233 № 233/4482/19
12 березня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
за участю секретаря Аллік Ю.М.,
представника відповідача Огородникова К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Нагорнюк Денис Вікторович , до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення шкоди, завданої внаслідок залиття, -
12 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Нагорнюк Д.В., звернулась до суду із позовом до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» (далі за текстом - КП «СЄЗ», Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі за текстом - ОКП «ДТКЕ) про стягнення шкоди, завданої внаслідок залиття. Свої вимоги обґрунтовувала наступними обставинами. Позивачка є власником трьох нежитлових приміщень № 18-20, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які вона використовує в якості магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 30.04.2019 р. сталося залиття приміщень, внаслідок чого було ушкоджено: підлогу (лінолеум) повністю деформовано, дерев'яне покриття деформовано, на стінах сліди вологи, ушкоджені та деформовані шпалери, тощо. 03.05.2019 р. комісією відповідача КП «СЄЗ» проведено обстеження вказаних приміщень, за результатами якого складено акт. Причиною залиття встановлено: «після дощу виникло просідання насипного ґрунту на нещодавно відремонтованій ділянці теплотраси, дощові води залили колодязь теплотраси і вода з переповненого колодязя по жолобу почала поступати у підвальне приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 і залила приміщення магазину». Відповідно до звіту про оцінку вартості витрат на відновлення (ремонт) ушкоджень нерухомого майна - ринкова вартість робіт і матеріалів, необхідних для подолання наслідків ушкоджень, заподіяної обробці в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки (31.05.2019 р.) складає 85 652 грн. 00 коп. Враховуючи те, що залиття сталося внаслідок неналежного утримання теплової розподільчої системи, що належить відповідачу ОКП «ДТКЕ», а протікання води до приміщень позивача відбулося через підвальне приміщення, утримання та ремонт якого належить до компетенції відповідача КП «СЄЗ», вважає, що саме ці юридичні особи повинні нести відповідальність. Тому просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям 85 652,00 грн. та судові витрати.
Представник відповідача КП «СЄЗ» у підготовче судове засідання надав відзив у якому позовні вимоги не визнав, мотивуючи це тим, що залиття сталося з вини саме другого відповідача - ОКП «ДТКЕ», оскільки останнім не були виконані у повному обсязі відновлювальні роботи після ремонту колодязя теплотраси із заміною труб. Траншея теплотраси не була належним чином засипана, грунт не ущільнений. Тому, внаслідок просідання цієї ділянки траншеї та не проведенні герметизації стіни, після дощу сталося затікання води до приміщення позивачки (а.с.94-95).
Представник відповідача ОКП «ДТКЕ» у підготовче судове засідання надав письмовий відзив у якому також перекладав відповідальність на іншого відповідача - КП «СЄЗ», вмотивовуючи це тим, що у відповідності до умов договору «Про умови надання послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води» №72-юр від 25.05.2010 року обов'язок закладати отвори у стінах будинків, через які проведено труби, лежить на балансоутримувачі будинку, тобто на КП «СЄЗ» (а.с.117).
З метою встановлення дійсного винуватця у спричиненні шкоди та розмірі цієї шкоди, за клопотанням представника позивачки, ухвалою суду від 19 лютого 2020 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.156-157).
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Нагорнюк Д.В. у судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Представник відповідача КП «СЄЗ» у судове засідання не з'явився, надав заяву про закінчення розгляду справи у його відсутності, а також додаткові пояснення у яких наполягав на відсутності вини КП «СЄЗ» у залитті, перекладаючи відповідальність на другого відповідача ОКП «ДТКЕ» (а.с.211-213).
Представник відповідача ОКП «ДТКЕ» Огородников К.О. у судовому засіданні наполягав на раніш викладеній позиції, вважав, що шкоду завдано саме з вини відповідача КП «СЄЗ».
З'ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено та визнається сторонами, що позивачка ОСОБА_1 є власником трьох нежитлових приміщень № 18-20, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які вона використовує в якості магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.12-20).
Взаємовідносини позивачки з відповідачем КП «СЄЗ» врегульовані Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 10.04.2012 року (а.с.6).
