31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 808/6134/13-а
адміністративне провадження № К/9901/48623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 808/6134/13-а
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Садовий І. В.) від 17 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Головко О. В., Ясенова Т. І., Суховаров А. В.) від 07 грудня 2017 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - ПАТ «Мотор Січ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000102520 та № 0000092520.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято безпідставно, оскільки ПАТ «Мотор Січ» виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України, що визначають спеціальні правила справляння такого податку у разі здійснення операції з імпорту. Щодо обов'язку платника податку відображати в своїй податковій звітності неузгоджені результати проведеної податкової перевірки, оформленої оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вказує на ту обставину, що за податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за наслідками складання попередніх актів перевірок, є прийняті судові рішення, що набрали законної сили про визнання їх протиправними.
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 25 березня 2013 року № 0000102520 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 24 891 656 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 25 березня 2013 року № 0000092520 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 1 133 461 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 566 730,50 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь ПАТ «Мотор Січ» судовий збір у розмірі 2 294 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 20 квітня 2018 року Офіс великих платників податків ДФС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Мотор Січ» у задоволенні позовних вимог.
5. 23 квітня 2018 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
7. 19 липня 2018 року до Верховного Суду від ПАТ «Мотор Січ» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року - без змін.
8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2245/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку».
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 18 лютого 2013 року по 05 березня 2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Мотор Січ» з питань правомірності нарахування позивачу від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося у грудні 2012 року, результати якої оформлено актом від 06 березня 2013 року № 110/25-2/14307794.
12. Зазначеним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень:
- пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 1 133 461 грн;
В обґрунтування своєї позиції щодо порушення ПАТ «Мотор Січ» вказаних приписів податкового законодавства відповідач посилається на неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року податку на додану вартість, сплаченого митним органам при ввезенні на територію України обладнання із зазначенням у ВМД характеру угоди « 84», оскільки такий імпорт здійснювався у зв'язку із заміною раніше поставлених позивачу дефектних товарів, наданням гарантійних послуг з ремонту та допоставкою некомплектного товару, а не у зв'язку з придбанням таких активів, а також за відсутності розрахунків з постачальниками-нерезидентами за вказаними операціями.
- абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.7 пункту 4.6 пункту 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 (далі - Порядок № 1492), що призвело до завищення в податковій декларації за грудень 2012 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 24 891 656 грн;
На думку податкового органу, вказана сума підлягала відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку 21.3, який передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки.
- підпункту 4.1 п 4 розділу 5 Порядку № 1492, що призвело до завищення обсягу придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (рядок 12.3 декларації з податку на додану вартість) на суму 6 648 грн.
13. За результатами перевірки, 25 березня 2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000102520 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 24 891 656 грн;
- № 0000092520 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 11 33 461 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 566 730,50 грн.
14. Підприємство скористалось правом на адміністративне оскарження, відповідно звернулось зі скаргами до податкових органів. За результатами вказаної процедури скарги платника податків залишенні без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення без змін
15. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку: належним чином оформлені ВМД. Під час проведення зазначених господарських операцій здійснювалось придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим податок на додану вартість, сплачений митному органу під час його розмитнення, повинен включатись до складу податкового кредиту.
17. При цьому суди зауважили, що виконання гарантійних зобов'язань не є безоплатним, оскільки їх вартість включено до вартості товару, щодо якого надається гарантія згідно з умовами укладеного зовнішньоекономічного контракту. ПАТ «Мотор Січ» набуло право власності на ввезений товар, у зв'язку з чим сплатило митному органу податок на додану вартість.
18. Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092520, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач при заповненні рядка 21.3 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року не повинен був враховувати неузгоджені результати контрольних заходів податкового органу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. В доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт».
21. Зокрема, наголошує на тому, що позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при імпорті товару без здійснення операцій з придбання такого товару та відповідних розрахунків. Крім того, відповідач вказує на те, що оскільки ввезений позивачем товар був дефектним, тобто непридатним для використання, а тому має ознаки металобрухту, операції з постачання якого не є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 23 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
22. Крім того, відповідач посилається на те, що на платника податку покладено обов'язок відображати у податковій звітності результати контрольних заходів щодо нього, зокрема враховувати прийняті за наслідками перевірок податкові повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
25. Згідно з абзацом «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (тут і далі, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).
