31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 120/872/20-а
провадження № К/9901/505/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду, ухвалене 17 червня 2020 року у складі головуючого судді - Крапівницької Н.Л., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду, прийняту 21 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Граб Л.С., суддів: Іваненко Т.В., Сторкача В.Ю.,
І. Суть спору
1. В лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі також - відповідач) в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 23 січня 2020 року №15 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та призначення його на посаду слідчого слідчого відділення Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
1.2. поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
1.3. стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 23 січня 2020 року по дату винесення судом рішення у справі.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що наказом № 15 о/с від 23 січня 2020 року, відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» (для більш ефективної роботи, виходячи з інтересів служби), ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
2.1. Позивач з наказом не погоджується та вважає, що його фактично переміщено на посаду, яка нижча за кваліфікацією та оплатою. Водночас, оскаржуваний наказ не містить обґрунтувань, у чому саме буде полягати «більш ефективна служба» позивача у Вінницькому районному відділенні поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області у порівнянні з відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
3. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У письмовому відзиві на позов зазначив, що підставою видання оскаржуваного наказу слугували:
1) рапорт т. в. о. заступника начальника Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області начальника СВ Віталія Мацька про значне навантаження слідчих СВ Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та необхідність комплектування вакантних посад слідчих;
2) доповідна записка заступника начальника СУ ГУНП у Вінницькій області про переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію»;
3) подання заступника начальника СУ ГУНП у Вінницькій області про призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду слідчого відділення слідчого відділення Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, а також «для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби» відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію».
3.1. При цьому, Закон України «Про Національну поліцію» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі норми Кодексу законів про працю України застосуванню не підлягають.
3.2. Крім цього вказує, що посади, з якої позивача було переведено на іншу посаду, є рівнозначними, оскільки спеціальне звання за займаною посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується. Також вважає, що Закон України «Про державну службу» в даних правовідносинах, на позивача не поширюється.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року позов задовольнив повністю.
4.1. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 23 січня 2020 року № 15 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та призначення його на посаді слідчого слідчого відділення Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
4.2. Поновив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
4.3. Головне управлінню Національної поліції у Вінницькій області зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з 23 січня 2020 року по дату винесення судом рішення у справі, а саме 17 червня 2020 року.
4.4. На підставі положень статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України звернуто до негайного виконання рішення суду частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарського та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
5. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що посади яку обіймав позивач та на яку його було переміщено не є рівнозначними, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і наявні підстави для їх задоволення.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, зазначає що суди під час ухвалення оскаржуваних рішень не врахували висновків щодо застосування до спірних правовідносин норм, закріплених пунктом 17 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу», викладених у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № П/811/1429/16.
6.1. У скарзі представник відповідача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
7. Позивач відзив на касаційну скаргу не подавав.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. У період з 06 листопада 2015 року по 11 січня 2017 року (включно) ОСОБА_1 , займав посади слідчого Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та слідчого слідчого відділення Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
9. Наказом №9 о/с від 12.01.2017 року позивача призначено слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
10. 04 листопада 2019 року заступником начальника СУ ГУНП у Вінницькій області Бойко П. складено доповідну записку на заступника начальника ГУНП у Вінницькій області - начальника слідчого управління ОСОБА_2 у якій зазначено, що враховуючи неефективну роботу ОСОБА_1 , пропонує розглянути питання про його переміщення на посаду слідчого СВ Вінницького РВП відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію».
11. 22 листопада 2019 року до керівництва слідчого управління ГУНП у Вінницькій області звернувся з рапортом т.в.о. заступника начальника Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - начальник слідчого відділення капітан поліції В. Мацько , в якому зазначено, що у слідчому відділенні по штату нараховується 17 практичних слідчих, з яких 3 вперше призначено у серпні цього року з числа випускників вищих навчальних закладів, а також не укомплектованими залишаються 2 посади старших слідчих, що в свою чергу негативно впливає на роботу слідчого відділення. З метою більш ефективної і результативної роботи слідчого відділення Вінницького РВП Мацько В. просить посприяти укомплектуванню вакантних посад слідчих.
12. Відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУНП у Вінницькій області №92 від 20 січня 2020 року ОСОБА_1 відряджено до тренінгового центру ГУНП на навчально-тренувальні збори із загальної фізичної підготовки з 21 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року.
13. 22 січня 2020 року на ім'я начальника ГУНП у Вінницькій області генерала поліції третього рангу Юрія Педоса від заступника начальника СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції П. Бойка направлено подання про призначення слідчим слідчого відділення Вінницького районного поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
14. Наказом ГУНП у Вінницькій області № 15 о/с від 23 січня 2020 року позивача призначено слідчим слідчого відділення Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
15. Не погоджуючись із таким наказом, та вважаючи його протиправним, позивач для захисту своїх законних прав та інтересів звернувся до суду із даним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. Висновки Верховного Суду.
16. Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Частиною першою статті 341 вказаного Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).
20. Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 580-VІІІ систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
21. Частиною першою статті 17 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
22. За змістом частини першої статті 59 вказаного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
23. З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими відповідно до статті 59 Закону № 580-VІІІ розроблено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 листопада 2016 року № 1235, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року за № 1668/29798 (далі- Порядок № 1235).
24. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як, зокрема, призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою.
25. Пунктами 1-3 розділу ІІІ Порядку № 1235 унормовано, що видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
26. Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
27. Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (далі - Перелік).
Такими документами є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі;
подання про призначення на посаду (додаток 1);
подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення (додаток 2).
28. В пункті 8 частини десятої статті 62 Закону № 580-VІІІ, яка визначає гарантії професійної діяльності поліцейського закріплено, що поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
29. Процедура переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції передбачена статтею 65 Закону № 580-VІІІ.
29.1. За приписами частини першою цієї статті переміщення поліцейських здійснюється:
на рівнозначні посади:
- для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;
- за ініціативою поліцейського;
- у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;
- у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);
- за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;
- з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;
- у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський:
- у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
- за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;
- через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей;
- за ініціативою поліцейського;
- як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
30. Поряд з цим, Закон № 580-VІІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не містить визначення поняття "рівнозначна посада".
31. Водночас слід враховувати положення частини першої статті 59 Закону № 580-VІІІ, згідно з якою служба в поліції є державною службою особливого характеру.
32. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» рівнозначна посада-посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
33. За приписами частин першої та другої статті 51 Закону України «Про державну службу» посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади.
34. З метою встановлення розмірів посадових окладів державні органи поділяються за юрисдикцією, яка поширюється: 1) на всю територію України; 2) на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя; 3) на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.
VI. Позиція Верховного Суду
35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
36. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
38. Однією із підстав для задоволення позову слугував висновок судів попередніх інстанцій, що посади слідчий відділу розслідування у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області та посада слідчого слідчого відділення Вінницького РВП Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області не є рівнозначними посадами.
Верховний Суд погоджується із таким висновком судів попередніх інстанції виходячи із такого.
39. Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу застосування стосовно позивача підпункту 2 пункту 1 частини першої статті 65 Закону № 580-VІІІ.
40. Так, аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що її застосування можливе виключно в разі переміщення особи на рівнозначну посаду.
41. Відповідач доводить, що рівнозначними, у розумінні Закону України «Про Національну поліцію», є посади, для зайняття якої передбачено одне і те саме спеціальне звання поліції. Як зазначає відповідач, обом посадам відповідає звання "старший лейтенант поліції", у зв'язку з чим ці посади є рівнозначними. Водночас визначення рівнозначної посади, наведене в Законі України «Про державну службу» до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, адже на поліцейський дія вказаного закону не поширюється.
42. Так, дійсно Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію стосовно того, що у відносинах публічної служби, пріоритетними є норми саме спеціального законодавства.
43. Закон № 580-VІІІ є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а, відтак, у цьому спорі застосуванню мають підлягати норми спеціального законодавства.
