31 березня 2021 року
Київ
справа №826/7778/17
адміністративне провадження №Зі/9901/28/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Желєзного І. В., Шарапи В. М., Коваленко Н. В. від участі у розгляді справи №826/7778/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " КБ "Хрещатик" щодо невключення рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу №153D-644571 від 9 грудня 2015 року у сумі 200000,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на правову допомогу відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 119200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року у справі №826/7778/17.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 листопада 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Шарапи В.М., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року.
29 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Желєзного І. В., Шарапи В. М., Коваленко Н. В. на підставі пунктів 2, 4 статті 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заява обґрунтована тим, що справа №826/7778/17 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку з цим касаційне провадження могло бути відкрито лише у виняткових випадках передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Натомість з мотивувальної частини ухвали Верховного Суду про відкриття касаційної провадження вбачається, що касаційне провадження відкрито згідно пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, тобто з прямими порушенням приписів пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. На думку заявника, це свідчить про брак поваги до вказаних норм процесуального права та особисту зацікавленість суддів у вирішенні касаційної скарги на користь скаржника, що є підставою для відводу колегії суддів: Желєзного І. В., Шарапи В. М., Коваленко Н. В. відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини 1 статті 36 КАС України.
За результатами розгляду вказаної заяви про відвід, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 30.03.2021 визнала відвід необґрунтованим, передала заяву позивача про відвід суддів для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу заяву позивачки про відвід суддів 30.03.2021 передано на розгляд судді Мороз Л.Л.
Перевіривши заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Крім того, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява N 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява N 21722/11).
При цьому, заявницею не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Верховного Суду щодо неї.
Разом з цим, під час розгляду заяви встановлено, що фактично ОСОБА_1 незгодна із прийнятими процесуальними рішеннями колегії суддів.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно з частиною четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, з огляду на наведені положення статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, у задоволенні заяви про відвід суддів слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Желєзного І. В., Шарапи В. М., Коваленко Н. В. від участі у розгляді справи №826/7778/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
Л.Л. Мороз,
Суддя Верховного Суду