Єдиний унікальний номер: 223/717/19
Провадження номер: 2/223/92/2021
29 березня 2021 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області, цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа: Кредитна спілка «Українська кредитна спілка», про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач ПрАТ «Українська страхова компанія» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за виплачене страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 16481,51 гривень.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11090с від 30.08.2013 року, на виконання умов якого Кредитна спілка «Українська страхова компанія» надала, а ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі у сумі 10000,00 гривень строком на 18 місяців з 30.08.2013 року по 288.02.2015 року , включно, зі сплатою процентів у розмірі 28,8% річних.
Між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів №17 від 02.09.2013 року, предметом якого є майнові інтереси Кредитної спілки «Українська кредитна спілка», пов'язані з матеріальними збитками, які завдано останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів. Кредитний договір №11090с від 30.08.2013 року, укладений між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №11090с від 30.08.2013 року, Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» направила позивачу заяву про виплату страхового відшкодування у сумі 16481,51 гривень. Позивачем на підставі зазначеної заяви Кредитної спілки та доданих до неї документів, складено страховий акт та відповідно 01.07.2019 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 16481,51 гривень.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу, матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 16481,51 гривень та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1921,00 гривень.
Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 16 грудня 2020 року залучено до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Кредитну спілку «Українська кредитна спілка» та ухвалено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (а.с. 170-171).
Від відповідача на адресу суду 17 лютого 2021 року надійшов відзив на позов, з порушенням строку для подання відзиву, визначеного ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 16 грудня 2020 року, однак враховуючи період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 та введення карантину на території держави, суд вважає необхідним та доцільним прийняти відзив ОСОБА_1 до розгляду в межах даної цивільної справи.
Згідно відзиву на позов відповідач зазначає, що даній справі спір між страховою компанією та фізичною особою щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування. Згідно положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач, виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування Кредитній спілі «Українська кредитна спілка», отримало від останнього права кредитора до ОСОБА_1 . Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», оскільки за договором страхування останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором є обов'язком страховика за договором. Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому у цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування. Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією, оскільки а оскільки у спірному зобов'язанні відбулась зміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тому строк позовної давності є загальним - три роки, а його перебіг починається від дня настання страхового випадку. З матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитного договору закінчився 28 лютого 2015 року, тобто останній платіж на виконання кредитного договору ОСОБА_1 повинен був внести 28.02.2015 року, а тому про порушене право Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» дізналась 28.02.2015 року, тому загальний строк позовної давності за завдані невиконанням кредитного договору закінчується 28 лютого 2018 року. При цьому, згідно договору страхування страхувальник повинен повідомити про настання страхового випадку та направити страховику заяву про виплату страхового відшкодування не пізніше 30 числа поточного календарного кварталу відповідного року, в якому настав страховий випадок, отже Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» повинна була повідомити страхову компанію про страховий випадок щодо невиконання позичальником зобов'язання за кредитним договором в цілому, який настав 28 лютого 2015 року, не пізніше 30 березня 2015 року. Однак, Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» звернулась до Страховика (позивача) з відповідною заявою лише 01 липня 2019 року, тобто поза межами строку позовної давності, а згідно ч. 1 ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо у момент виконання не знала про сплив позовної давності. З огляду, на зазначене, ОСОБА_1 просив застосувати до позовних вимог ПрАТ «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. 183-187).
Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, передбачених ч. ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, від сторін не надходило.
Суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши які вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно анкети клієнта на отримання кредиту до КС «Українська кредитна спілка» від 29.08.2013 року, ОСОБА_1 звернуся до Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» з зазначеною заявою з метою отримання кредитних коштів (а.с. 17).
Відповідно до кредитного договору №11090с від 30.08.2013 року, укладеного між КС «Українська кредитна спілка» як Кредитодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником, кредитодавець надав, а позичальник прийняв у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі на умовах, встановлених цим договором, з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 10000,00 гривень строком на 18 місяців з 30.08.2013 року по 28.02.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних.