44. Верховний Суд вважає, що в цьому випадку спеціальний Закон № 580-VІІІ встановлює підстави переміщення, які зазначені у частині першій статті 65 цього Закону та порядок переміщення, який визначає за чиєю ініціативою таке переміщення відбувається. Таке переміщення може відбуватися - за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення (частина восьма статті 65 Закону № 580-VIII).
Проте Закон 580-VIII не врегульовує питання рівнозначності посад.
45. В свою чергу визначення рівнозначної посади міститься в Законі України «Про державну службу» та відповідно до статті 2 цього Закону означає посаду державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
46. Аналогічна правова позиція щодо надання оцінки рівнозначності посад поліцейських із врахуванням положень Закону України «Про державну службу», викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 820/6677/16, і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.
47. Висновок щодо необхідності застосування норм Закону України «Про державну службу» в частині визначення поняття "рівнозначна посада" при розгляді спорів стосовно переведення поліцейських на інші посади з підстав, передбачених частиною першою статті 65 Закону № 580-VІІІ, викладений також і в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 у справі № 825/896/18.
48. Верховний суд наголошує, що в даному випадку норми Закону України «Про державну службу» застосовано не як норми прямої дії, а як норми закону, що регулює подібна правовідносини (аналогія закону) в розумінні частини шостої статті 7 КАС України.
48.1. Відповідно Верховний Суд відхиляє доводи відповідача про неврахування судами висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2019 року № П/81/1429/16 щодо застосування закону України «Про державну службу» у спірних правовідносинах, крім того правовідносини в цих справах не є подібними.
49. Так, відповідно до додатку № 10 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопад 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» розмір посадового окладу слідчого відділення Вінницького РВП Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області складає - 2400,00 гривень, тоді як розмір окладу слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП у Вінницькій області- 2500,00 гривень.
49.1. Тобто, посадовий оклад позивача на новій посаді нижчий, ніж на попередній.
50. Крім того, відповідно до пункту 1 Розділу 1 «Загальні положення» положення про слідче управління ГУ НП у Вінницькій області затвердженого наказом ГУ НП у Вінницькій області від 18 квітня 2019 року №560 (далі-Положення №560) слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі-СУ) є структурним підрозділом апарату Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, який забезпечує в межах повноважень виконання законодавства України про кримінальне провадження. На СУ покладаються такі завдання, зокрема, керівництво діяльністю органів досудового розслідування підпорядкованих слідчих підрозділів з метою забезпечення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (п.п.1 п.1 розділу 2 Положення - №560).
50.1. Пунктом 1 розділу 4 Положення №560 передбачено, що керівником СУ є заступник начальника ГУНП у Вінницькій області - начальник СУ, який крім повноважень та обов'язків передбачених кримінально-процесуальним законодавством є відповідальним за стан досудового розслідування в підрозділах ГУНП у Вінницькій області, організацію роботи СУ, виконання покладених на нього завдань .
51. У свою чергу, п.1 Положення про Вінницьке районне відділення поліції затвердженого Наказом ГУНП у Вінницькій області від 11 квітня 2019 року №516 (далі Положення - №516) Вінницьке районне відділення поліції (далі-відділення) є відокремленим структурним підрозділом Вінницького відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області, утвореним для реалізації завдань, покладених на Головне управління поліції у Вінницькій області Законом України «Про Національну поліцію», іншими актами законодавства про поліцію на території Вінницького району.
51.1. Відділення підпорядковане і підзвітне Вінницькому відділу поліції. Спрямування, координація і контроль діяльності відділення здійснюються начальником Вінницького відділу поліції, його заступниками згідно з розподілом їх функціональних обов'язків (п.3 Положення - №516).
51.2. Пунктами 12, 13, Положення-№516 передбачено, що Вінницьке районне відділення поліції очолює керівник (начальник), який призначається на посаду та звільняється з неї начальником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за поданням начальника Вінницького відділу поліції.
51.3. Керівник Вінницького районного відділення поліції має заступників, яких за поданням начальника Вінницького відділу поліції призначає і звільняє з посади начальник ГУНП у Вінницькій області.