26. Частина друга пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України регламентує, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
27. Відповідно до частини першої пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
28. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
29. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
30. У відповідності до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
31. З огляду на викладені положення податкового законодавства, однією з обов'язкових умов для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є нарахування (сплата) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року включено сплачений митним органам податок на додану вартість у зв'язку зі здійсненням операцій з ввезення на митну територію України товару за характером угоди « 84».
33. Зокрема матеріалами справи підтверджено, що в грудні 2012 року підприємством були ввезені і розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі «імпорт» та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 «Характер угоди» зазначено код « 84-інші випадки», який згідно наказу Державної митної служби України № 1048 від 12 грудня 2007 року «Про затвердження Порядку ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій», - не передбачає розрахунки за товар.
34. Так, за ВМД № 112020000/2012/003723 - запасні частини, які знято в процесі ремонту з авіадвигуна ТВЗ-117ВМА - ротор, лопатки, апарати направляючи, поставлені компанією MOTOR SICH MIDDLE EAST FZE, ОАЭ, на виконання умов Доповнення № 29 від 28 серпня 2010 року до контракту з капітального ремонту авіаційних двигунів № МЕ/003/2006 від 20 липня 2006 року, в результаті здійснення позивачем капітального ремонту авіаційного двигуна шляхом заміни дефектних компресорів двигунів на кондиційні. Отже, позивачем, як виконавцем робіт з капітального ремонту, була виконана заміна бракованого товару, який надійшов у його власність.
№ 112020000/2012/003644 - верстат горизонтально-протяжний, поставлений ВАТ «Верстатобудівний завод» ім. С. М. Кірова, Білорусь, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов Контракту № 8831/12-Д(УГМ) від 31 липня 2012 року з капітального ремонту і модернізації верстату і Додатку № 2 до нього. Отже, позивачем були придбані результати робіт з капітального ремонту і модернізації верстату.
№ 112020000/2012/003423 - поковка з нікелевого сплаву марки ЭП742-ИД, ЭИ437БУ, поставлена ВАТ «Ступінська металургійна компанія», Росія, на виконання таким нерезидентом-постачальником гарантійних зобов'язань згідно умов Контракту № 804/50193719/200 від 05 грудня 2008 року та додаткових угод № 17 від 06 серпня 2012 року та № 18 і № 19 від 06 листопада 2012 року, № 20 від 12 листопада 2012 року до нього, з заміни раніше поставленого некондиційного (неякісного) товару, що підтверджено рекламаційними актами № 146 від 31 жовтня 2011 року, № 167Д від 07 грудня 2011 року, № 98 від 10 травня 2012 року, та претензіями № 398-юр від 23 травня 2012 року, № 289-юр від 17 січня 2012 року, № 296-юр від 17 січня 2012 року. Отже, позивачем в межах контракту, шляхом виконання нерезидентом гарантійних зобов'язань з заміни неякісного товару, був придбаний товар належної якості.
№ 112020000/2012/003696 - частина до двигуна ВК-2500-03: насос-регулятор НР- ЗВМА-Т, поставлені компанією ВАТ «Улан -Уденський Авіаційний завод», Росія, на виконання умов контракту № 1323/658-Ell-333-RU643(BTД) від 13 листопада 2011 року, в результаті виконання позивачем гарантійних зобов'язань з заміни поставленого в складі двигуна некондиційного агрегату, що підтверджено рекламаційним актом № 16 від 23 листопада 2012 року. Отже позивачем, як постачальником, була виконана заміна бракованого товару, який надійшов у його власність. В подальшому позивач, як власник імпортованого дефектного товару, звернувся до постачальника такого товару - ПАТ «ФЄД», з рекламаційним актом № 7-Э від 21 січня 2013 року і претензією № 535-СПО від 09 березня 2013 року щодо заміни браку.
