31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 580/2357/20
провадження № К/9901/3384/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального Прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Черкаського окружного адміністративного суду, ухвалене 08 вересня 2020 року у складі головуючого судді - Паламаря П.Г., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 грудня 2020 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів: Земляної Г.В., Файдюка В.В.,
І. Суть спору
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального Прокурора (далі також - відповідач) в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року № 282 про неуспішне проходження начальником відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
1.2. зобов'язати Офіс Генерального прокурора призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки для начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 .
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначала, що рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року № 282 про неуспішне проходження начальником відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки є протиправним, безпідставним та таким, що прийняте не на підставі вимог чинного законодавства.
Так, позивач вказує, що перший етап атестації у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що розпочався о 12 год. 20 хв. та закінчився о 14 год., вона пройшла успішно і набрала 84 бали із 100 можливих, та була допущена до участі у другому іспиті в цей же день.
Однак, оскільки другий етап розпочався близько 20 год. під час проходження іспиту у вечірній час відчула погіршення самопочуття, різкий біль в ділянці голови, запаморочення голови, підвищення артеріального тиску та загальну слабкість.
Через погане самопочуття звернулася до лікарів для надання першої невідкладної медичної допомоги. У приміщенні, де проходила атестація, лікарями Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва проведено огляд заявника, яким зафіксовано артеріальний тиск 160/100 та прийнято рішення про невідкладну госпіталізацію, внаслідок чого заявник того ж дня госпіталізована в КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» з діагнозом розлад вегетативної нервової системи, декомпенсація ВСД по гіпертонічному типу, стан після перенесеного симпато-адреналового кризу, цефалічний помірний вестибуло-атактичний, астено-невротичний синдром де і проходила лікування.
Позивач зазначила, що у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я не змогла сконцентруватися, аналізувати поставленні завдання та нарівні з іншими учасниками, пройти 2 етап анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Згідно з пунктом 11 Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року, після обстеження лікарем присутнім у приміщенні при здачі іспиту, одразу подала голові першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур заяву про надання можливості здачі тесту в інший день, у зв'язку з погіршенням самопочуття, долучивши висновок лікаря про стан здоров'я. При цьому, 05 березня 2020 року позивачем повторно була подана заява про надання можливості здачі тесту в інший день.
ОСОБА_1 також стверджує, що кадровою комісією порушено встановлений порядок проведення атестації прокурорів, адже позивач перебувала на лікуванні, про що повідомила кадрову комісію відповідним листом, однак комісія не призначила дату анонімного іспиту після одужання позивача, а 10 квітня 2020 року видала спірне рішення.
Окрім того, позивач зазначала, що при проходженні тестування на загальні здібності та навички у ході атестації прокурорів регіональних прокуратур виникли технічні проблеми у роботі комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, що підтверджується листом ТОВ «Сайметрікс-Україна», зареєстрованим у Офісі Генерального прокурора за №53854-20 від 02 березня 2020 року.
Позивач зверталась із заявою про технічні проблеми у роботі комп'ютерної техніки під час тестування, в порядку визначеному у п. 2 Розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, однак першою кадровою комісією прийнято рішення про відмову у призначені нового дня для складання іспиту на загальні здібності і навички та ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації.
3. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У письмовому відзиві на позов зазначив, що на виконання положень «Прикінцеві і перехідні положення» Закону від 19 вересня 2019 року №113-ІХ та у відповідності до заяви позивача останню було допущено до проведення атестації, яка здійснювалася відповідними кадровими комісіями. Прохідний бал для успішного складання іспиту (другий етап), встановлено наказом Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року №105, становить 93 бали.
Позивачем успішно складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Водночас за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 відповідно до додатку № 2 до протоколу № 8 першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року, набрала 88 балів, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року № 105 є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і її не допущено до проходження наступного етапу атестації. Результати тестування зафіксовано у відповідних відомостях, у яких вона підтвердила їх правильність власним підписом. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки не зазначено.