Повернення кредиту Позичальником здійснюється наступним шляхом: заборгованість за кредитом: тіло кредиту та відсотки по кредиту позичальник сплачує щомісячно згідно Додатка №1 до Договору (а.с. 28-29).
Відповідно до Додатку №1 до кредитного договору №11090с від 30.08.2013 року, графіком розрахунку встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а саме ОСОБА_1 мав вносити з вересня 013 року по лютий 2015 року щомісячні платежі, а останній платіж мав відбутися 28.02.2015 року у розмірі 788,00 гривень (а.с. 30).
Згідно платіжного доручення №23895 від 30 серпня 2013 року Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» було перераховано на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 10000,00 гривень відповідно до кредитного договору №11090с від 30.08.2013 року (а.с. 37).
Відповідно до виписки з рахунку позичальника №2606 від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 у період з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, включно, сплачував щомісячні платежі в погашення кредитної заборгованості у відповідності до Додатку №1 до кредитного договору №11090с від 30.08.2013 року, починаючи з листопада 2014 року ОСОБА_1 перестав виконувати свої зобов'язання зі сплати щомісячних платежів з повернення кредитних коштів (а.с. 18).
Згідно договору добровільного страхування кредитів №17 від 02 вересня 2013 року, укладеного між Кредитною спілкою «Українська кредитка спілка» як страхувальником, вигодонабувачем та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» як страховиком (далі - Договір страхування), Страховик здійснює страхування ризику невиконання Позичальником своїх зобов'язань по Кредитних договорах, укладених між Страхувальником та фізичними особами (Позичальниками).
Пунктом 1.2. Договору страхування визначено, що предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Страхувальнику внаслідок повного або часткового неповернення Позичальником Страхувальнику суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів.
Відповідно до п. 2.1 Договору страхування страховим випадком за цим Договором по відношенню до кожного конкретного Кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків Кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Кредитором по поверненню кредиту в строк та в порядку, передбачених укладеним між ними Кредитним договором, внаслідок будь-яких подій.
Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, зокрема, якщо Кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених Кредитним договором протягом десяти днів після настання строку сплати третього платежу, якщо Кредитор не одержав обумовленої Кредитним договором останній за графіком платіж протягом трьох днів після настання строку сплати останнього платежу, передбаченого Кредитним договором.
Згідно п. 4.4.6. Договору страхування Страховик зобов'язаний протягом 4 робочих днів після отримання від Страхувальника заяви і документів, необхідних для встановлення обставин страхового випадку та розміру завданих збитків, прийняти рішення про виплату (або про відмову виплати) страхового відшкодування та скласти страховий акт про виплату (або про відмову виплати) страхового відшкодування по Кредитному договору.
Відповідно до п. 4.4.7 Договору страхування Страховик зобов'язаний протягом 5 робочих днів після отримання від Страхувальника заяви і документів, необхідних для встановлення обставин страхового випадку та розміру завданих збитків здійснити виплату страхового відшкодування.
Згідно п. 5.7 Договору страхування до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за цим Договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке Страхувальник має до Позичальника згідно з умовами Кредитного договору (а.с. 22-25).
До переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано на підставі Договору страхування, віднесено Кредитний договір №11090с від 30.08.2013 року, укладений між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 (а.с. 26).
Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» звернулась до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» з заявою №2603 від 01 липня 2019 року про здійснення страхової виплати у зв'язку з настанням страхового випадку за кредитним договором №11090с від 30.08.2013 року, укладений між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 (а.с. 27).
Відповідно до страхового акту №226 кр від 01 липня 2019 року у зв'язку з невиконанням Позичальником ОСОБА_1 своїх обов'язків, передбачених кредитним договором №11090с від 30.08.2013 року, а саме, часткове неповернення суми кредиту та процентів за користування кредитом у встановлений Кредитним договором строк, Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» прийнято рішення про здійснення страхової виплати Кредитній спілці «Українська кредитна спілка» у розмірі 16481,52 гривень (а.с. 38).