30 квітня 2019 року сталося залиття приміщень, внаслідок чого було ушкоджено: підлогу (лінолеум) повністю деформовано, дерев'яне покриття деформовано, на стінах сліди вологи, ушкоджені та деформовані шпалери, тощо.
03 травня 2019 року комісією відповідача КП «СЄЗ» проведено обстеження вказаних приміщень, за результатами якого складено акт. Причиною залиття встановлено: «після дощу виникло просідання насипного ґрунту на нещодавно відремонтованій ділянці теплотраси, дощові води залили колодязь теплотраси і вода з переповненого колодязя по жолобу почала поступати у підвальне приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 і залила приміщення магазину» (а.с.21).
Відповідно до звіту про оцінку вартості витрат на відновлення (ремонт) ушкоджень нерухомого майна - ринкова вартість робіт і матеріалів, необхідних для подолання наслідків ушкоджень, заподіяної обробці в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на дату оцінки (31.05.2019 р.) складає 85 652,00 грн (а.с.38-66).
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закону).
Відповідно до частин 2 та 4 статті 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до статті 1 Закону, управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до підпункту 2, 7 статті 21 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до положень статті 25 Закону, управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як роз'яснено у пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач має довести наявність шкоди та її розмір.
Згідно Висновку експерта Донецького НДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №2517-2520 від 20.07.2020 року: вартість ремонтно-відновлювальних робіт, пов'язаних із залиттям нежитлових приміщень №19-20 у будинку АДРЕСА_1 , з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи складає 62860,92 грн. З урахуванням усіх даних, які маються у експерта, обидва відповідачі - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» та Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в рівній мірі перебувають у причинному зв'язку із залиттям вказаних об'єктів нерухомого майна (а.с.160-169).
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 78 ЦПК визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Стаття 113 ЦПК України передбачає, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Частина 2 цієї статті надає право сторонам по справі заявити клопотання про призначення повторної експертизи якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, яка доручається іншому експертові (експертам).
Оскільки представники відповідачів, які надали додаткові пояснення з приводу висновків судової будівельно-технічної експертизи №2517-2520 від 20.07.2020 року, та не скористались вищенаведеними правами у відповідності до статті 113 ЦПК України, суд не бере ці пояснення до уваги, як такі, що містять особисту думку відповідачів та не спростовують висновків експерта, попередженого про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 Кримінального кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню - з відповідачів на користь позивачки слід стягнути у відшкодування завданої шкоди 62860,92 грн. у рівних долях, тобто по 31430,46 грн. з кожного, що узгоджується із наведеним висновком експертизи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів слід також стягнути на користь позивачки по 314,30 грн. з кожного (а.с.1).
Відповідно до ст.ст.139-140, ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки слід також стягнути судові витрати, сплачені позивачкою за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 7452,86 гривень, тобто по 3726,43 грн з кожного.
Керуючись ст.ст.7, 8, 19, 141, 264-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Нагорнюк Денис Вікторович , до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради», Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення шкоди, завданої внаслідок залиття, задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» (код ЄДРПОУ 33980739, юридична адреса: вул. Шмідта, 24 м. Костянтинівка, Донецької області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Костянтинівка, Донецької області (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям, 31430 (тридцять одну тисячу чотириста тридцять) гривень 46 копійок, судові витрати в по сплаті судового збору в сумі 314 (триста чотирнадцять) гривень 30 копійок, по сплаті будівельно-технічної експертизи в сумі 3726 (три тисячі сімсот двадцять шість) гривень 43 копійки, разом - 35471 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 19 копійок.
Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»(код ЄДРПОУ 03337119, юридична адреса: пров. Земляний, 2 м. Краматорськ, Донецької області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Костянтинівка, Донецької області (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям 31430 (тридцять одну тисячу чотириста тридцять) гривень 46 копійок, судові витрати в по сплаті судового збору в сумі 314 (триста чотирнадцять) гривень 30 копійок, по сплаті будівельно-технічної експертизи в сумі 3726 (три тисячі сімсот двадцять шість) гривень 43 копійки, разом - 35471 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 19 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 березня 2021 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 22 березня 2021 року.
Суддя