Справа № 219/3057/21
Провадження № 3/219/1282/2021
30 березня 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Рибкіна Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від начальника відділення ВСП Донецького зонального відділу ВСП - військового коменданта військової комендатури м. Бахмут підполковника ОСОБА_1 відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , командир зводу військової частини НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч.3 КУпАП України,
встановив:
27.03.2021 начальником відділення ВСП Донецького зонального відділу ВСП - військового коменданта ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_1 складено протокол про військове адміністративне правопорушення ДНК2/0862 про те, що 27 березня 2021 близько о 10 години 15 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_2 , під час виконання службових обов'язків, був виявлений представниками військової служби правопорядку на блок посту 2П 003 розташованого біля м. Часів Яр Донецької області ( в районі проведення операції об'єднаних сил та території Донецької та Луганської областей), в умовах особливого періоду, у стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав повністю та щиро каявся.
Крім особистого визнання, вина ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНК 2/0862 від 27.03.2021, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу № 913 від 27.03.2021 та тестом на алкоголь № 4081, за результатом якого вміст алкоголю складає 2,12 проміле (а.с.4), та іншими документами.
Також, суд звертає увагу на те, що у ст. 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав. Отже, особливого періоду не припинено. Таку правову позицію щодо тлумачення поняття особливий період Верховний Суд уже однозначно сформулював у своїх постановах від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та 61-3951св18), 20 лютого 2018 року (провадження 61-4255св18), 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), 21 лютого 2019 року (провадження 51-7411км18). Про вищезазначене також наголошується у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 127/1684/16-к. (провадження № 51-1371 км 18).
З огляду на викладене, на момент вчинення правопорушення діє особливий період, а тому ОСОБА_2 підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь його вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, визначеному цією статтею, а саме двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн.
Керуючись ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 33 , 40-1, 172-20 ч. 3, 283, 284, 287 КУпАП , суд
ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 /три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять / грн. 00 коп. на користь держави .
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 454 /чотириста п' ятдесят чотири / грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М.Рибкіна