Справа № 481/1815/20
Провадж.№ 2/481/25/2021
/заочне/
30 березня 2021 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Асмолової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Стислий виклад позицій сторін
Позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, і до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що з квітня 2018 року вона спільно проживала із відповідачем ОСОБА_2 . Від спільного проживання у них народився син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач батьківський обов'язок не виконує, вихованням дитини не займається, матеріально не допомагає. Вона не може сама забезпечити потреби дитини, а тому змушена звернутися до суду з даним позовом.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28 грудня 2020 року матеріали справи передано судді Ціпивко І.І.
На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 25 січня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь.
Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 25 січня 2021 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити, покликаючись на викладені в ньому мотиви. Після розірвання шлюбу просить залишити їй дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та клопотань про розгляд справи без його участі не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України постановив розглянути справу заочно за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Фактичні обставини справи встановлені судом та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджено документально те, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками являються сторони: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї № 3070 від 08.10.2020 року, виданої виконавчим комітетом Новобузької міської ради, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Встановлено, що між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на дитину.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ч. 1 ст. 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дітей і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
На підставі наведеного, врахувавши розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, те що обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття покладений на обох батьків; витрати позивача на дитину, на які вона покликалася, суд вважає, що позов слід задоволити та стягувати з з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, і до повноліття дитини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивачка звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів …… , стягнення слід проводити саме з цієї дати.
Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь держави 840, 40 грн. судового збору в частині стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 28.12.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 840, 80 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.03.2021 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя І.І.Ціпивко