Згідно копії платіжного доручення №570 від 01 липня 2019 року Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» перерахувала на рахунок Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» страхову виплату по акту №225кр від 01.07.2019 року у розмірі 16481,51 гривень (а.с. 36).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ст. ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Судом встановлено, що кредитний договір №11090с від 30.08.2013 року укладений у письмовій формі, підписаний сторонами, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства та на підставі статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів цивільної справи вбачається, що Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» виконала умови кредитного договору, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10000,00 гривень. Однак, ОСОБА_1 в свою чергу належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав та порушив порядок погашення кредиту, у зв'язку з чим у останнього перед Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» виникла заборгованість в розмірі 16481,51 гривень, тому Кредитна спілка «Українська кредитна спілка», у відповідності до умов договору добровільного страхування кредитів №17 від 02 вересня 2013 року, звернулась до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» з заявою про здійснення страхової виплати у зв'язку з настанням страхового випадку за кредитним договором №11090с від 30.08.2013 року.
Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається зміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик витупає замість страхувальника у договірному зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існувало на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, зміною кредитора договірне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за заподіяний збиток особа свій обов'язок із його відшкодування не виконала.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», яке здійснило виплату Кредитній спілці «Українська кредитна спілка» страхового відшкодування в розмірі 16481,51 гривень за невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором №11090с від 30.08.2013 року, в межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Отже, до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги у порядку суброгації на стягнення з відповідача ОСОБА_1 розміру виплаченого відшкодування, що становить 16481,51 гривень.
Відповідачем в наданому до суду відзиві на позов заявлено про пропущення позивачем трирічного строку звернення до суду з даним позовом, а тому, вирішуючи питання про необхідність застосувати до вимог позивача позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки у зобов'язанні. Заміна кредитора у деліктному зобов'язанні в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», є суброгацією, що не змінює порядку перебігу позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
За приписами статті 253 зазначеного Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Так, для спірних відносин в межах даної цивільної справи застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України). Таким чином, якщо днем настання події є день настання страхового випадку, то загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг з дня, наступного за днем настання страхового випадку, і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання страхового випадку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року, постановленій у справі № 910/2603/17 (провадження № 12-134гс18).
Так, в судовому засіданні встановлено, що Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» надала ОСОБА_1 кредит строком на 18 місяців з 30.08.2013 року по 28.02.2015 року включно, тобто останній платіж відповідачем на виконання кредитного договору та свої зобовязань за ним, мав бути здійснений 28 лютого 2015 року, а тому про порушення свого права Кредитній спілці «Українська кредитна спілка» стало відомо саме 28 лютого 2015 року, а тому трирічний строк позовної давності для звернення з вимогами до ОСОБА_1 щодо виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором почав перебіг з 01 березня 2015 року та сплив 01 березня 2018 року.
При цьому, Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» звернулась до позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» з заявою про здійснення страхової виплати, у зв'язку з настанням страхового випадку - неповернення позичальником ОСОБА_1 кредиту та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни, лише 01 липня 2019 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності. Відомості щодо поважності причин пропуску строків позовної давності відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, зважаючи, що Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» звернулась до позивача з заявою про здійснення страхової виплати, поза межами трирічного строку позовної давності, а Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» здійснило відповідну виплату та виконала зобов'язання після спливу позовної давності, тому не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо у момент виконання позивач не знав про сплив позовної давності.
З огляду на викладене, спираючись на положення ст. ст. 256, 257, ч. ч. 1, 4 ст. 267 ЦК України, суд вважає необхідним відмовити позивачеві в задоволенні вимог позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат з оплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про не доцільність задоволення вимог позову Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд не вбачає будь-яких правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору, а тому в дані частині вимог позову слід відмовити.
Оскільки, відповідно до вимог статті 279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, тому, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, ст. ст. 253, 254, 256, 257, 260, 261, 267, 512, 514, 516, 526, 530, 536, 610, 629, 979,993, 1049, 1054 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 247, 258, 279 ЦПК України, суд,-
В задоволенні вимог позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа: Кредитна спілка «Українська кредитна спілка», про відшкодування шкоди в порядку регресу, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області Дочинець С.І.