233 № 233/4627/18
30 березня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за
участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Костянтинівка, Донецької області клопотання «щодо запобіжного заходу» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000271 від 12 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187КК України, -
Прокурор у судовому засіданні звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з підстав, викладених в письмовому клопотанні та доданих документах, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а також вважав, що застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки останніх.
Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_9 , посилаючись на стан здоров'я та тривале перебування під вартою, просила змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 , посилаючись на вичерпання на час розгляду клопотання прокурора дослідження доказів, відповідно до встановлено порядку, а також тривале перебування під вартою просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на безпідставність вказаних у ньому ризиків та тривале перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, зазначивши також, що у зв'язку з тим, що в теперішній час в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» стався спалах захворювання на коронавірусну інфекцію (COVID-19) та станом на час розгляду клопотання вичерпано дослідження доказів, відповідно до встановлено порядку, просив змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжних захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на безпідставність зазначених у ньому ризиків, а також те, що в теперішній час в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» стався спалах захворювання на коронавірусну інфекцію (COVID-19). Крім того зазначив, що станом на час розгляду клопотання вичерпано дослідження доказів, відповідно до встановлено порядку та у зв'язку зі станом здоров'я обвинуваченої ОСОБА_9 , яка має низку захворювань, просив змінити останній запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, суд встановив наступне.
За загальними правилами статті 331КПК України у разі спливу строку утримання обвинуваченого під вартою, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не перевищує двох місяців.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2021 року відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 02 квітня 2021 року включно.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - не завершено та завершити до закінчення строку тримання під вартою останніх, тобто до 02 квітня 2021 року не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення відповідних процесуальних дій судового слідства.
Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9КПК України.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Суд вважає, що на час розгляду справи у судовому засіданні не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачені у п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме:
ОСОБА_8 - може спробувати: переховуватися від суду, впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення;
ОСОБА_9 - може спробувати: переховуватися від суду, впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення;
Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , суд вважає, що зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та осіб, які до них причетні, приймаючи до уваги позицію сторони захисту, суд вважає, що на даний час прокурор в судовому засіданні довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України.
Існуючи вищенаведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд оцінює у сукупності, а не окремо, унеможливлюють зміну обраного щодо обвинувачених запобіжного заходу на більш м'який, який, як і раніше так, і на зараз, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Суд, погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Посилання сторони захисту на стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_9 , як підставу для зміни запобіжного заходу, є необґрунтованими, оскільки відповідно до наявної в матеріалах кримінального провадження медичної довідки Бахмутської міської медичної установи від 11.02.2021 року, стан здоров'я ОСОБА_9 є відносно задовільний, інших відомостей щодо неможливості утримання обвинуваченої ОСОБА_9 під вартою суду не надано.
Крім того, суд критично ставиться до посилань сторони захисту про безпідставність ризиків, зазначених у клопотанні, зокрема, що відпав ризик впливу обвинувачених на потерпілу, так як останню вже допитано в судовому засіданні, оскільки обвинувачені, перебуваючи на свободі, зможуть впливати на зміну показів, раніше наданих суду потерпілою.
Також суд зазначає, що посилання сторони захисту на тривале перебування обвинувачених під вартою та той факт, що в теперішній час в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» стався спалах захворювання на коронавірусну інфекцію (COVID-19), самі по собі не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи доцільність продовження обвинуваченим виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, суд враховує, правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім того у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тож будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , судом на теперішній час не встановлено.
Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими; вік обвинувачених, стан їхнього здоров'я, враховуючи позицію сторони захисту, зважаючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до обвинувачених, тобто до 02 квітня 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинувачених, не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, дійшов висновку, що усунення існуючих ризиків і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених буде можливе при продовженні строку дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, та не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
В той же час, враховуючи посилання обвинуваченої ОСОБА_9 на стан здоров'я, слід зобов'язати завідувача Бахмутської міської медичної частини ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6) повідомляти суд про стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_9 , періодично, кожні два тижня, у строк утримування в умовах ізоляції.
З урахуванням ч.4 ст.183КПК України, зокрема із обвинуваченням ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст.331КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосованого відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187КК України, на строк 60 днів до 28 травня 2021 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, на строк 60 днів до 28 травня 2021 року включно.
Обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 тримати від вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору, а також направити начальнику ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення, а особами, які тримаються під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1