№ 112020000/2012/003610 - токарний верстат моделі MDW20 S, поставлений компанією GAGL, Швейцарія, на виконання таким нерезидентом-виконавцем умов контракту з капітального ремонту та модернізації верстатів № 1323/658-І12-049-CH756(FTD) від 20 лютого 2012 року та додатку № 1 до нього. Отже, позивачем були придбані результати робіт з капітального ремонту і модернізації верстату.
№ 112020000/2012/003371 - автомат захисту С4 FA11, поставлений компанією EUROSERVIZI SRL MARAVIA ORIO, Італія, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту № 1323/658-Ill-181-IT3809(FTD) від 15 липня 2011 року та доповнення № 1 від 09 листопада 2012 року до нього, з гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.
№ 112020000/2012/003612 - регулятор, поставлений компанією ВАТ «Роствертол», Росія, на виконання умов контракту № 1323/658-Е09-294-RU643(ВТД) від 20 квітня 2010 року, в результаті виконання позивачем гарантійних зобов'язань з заміни поставленого в складі двигуна некондиційного агрегату, що підтверджено рекламаційним актом № 838007810253 від 13 жовтня 2012 року та листом № 274-8/12953 від 14 грудня 2012 року. Отже, позивачем, як постачальником, була виконана заміна бракованого товару, який надійшов у його власність. В подальшому позивач, як власник імпортованого дефектного товару, звернувся до постачальника такого товару - ТОВ «Борисфен-Авіа», з рекламаційним актом № 21-Э від 06 лютого 2013 року щодо заміни браку.
№ 112020000/2012/003613 - поворотний стіл оброблювального центра HURON КХ 100 EV02, поставлений компанією ALFLETH ENGINEERING AG, Швейцарія, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту № 1323/658-І11-013-CH756(FTD) від 24 січня 2011 року з гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційним актом від 22 травня 2012 року. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.
№ 112020000/2012/003514 - колектор термопар КТ-95, поставлений компанією ВАТ «Казанський завод «Электроприбор», Росія, на виконання таким нерезидентом- постачальником умов контракту № 0119/12-Д(УЗ) від 11 листопада 2011 року з гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційним актом № 116 від 09 липня 2012 року та претензією № 419-юр від 20 липня 2012 року. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.
№ 112020000/2012/003720 - датчик обертів ДТА-10, поставлений компанією ВАТ «Казанський завод «Электроприбор», Росія, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту № 0119/12-Д(УЗ) від 11 листопада 2011 року з гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційними актами № 178 та № 179 від 12 жовтня 2012 року та претензіями № 473-спо і № 474-спо від 13 листопада 2012 року. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.
№ 112020000/2012/003513 - датчик обертів ДТА-10, поставлений компанією ВАТ «Казанський завод «Электроприбор», Росія, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту № 0119/12-Д(УЗ) від 11 листопада 2011 року з гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено: актом дослідження рекламаційного виробу № 31/4 від 04 жовтня 2012 року, рекламаційним актом № 120 від 11 липня 2012 року та претензією № 420-юр від 20 липня 2012 року. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.
№ 112020000/2012/003374 - коннектори: 983-OS 12-12 PN-A1022, поставлені компанією «Connecteurs Electriques Deutsch», Франція, на виконання таким нерезидентом-постачальником умов контракту № 8/29 від 10 березня 2009 року з поставки товару в передбаченій контрактом кількості, а саме здійснення допоставки товару позивачу, оприбуткування якого підтверджено прибутковим ордером № 5000105786 від 17 грудня 2012 року. Отже, позивачем в межах договору шляхом допоставки, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар в повному обсязі (в кількості, передбаченій контрактом).
35. Також, судами встановлено, що податок на додану вартість, на суму якого податковим органом зменшено податковий кредит за грудень 2012 року, сплачено позивачем у відповідності з підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України:
- під час розмитнення запасних частин до авіаційних двигунів, знятих під час ремонту, що проводився за межами митної території України. При цьому ремонт авіадвигунів здійснювався шляхом заміни відповідних запасних частин, які після його завершення надійшли у власність позивача в обмін на нові, які надійшли у власність нерезидента;
- при ввезенні товару в зв'язку з виконанням контрагентом-нерезидентом своїх контрактних зобов'язань з поставки товару на заміну раніше поставлених позивачу дефектних товарів; з надання послуг з ремонту та модернізації майна, яке належить позивачу; з допоставки товару.