Окрім того, як вбачається із протоколів першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року №8 та від 13 квітня 2020 року №9 комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в наслідок технічних збоїв в системі та роботі програмно-апаратного комплексу та поганого самопочуття, проте за результатами її розгляду комісія відзначила, що під час проходження тестування позивач не зверталась до представників кадрової комісії та робочої групи для фіксації технічної несправності комп'ютерної техніки чи програмно-апаратного комплексу, відповідні акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складалися, а отже, скарги на технічну роботу системи є не підтвердженими.
Щодо незадовільного стану здоров'я, позивач, також до членів комісії не зверталась, а зазначила цю обставину лише після неуспішного проходження тестування. У зв'язку з викладеним комісією прийнято рішення про відмову у призначенні нового дня для проходження іспиту та керуючись пунктом 6 розділу І, пунктом 5 розділу II Порядку №211, обґрунтовано прийнято рішення №282 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Зазначено, що розгляд кадровими комісіями скарг і звернень прокурорів здійснюється у відповідності до вимог Порядку № 221 та Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17 жовтня 2019 року № 233, положенням не передбачено надання відповідей кадровими комісіями на отримані заяви. Відповідно до пункту 10 Порядку роботи кадрових комісій інформація про істотні питання, пов'язані з діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.
Доводи позивача про нерівні умови проходження атестації прокурорами Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур з огляду на те, що іспити працівники Генеральної прокуратури України складали в різні дні, а для регіональних прокурорів визначено в один день, не можуть братися до уваги, оскільки працівники регіональних прокуратур мали більше пів року часу для підготовки.
Наголошено, що проведення двох іспитів в один день пов'язане з необхідністю забезпечення безперервності роботи регіональних прокуратур та оптимізацією витрат часу та ресурсів прокурорів на участь у атестації.
Крім того зазначено, що листом від 02 березня 2020 року №20320-1 ТОВ «Сайметрікс-України» засвідчило виникнення технічної несправності під час проведення тестування на загальні здібності лише 02 березня 2020 року, що призвело до тимчасового зриву тестування під час його проведення, проте після усунення технічної несправності у наступні дні з 03 березня 2020 року по 05 березня 2020 року не було зафіксовано жодної технічної проблеми, які могло б вплинути на результати тестування на загальні здібності.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 8 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року позов задовольнив повністю.
4.1. Визнав протиправним та скасував рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року № 282 про неуспішне проходження начальником відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
4.2. Зобов'язав Офіс Генерального прокурора призначити новий час (дату) складання відповідного іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки для начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 .
4.3. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
5. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення кадрової комісії №1 про неуспішне проходження ОСОБА_1 другого етапу іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки є передчасним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, та на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно правильного застосування положень пунктів 10, 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позачергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктів 9, 10, 11 розділу І Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року, пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17 жовтня 2019 року № 233 у спорах, предметом яких є питання законності рішень кадрових комісій, що стосуються атестації прокурорів.
6.1. У скарзі представник відповідача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
7. Позивач подала відзив на касаційну скаргу в якому посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої просить скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Судами попередніх інстанцій становлено, що ОСОБА_1 у відповідності до наказу Прокурора Черкаської області від 21 липня 2015 року за № 473к, призначена юристом 1 класу на посаду начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області.
9. 11 жовтня 2019 року, на підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», позивач звернулася до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
10. Згідно графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, затвердженого головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур 20 лютого 2020 року, ОСОБА_1 ввійшла в другу групу для проведення тестувань за адресою: АДРЕСА_1 ; час проведення іспиту з 12 год. 20 хв. до 14 год. 00хв., перерва з 14 год. 00хв. до 15 год. 30хв., з 18год. 20хв. до 19год. 00хв. (іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички).
11. Відповідно відомостей про результати тестування на знання та уміння у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 набрала 84 бали внаслідок чого у відповідності до пункту 4 розділу II Порядку №211 та п. 2 розділу III Порядку №211 допущена до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
12. Під час складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички 04 березня 2020 року о 20 год. 30хв. ОСОБА_1 було надано невідкладну допомогу лікарями Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва після проведеного огляду заявника, яким зафіксовано артеріальний тиск 160/100, пульс 116.
