Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/49/21
Провадження № 1-кп/506/27/21
30.03.2021с.м.т.Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15.07.2020 року за №12020160350000139 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Уланів Хмільницького району Вінницької області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працює, молодшого сержанта запасу, раніше не судимого, має на утриманні неповнолітню дитину,
У скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 за ст.289 КК України,
за участю сторони обвинувачення
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
сторони захисту
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
15 липня 2020 року ОСОБА_3 , проходячи на той час військову службу за контрактом на посаді навідника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , близько 05.30 г, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 , яке розташоване в АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, побачив автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , володільцем якого є останній і у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи зазначений злочинний намір, переконавшись, що його дії є ніким не помітними, діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка, на його переконання, виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в одній із кімнат вказаного будинку, з підвіконня, взяв ключі та без дозволу власника незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вказаним транспортним засобом ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, розкаявся та дав пояснення, які за своїм змістом відповідають вищевикладеним обставинам, доповнивши, що він взяв автомобіль, щоб добратися до місця служби у м. Подільськ, а потерпілого не попередив та не спитав дозволу ,бо той спав. Поки він зв'язався з потерпілим, то той вже повідомив поліцію.
Потерпілий у судовому засіданні підтвердив обставини кримінального правопорушення, повідомив, що він не давав обвинуваченому дозволу на використання свого автомобіля і, так як йому не було відомо, хто саме заволодів його авто, то він повідомив про це поліцію. Тепер до обвинуваченого він претензій не має і просить суворо не карати обвинуваченого. В подальшому потерпілий у судове засідання не з'явився та просив розглядати справу у його відсутність. Прокурором було заявлено клопотання про розгляд справи у порядку ст.349 КПК України.
При цьому суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю, і дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься, згідно ст.12 КК України, до категорії нетяжких злочинів; також повною мірою вивчена особа обвинуваченого.
Обвинувачений свою вину визнав повністю, щиросердно розкаявся, заподіяну шкоду частково відшкодував, сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проходження служби, позитивно - за місцем проживання, на обліку у нарколога не перебуває, має неповнолітню дитину, є учасником бойових дій в зоні АТО та ООС.
Обставиною, які обтяжують покарання обвинуваченого, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно із досудовою доповіддю про обвинуваченого ОСОБА_3 , складеною органом пробації, відповідно до положень ст.314-1 КПК України, судом взяті до уваги визначені вказаним органом ризики вчинення повторного кримінального правопорушення як середній та ризик небезпеки для суспільства як низький.
Суд вважає, що покарання відносно обвинуваченого слід обрати згідно із санкцією ч.1 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі.
При цьому суд вважає, що, виходячи із вищевикладеного, ґрунтовних підстав для направлення ОСОБА_3 для реального відбування покарання, як того вимагає прокурор, немає. Так, оцінюючи зазначене та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, того, що покарання має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню засудженого, а також запобігти вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так й іншими особами, й не повинно бути карою та розправою за вчинення злочину, і тому суд вважає, що призначення реального покарання, без надання іспитового строку, про що просив прокурор, не є належним способом досягнення визначеної у законі мети покарання.
Крім того, Європейський суд з прав людини, зазначив, що при призначенні покарання «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». / справа «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року)/.
У справі «Ізмайлов проти Росії» ( п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Тому, враховуючи вищевикладене, суд не знайшов підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі без випробування та іспитового строку.
Таким чином, виходячи із даних про особу обвинуваченого, позиції потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку та з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст.ст.76 КК України.
Речові докази- автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі до нього вважати переданими потерпілому ОСОБА_5 ..
Судові витрати, зазначені у обвинувальному висновку як витрати на проведення експертизи, в порядку ст. 124 КПК України, стягненню з обвинуваченого не підлягають, так як відповідно до ст.ст.122,124 КПК України відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані із залученням експерта, спеціаліста. Однак, незважаючи на призначену по справі товарознавчу експертизу /судячи із реєстру матеріалів кримінального провадження/, остання проведена не була, а суду надано висновок оцінювача, який не є атестованим судовим експертом та не залучався по справі як спеціаліст. Тому у суду правових підстав для стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого немає.
Керуючись ст.ст. 368,370,371,374,376 КПК України , суд
Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити покарання у виді 3/ трьох/ років позбавлення волі.
Згідно із ст. ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки згідно із із п.п. 1,2 ч.1, п.п.2 ч.3 ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі до нього вважати переданими потерпілому ОСОБА_5 ..
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1