52. Згідно з посадовою інструкцією слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Вінницькій області, на вказану посаду може претендувати особа, що має вищу освіту відповідно до фахового рівня підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Досвід роботи в слідчих підрозділах не менше 2 років. Стаж роботи за фахом не менше 1 року.
53. Поряд з цим, посадовою інструкцією слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області передбачено, що на дану посаду може претендувати особа, що має вищу освіту відповідно до фаху професійної діяльності за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Відповідати загальним вимогам до вступу на службу до Національної поліції України.
54. Отже, судами попередніх інстанцій ретельно досліджено питання порівняння посад яку обіймав позивач та на яку був переміщений, щодо оплати праці, ступеню підпорядкованості, виконання функціональних обов'язків, за наслідком чого суди дійшли обгрунтованого висновку про нерівнозначності цих посад.
Так, посада, на яку ОСОБА_1 переміщено за спірним наказом нижче оплачувана, менш кваліфікована та з меншою територією, на яку поширюється коло його повноважень.
Також відрізняється коло функціональних обов'язків та ступінь підпорядкованості за посадою, яку обіймав позивач до переміщення, та новою посадою.
55. При цьому, вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вимога щодо граничності спеціального звання при заміщенні на посади в тих чи інших органах Національної поліції не означає про рівнозначність таких посад, оскільки у пункті 8 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII йдеться про можливість переміщення поліцейського по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
56. Крім того, суди обґрунтовано акцентували увагу на вимогах пункту 8 частини десятої статті 62 Закону № 580-VІІІ, яка визначає гарантії професійної діяльності поліцейського, і згідно якої поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
57. При цьому, відповідно до п.п.1-3 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 листопада 2016 року №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
57.1. Водночас в матеріалах справи відсутні відомості про те, на підставі яких документів відповідачем встановлювались результати виконання покладених на позивача обов'язків та/або його професійні, особисті якості, які б давали підстави для переміщення його на іншу посаду.
58. Згідно наявного в матеріалах справи копії подання заступника начальника ГУ НП у Вінницькій області В.М. Ярмолюка на ім'я начальника ГУ НП у Вінницькій області Ю.В. Педоса про встановлення ОСОБА_1 надбавки за специфічні умови проходження служби, останній зарекомендував себе як старанний, дисциплінований та добросовісний працівник. В роботі дотримується вимог Конституції України, КПК та законів України.
58.1. В той же час, за змістом подання заступника начальника СУ ГУНП у Вінницькій області П. Бойка про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого СВ Вінницького РВП, яке погоджено заступником начальника ГУ НП у Вінницькій області В.М. Ярмолюком , позивач свої посадові обов'язки не виконує, має низькі показники роботи, допускає тяганину при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях, несвоєчасне та неякісне проведення слідчих дій.
58.2. При цьому, ОСОБА_1 , який згідно подання та доповідної записки заступника начальника СУ ГУНП у Вінницькій області П. Бойка є поліцейським з низькими показниками роботи, переміщений до Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для покращення ефективності роботи цього відділу.
59. З урахуванням зазначеного Верховний суд констатує, що у разі службової невідповідності поліцейського, останнього згідно частини третьої статті 63 Закону України «Про національну поліції» на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей, може бути переміщено на нижчу посаду, а не на рівнозначну, як за позицією відповідача було переміщено позивача.
60. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про наявність законних підстав для скасування наказу від 23 січня 2020 року №15 о/с та поновлення позивача на посаді слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарського та службової діяльності слідчого управління ГУ НП у Вінницькій області.
61. Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
62. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
63. Так, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання відповідача виплати позивачу різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період 23 січня 2020 року по 17 червня 2020 року, однак вказана виплата не була предметом апеляційного оскарження, також не є предметом оскарження в касаційній скарзі, в зв'язку з чим, оскаржувані рішення в цій частині судом касаційної інстанції не переглядаються.
64. Отже, Верховний суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права.
65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Судові витрати
66. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 120/872/20-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
Н. В. Шевцова