13. При цьому, 05 березня 2020 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» - за місцем реєстрації з діагнозом розлад вегетативної нервової системи, декомпенсація ВСД по гіпертонічному типу, стан після перенесеного симпато-адреналового кризу, цефалічний помірний вестибуло-атактичний, астено-невротичний синдром, де остання перебувала на амбулаторному лікуванні до 06 березня 2020 року включно, що підтверджується листком непрацездатності серії АКА №465270.
14. У зв'язку з неможливістю повноцінного складання іспиту у зв'язку з погіршенням стану здоров'я 04 березня 2020 року голові першої кадрової комісії, позивачем надано заяву про перенесення іспиту на іншу дату.
15. У подальшому, 05 березня 2020 року ОСОБА_1 повторно було направлено заяву про перенесення іспиту на іншу дату.
16. Згідно відомостей про результати тестування (другий етап атестації) ОСОБА_1 відповідно до додатку № 2 до протоколу № 8 першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року, набрала 88 балів, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року № 105 є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
17. Згідно протоколу № 8 першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року, за результатами скарг всіх кандидатів на технічні збої в системі та програмному забезпеченні апаратного комплексу та погане самопочуття зазначено, що під час тестування прокурори не зверталися до представників кадрової комісії, а тому комісією прийнято рішення про відмову у повторному призначенні тестування.
17.1. Згідно цього ж протоколу, заява ОСОБА_1 про перенесення іспиту на іншу дату не розглядалася.
18. Водночас суди встановили, що заява ОСОБА_1 про перенесення іспиту на іншу дату розглянута у відповідності до протоколу першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 13 квітня 2020 №9, та відповідно прийняте рішення про відмову у її задоволенні внаслідок того, що позивач не зверталася до представників кадрової комісії до проходження етапу тестування, а звернулися лише після його проходження.
19. Так, за наслідком проходження іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та на загальні здібності і навички, рішенням першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року №282 ОСОБА_1 не допущено до етапу співбесіди, у зв'язку з неуспішним проходженням атестації.
20. Вважаючи рішення кадрової комісії № 1 незаконним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. Висновки Верховного Суду.
21. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Статтею 4 Закону № 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
25. Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі також - Закон № 1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
26. Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон № 113-IX) до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
27. Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
28. Згідно пунктів 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
29. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
30. Згідно із п. 11 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
31. Пунктом 14 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
32. На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
33. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
34. У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
35. Згідно із пунктом 173 групи 2 Графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки на загальні здібності та навички (другий етап) призначено на 04 березня 2019 року о 16 год. 30х. до 17год. 10хв.
36. У відповідності до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
37. Згідно п. 7 Порядку №221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
38. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту також ЄСПЛ).
39. Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України від 29 червня 2004 року №1906-IV «Про міжнародні договори України» (із змінами та доповненнями), чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
40. Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Протоколу № 1 та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
41. Статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
42. За сталою практикою Європейського Суду, приватне життя «охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру» (див. п. 25 "C. проти Бельгії" від 07 серпня 1996 року (Reports 1996)).
Стаття 8 Конвенції "захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом" (див. п. 61 рішення Суду у справі "Pretty проти Сполученого Королівства" (справа № 2346/02, ECHR 2002)).
Поняття "приватне життя" не виключає в принципі діяльність професійного чи ділового характеру. Адже саме у діловому житті більшість людей мають неабияку можливість розвивати відносини із зовнішнім світом (див. п. 29 рішення Суду у справі "Niemietz проти Німеччини" від 16 грудня 1992 року). Таким чином, обмеження, встановлені щодо доступу до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. п. 47 рішення Суду у справі "Sidabras and Dћiautas проти Латвії" (справи № 55480/00 та № 59330/00, ECHR 2004) і п.п. 22-25 рішення Суду у справі "Bigaeva проти Греції" від 28 травня 2009 року (справа 26713/05)). Крім того, зазначалося, що звільнення з посади становило втручання у право на повагу до приватного життя (див. п.п. 43-48 рішення Суду у справі "Ozpinar проти Туреччини" від 19 жовтня 2010 року (справа № 20999/04)).
