31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 580/2196/19
адміністративне провадження № К/9901/35888/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Калашнікової О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 580/2196/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заробітної плати,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, прийняту в складі головуючого судді: Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність, дії винними керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що пов'язані з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби позивачу за період з 01.06.2019 по 30.06.2019;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2019 по 30.06.2019 в розмірі 12115,20 грн без урахування обов'язкових податків і зборів.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому всупереч вимог трудового законодавства не виплачено заробітну плату за червень 2019 року після поновлення його на роботі згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили. Позивач стверджував, що не зважаючи на наявність наказу про поновлення його на посаді відповідач не забезпечив належних умов праці та не виплачував заробітну плату, що є порушенням вимог законодавства України та міжнародних договорів. На думку позивача, для нього має бути застосоване коригування розміру середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів, що відбулось з 01.01.2018 на підставі відповідної постанови Кабінету Міністрів України, та виплаті підлягають кошти за 20 робочих днів.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за червень 2019 року; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за червень 2019 року в розмірі 8122,50 грн (вісім тисяч сто двадцять дві гривні п'ятдесят копійок) (без урахування обов'язкових податків і зборів); у задоволенні інших вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з доведеності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду щодо невиплати заробітної плати позивачу за червень 2019 року. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для застосування коригування середньої заробітної плати позивача на коефіцієнт підвищення посадових окладів державних службовців, оскільки підвищення окладу для посади, яку очолював позивач, не передбачене у зв'язку із тим, що штатним розписом відповідача на 2019 рік посада начальника районного управління Пенсійного фонду Черкаської області відсутня. Отже, відсутня рівнозначна посада, на яку позивача поновлено рішенням суду, а з часу поновлення його оклад не переглядався.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, не передбачає обмежень пов'язаних з наявністю чи відсутністю в штатному розписі відповідної посади. Єдиною підставою є підвищення розмірів тарифних сіток і посадових окладів. Посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, взявши за основу довідку, видану відповідачем, не дослідивши правильність нарахування в ній заробітної плати.
IV. Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М. від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року.
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю Мартинюк Н.М. замінено на суддю Радишевську О.Р. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 25 березня 2021 року №508/0/78-2
10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 31 березня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 24.05.2002 перебував на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області.
12. Наказом Пенсійного фонду України від 04.05.2018 № 201-о "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв'язку з реорганізацією на підставі п.4 ч.1 ст.83 та п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", який оголошений позивачу 05.05.2018р. наказом відповідача №213-о.
13. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 826/7878/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, зазначені накази визнані протиправними та скасовані. Поновлено позивача на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018. Присуджено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 до 02.04.2019 у розмірі 97615,50 грн.
14. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4488,75грн. без урахування обов'язкових податків та зборів допущено до негайного виконання.
15. На його підставі Пенсійний фонд України видав наказ від 11.04.2019 № 142-О, яким позивача поновлено на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018.
16. Листом від 06.05.2019 позивач просив відповідача, надати довідку про роботу в управлінні Пенсійного фонду України у Тальнівському районі.
17. За наслідками розгляду цього звернення відповідач повідомив позивача про звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення у справі №826/7878/18 та заявою про роз'яснення виконання судового рішення, так як чинна структура не дає можливості надати відповідь на поставлене питання.
18. Не отримавши заробітної плати за червень 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
19. Конституція України від 28 червня1996 року № 254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Середній заробіток працівника згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку (абзац четвертий пункту 2 Порядку).
Пункт 4 Порядку. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
За приписами абзацу третього пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Із пункту 5 вказаного Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Абзацом першим пункту 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Пункт 10 Порядку. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
23. Позивач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у застосуванні до стягнутої суми заробітної плати за червень 2019 року коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів державних службовців.
24. За приписами пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
25. Підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів державних службовців суди попередніх інстанцій вказали те, що згідно із затвердженим головою Пенсійного фонду України 25.02.2019 штатним розписом відповідача на 2019 рік посада начальника районного управління Пенсійного фонду Черкаської області відсутня. У зв'язку з чим з часу поновлення позивача на посаді його оклад не переглядався.
26. Вказаний висновок судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим, оскільки аналіз пункту 10 Порядку дає підстави для висновку про те, що коригування заробітної плати на коефіцієнт підвищення відбувається у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах).
27. Отже, враховуючи вимоги цієї правої норми, слід зазначити, що підставою для підвищення розмірів тарифних сіток і посадових окладів є відповідні акти законодавства, якими встановлені такі підвищення.
28. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2018 року №24 "Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році" було затверджено, зокрема, схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році.
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 № 102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році" затверджено підвищення посадових окладів для державних службовців та інших працівників державних органів.
30. Отже, суди попередніх інстанцій повинні були дослідити, чи передбачають вказані нормативно-правові акти підвищення посадового окладу позивача та складових його заробітної плати за посадою, на яку позивача поновлено, або рівнозначною.
31. Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
33. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
34. Ураховуючи, що під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами попередніх інстанцій не досліджено істотних для правильного вирішення цієї справи обставини, а Суд у межах своєї компетенції не може цього виправити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
35. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі та, як наслідок, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
ІХ. Судові витрати
36. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в справі № 580/2196/19 скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду .
3. У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. В. Калашнікова
О.Р. Радишевська