цивільну справу було передано до Малиновського районного суду м. Одеси за підсудністю (а.с. 32).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2020 року, справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М. (а.с. 38).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2020 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 39-40).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2020 року за заявою позивача було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. за №5720, вчиненого 26 грудня 2019 року,про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року (а.с. 42-45).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2020 року по справі було витребувано копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса №5720, вчиненого 26 грудня 2019 року,про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року та копію виконавчого провадження №61424850 стосовно боржника ОСОБА_1 (а.с. 56-57).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2020 року строк проведення підготовчого провадження у справі було продовжено (а.с. 66-67).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 187-188).
Позивач та його представник, діючий на підставі ордеру від 15 травня 2020 року та договору про надання правової допомоги від 15 травня 2020 року, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, надали до суду клопотання про підтримання позовних вимог та просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та слухати справу за їх відсутності, не заперечували проти винесення заочного рішення (а.с. 7, 8, 211, 220-222).
Представник ТОВ «ФК «Аланд» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав (а.с. 53, 63, 77, 179, 192, 206, 216).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С.,у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК, причини своєї неявки суду не повідомив (а.с. 52, 64, 74, 84, 195, 204).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомив(а.с. 75, 193, 196, 205).
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України,Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому, при ухваленні рішення, суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Аланд» є юридичною особою та діє на підставі Статуту, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 223-226).
З матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2015 рокуміж ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 31972,94 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних, строком до 18 лютого 2019 року (а.с. 15).
02 жовтня 2019 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Аланд» було укладено договір відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА від 02 жовтня 2019 року.
Встановлено, що 26 грудня 2019 року на підставі заяви ТОВ «ФК «Аланд», яке є правонаступником ПАТ «Платинум Банк», приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5720, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд», на підставі договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА, укладеного 02 жовтня 2019 року на користь ТОВ «ФК «Аланд», за період з 26 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року у розмірі 47236,11 грн., що складається з: 21865,66 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 25070,45 грн. - простроченої заборгованості за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 10, 87, 88).
У виконавчому написі зазначено, що він набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 26 грудня 2019 року, та має бути пред'явлений до виконання до органів та осіб відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення, тобто з 26 грудня 2019 року по 26 грудня 2020 року включно.
Судом встановлено, що 09 грудня 2020 року за заявою ТОВ «ФК «Аланд» вищевказаний виконавчий напис був пред'явлений до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. (а.с. 87).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. від 02 березня 2020 року було відкрито виконавче провадження ВП №61424850 (а.с. 92 звор.).
10 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 97).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. про стягнення з боржника основної винагороди від 02 березня 2020 року була визнана протиправною та скасована (а.с. 136-142).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору та наявність спору щодо його заборгованості.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон України «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникненняправа вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Судом встановлено, що ухвала суду від 23 вересня 2020 року про витребування по справі належним чином засвідченої копії нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса №5720, вчиненого 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської областіКондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, не виконана, матеріали нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису нотаріуса, останнім суду не надані.
Зі змісту листа, наданого Управлінням нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформації від 10 березня 2021 року щодо діяльності приватногонотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 , вбачається, що відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 23 липня 2020 року №11 та на підставі п. п. «з» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане міністерством юстиції України 27 травня 1997 року за №2657 на ім'я ОСОБА_2 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07 серпня 2020 року №2693/5, анульовано.
Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 серпня 2020 року №984/6 нотаріальна діяльність приватногонотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. з 18 серпня 2020 року припинена. Оскільки рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 23 липня 2020 року ОСОБА_2 оскаржується у суді, то документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. на зберігання не передавалися (а.с. 217-218).
Оскільки матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса №5720, вчиненого 26 грудня 2019 рокуприватнимнотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року суду не передані, то суд приймає рішення за тими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. №5720, вчинений 26 грудня 2019 рокупро стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, та виданий на підставі заяви відповідача, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані.
Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року №6-887цс17 у справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі №910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»
Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, нотаріус повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та їх безспірність.
З наданого суду позивачем пакету документів, вбачається, що при оформленні виконавчого напису, нотаріус не звернув увагу на той факт, що відповідно до п. 1.1. Кредитного договору №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, строк дії вказаного договору закінчився 18 лютого 2019 року. Тому, після закінчення строку дії договору ТОВ «ФК «Аланд» втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків, пені та комісії за кредитним договором.
Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року по справі №564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.
Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа №14-154цс18).
Суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не було враховано те, що, в порушення вимог діючого законодавства, ТОВ «ФК «Аланд», після закінчення строку Кредитного договору №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, була нарахована заборгованість позивача перед банком за процентами за користування кредитом за період з 26 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року.
Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Суд також при винесенні рішення враховує той факт, що у виконавчому написі не зазначено строк повернення кредиту, що також свідчить про те, що дана інформація була відсутня і в поданій приватному нотаріусу заяві про вчинення виконавчого напису.
Таким чином, виконавчий напис вчинено не на документі, який підтверджує безспірність даної заборгованості і відповідно дає підстави для безспірного її стягнення, крім того, у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постановипередбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Верховний суд у своєї постанові від 19 березня 2021 року по справі №750/3781/20 (провадження №61-14943св20) зазначав, що відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, у редакції на час виникнення правовідносин, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 4-557цс19).
У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).
З висновку Верховного Суду вбачається, що сума, яка зазначена в графіку щомісячних платежів повинна збігатися із сумою заборгованості, нарахованою з урахуванням штрафних санкцій.
Крім того, матеріали справи повинні містить відомості про отримання позивачем відповідного повідомлення, а саме вимогу про усунення порушень за кредитними зобов'язаннями.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки матеріали справи не містять нотаріально посвідченого Кредитного договору та повідомлення про отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитними зобов'язаннями, то вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. виконавчий напис за №5720 від 26 грудня 2019 рокуне відповідає вимогам закону, а тому не підлягає виконанню.
Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір по справі складає 840,80 грн., який повністю сплачений позивачем при зверненні до суду. Оскільки позов задоволений, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача (а.с. 6).
Керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 526 ЦК України, ст. ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 268, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №5720, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» не виплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору №3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 , за період з 26 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року у розмірі 47236 (сорок сім тисяч двісті тридцять шість) гривень 11 копійок, що складається з: 21865,66 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 25070,45 грн. - простроченої заборгованості за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 березня 2021 року.
Суддя: О.М. Сегеда