43. За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, втручання вважатиметься "необхідним у демократичному суспільстві" для досягнення законної мети, якщо воно відповідає" нагальній суспільній необхідності", та, зокрема, якщо воно є пропорційним переслідуваній законній меті. Хоча саме національні органи влади здійснюють початкову оцінку необхідності втручання, остаточна оцінка щодо відповідності та достатності наведених підстав для втручання, залишається предметом вивчення Суду на відповідність вимогам Конвенції (див., наприклад, рішення у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" [ВП] (Chapman v. the United Kingdom) [GC], заява № 27238/95, пункт 90, ЄСПЛ 2001).
VI. Позиція Верховного Суду
44. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
45. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
47. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 жовтня 2019 року позивачем подано до Генеральної прокуратури України заяву про переведення на посаду прокурора в обласну прокуратуру.
48. Згідно з графіком складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, затвердженого головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур 20 лютого 2020 року, ОСОБА_1 ввійшла в другу групу для проведення тестувань за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 40б; час проведення іспиту з 12 год. 20 хв. до 14 год. 00хв., перерва з 14 год. 00хв. до 15 год. 30хв., з 18год. 20хв. до 19год. 00хв. (іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички).
50. Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини достовірно встановлені судами попередніх інстанцій, у ОСОБА_1 04 березня 2020 року о 20 год. 30хв. під час складання іспиту на загальні здібності та навички різко погіршилось самопочуття, в зв'язку з чим їй було надано невідкладну допомогу лікарями Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва.
50.1. За результатами обстеження зафіксовано високий артеріальний тиск (160/100) та запропоновано невідкладну госпіталізацію.
50.2. Вподальшому позивачем під час складання іспиту першій кадровій комісії подано заяву про те, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, остання не має можливості проходити тестування. Одночасно із цим, позивач просила перенести іспит на іншу дату.
51. Згідно з п. 7 Порядку №221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
51.1. Позивачем під час складання іспиту першій кадровій комісії подано заяву про те, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, остання не має можливості проходити тестування. Одночасно із цим, позивач просив перенести іспит на іншу дату.
51.2. Отже, позивачем дотримано вимоги пункту 11 Порядку №221 та повідомлено комісію про намір скласти іспит, а також про поважність причини неможливості його складання під час проведення іспиту, однак комісія приймаючи оскаржуване рішення №282 від 10 квітня 2020 року не врахувала заяву позивача (оскільки її розгляд не було здійснено), що є порушенням прав позивача.
52. Таким чином, Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що позивач зі своє сторони вчинив дії по повідомленню комісії про потребу у медичній допомозі, проте, відповідачем, не прийнято рішення про перенесення іспиту на іншу дату в зв'язку перебування позивача на лікуванні, чим позбавлено права позивача на складання іспиту.
53. Крім того, Верховний Суд враховує те, що сторони під час розгляду справи в попередніх інстанціях не заперечували факт затримки за межі робочого часу в проходженні іспиту на загальні здібності та навички прокурорів, та враховує, що представником відповідача надано деталі проходження ОСОБА_1 першого етапу іспиту, який закінчився 04 березня 2020 року о 13 год. 37 хв., однак не надано деталі другого етапу іспиту визначеного пп. 2 п. 6 Порядку № 221 та матеріалів відеофіксації.
53.1. Отже, Верховний Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність звернення ОСОБА_1 до працівників комісії щодо стану її здоров'я та звернення до медичних працівників після проходження чергового етапу іспиту.
53.2. В свою чергу обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій, про те, що кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, заяву позивача від 04 березня 2020 року про перенесення іспиту на іншу дату у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, розглянуто лише 13 квітня 2020 року, тобто після прийняття спірного рішення.
54. Проаналізувавши вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що рішення кадрової комісії №1 про неуспішне проходження ОСОБА_1 другого етапу іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки є передчасним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
55. Отже, Верховний суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права.
56. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Судові витрати
57 . З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.
2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 580/2357/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
Н. В. Шевцова