36. Підсумовуючи викладене, у випадку, що розглядається, на підставі вищезазначених ВМД позивачу було поставлено обладнання в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту, а також на заміну раніше імпортованих дефектних товарів. При цьому податковий орган не заперечує правильність відображених у таких ВМД відомостей.
37. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначений ПАТ «Мотор Січ» у таких ВМД тип угоди « 84» відповідає змісту правочинів, на виконання яких здійснювалася поставка матеріальних цінностей.
38. Згідно із Порядком ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затвердженим наказом Державної митної служби України від 15 лютого 2011 року № 107, характер угоди « 84» означає «інше» і не передбачає розрахунків за товар у зв'язку з поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей або із заміною одних матеріальних цінностей на інші.
39. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що оформлення спірних ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією позивачем своєї господарської компетенції виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості товару, щодо якого надається гарантія. Також судами з'ясовано, що отримані запасні частини пов'язані з виробничим процесом та використовуються у господарській діяльності ПАТ «Мотор Січ», а податок на додану вартість позивачем сплачено під час розмитнення товару.
40. За таких обставин, є обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про виконання ПАТ «Мотор Січ» основних умов відображення податкового кредиту спірного податкового періоду.
41. Верховний Суд також вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про те, що ввезений позивачем товар фактично є металобрухтом, що виключає можливість його використання в господарській діяльності ПАТ «Мотор Січ».
42. Згідно з наведеним у статті 1 Закону України «Про металобрухт» визначенням металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
43. У ситуації, що розглядається, спірні запасні частини, які були поставлені позивачу в межах виконання гарантійних зобов'язань у зв'язку із заміною дефектних або ремонтом невідповідних якості товарів, не переводилися до категорії металобрухту рішенням власника. Судами встановлено на підставі дослідження наявних в матеріалах справи первинних документів, що такі товари в подальшому оприбутковано та використано ПАТ «Мотор Січ» у власній господарській діяльності.
44. Більше того, при здійсненні перевірки правильності класифікації та кодування товарів в межах митного контролю посадовими особами митного органу спірні запасні частини не були віднесені до категорії металобрухту.
45. Отже, у даному випадку поставка продавцями-нерезидентами ПАТ «Мотор Січ» товарів, які не відповідали визначеним у відповідних договорах купівлі-продажу вимогам якості, цілісності тощо, свідчить про порушення вказаними продавцями відповідних договірних зобов'язань, забезпечених гарантійними умовами контрактів щодо заміни товарів/ремонту товарів, та не є підставою для висновку про поставку металобрухту.
46. Обґрунтованою є також і позиція судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зменшення ПАТ «Мотор Січ» від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 24 891 656 грн у зв'язку з невідображенням в податковій декларації за грудень 2012 року результатів попередніх контрольних заходів податкового органу.
47. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що задекларований позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року залишок від'ємного значення в сумі 24 891 656 грн відображався за наростаючим підсумком.
48. Також судами встановлено, що всі податкові повідомлення-рішення, якими було зменшено показники від'ємного значення з податку на додану вартість відповідних звітних періодів, були оскаржені позивачем в судовому порядку.
49. Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
50. Відповідно до абзацу 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
51. У справі, що розглядається, судами встановлено, що всі податкові повідомлення-рішення, якими зменшені показники від'ємного значення з податку на додану вартість були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку на підставі судових рішень, які набрали законної сили.
52. Під час розгляду цієї справи та в касаційній скарзі податковим органом вказаних обставин не спростовано. Відповідач також не наводить доказів тому, що станом на момент декларування позивачем спірного від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 24 891 656 грн в податковій декларації за грудень 2012 року певні складові такого від'ємного значення, які були зменшені результатами попередніх перевірок, були узгодженими.
53. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000102520 та № 0000092520 є протиправними та підлягають скасуванню.
54. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
55. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 808/6134/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов