Справа № 428/2226/21
31 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Гладкого Олександра Олександровича про визнання дій протиправними, постанови незаконною, її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Гладкого Олександра Олександровича про визнання дій протиправними, постанови незаконною, її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.03.2021 приблизно о 16 год. 32 хв., вона, керуючи автомобілем марки Ореl Vivaro, номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по вул. Новікова м. Сєвєродонецька, з боку пр. Космонавтів, між будинками 13 та 15 по вул. Новікова, та повернула ліворуч. Вона заїхала в квартал та рухалась міжквартальною дорогою, яка проходить вздовж торця будинку 15 по вул. Новікова, з боку останнього під'їзду, та повертає праворуч, при цьому, ніяких перехресть, та роз'їздів на даній ділянці дороги немає. Не доїхавши до останнього під'їзду будинку 15 по вул. Новікова, вона припаркувала автомобіль ліворуч, поруч з іншим автомобілем. В цей час до неї підійшли працівники поліції та вона почала з ними спілкуватися. Відповідач повідомив, що вона порушила Правила дорожнього руху України, оскільки, рухаючись у кварталі, при повороті праворуч, вона не ввімкнула покажчик повороту, чим порушила вимоги ПДР України. Потім відповідач запитав у неї документи, але вони були в автомобілі, який був зачинений. Шукаючи ключі від машини, позивач зрозуміла що випадково їх загубила. Вона попросила сходити додому, щоб взяти інший комплект, але їй відмовили та склали постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.03.2021 серії ДП18 №516077. Дану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням порядку розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що призвело до порушення прав позивача.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправними дії відповідача, визнати незаконною постанову про накладання адміністративного стягнення від 08.03.2021 серії ДП18 №516077, скасувати її та закрити справу про адміністративне правопорушення.
1.2. У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.
Клопотання представника Департаменту патрульної поліції про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю копії позовної заяви та додатків до неї було залишено судом без задоволення, оскільки суд під час відкриття провадження у справі надсилав на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками, а також додатково надіслав 24.03.2021 копію позовної заяви з додатками до УПП в Луганській області в електронному вигляді.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. 08.03.2021 інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Гладким Олександром Олександровичем в м. Лисичанськ по пр. Перемоги, 54 Ж, було винесено постанову серії ДП18 №516077 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що 08.03.2021 о 16:32 год. в м. Сєвєродонецьку по вул. Новікова, буд. 15, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ореl Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, а саме праворуч, та на вимогу поліцейського не пред'явила посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.4 «а» ПДР України.
В пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається відео з боді-камери DSJX200087_BB0087 та DSJX300149_BB0149, відео з реєстратора Xiaomi.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП (в редакції станом на 08.03.2021) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 9.2. «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Маневрування (маневр) початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Відповідно до пункту 9.4. ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
3.2. У постанові Верховного Суду від 29 листопада 2018 року по справі № 428/5071/16-а вказано, що заокругленість дороги є одним із елементів дорожніх умов та, на відміну від маневрів, не залежить від дій водія, оскільки є геометричним параметром дороги.
При цьому, обов'язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з'їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом.
Світловий покажчик повороту як попереджувальний сигнал необхідний для інформування інших водіїв про зміну напрямку руху та надання їм можливості скоригувати свої дії (вибрати безпечну швидкість, перестроїтись в іншу смугу руху, тощо) з урахування відповідного маневру водія, який подає попереджувальний сигнал.
При цьому, такий геометричний параметр дороги як заокругленість, є незмінною та передбачуваною дорожньою умовою, яку водії зобов'язані враховувати в незалежності від дій інших водіїв.
3.3. Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб;
ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
3.4. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, в тому числі у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
3.5. Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (у редакції Закону України від 24.09.2008 p. № 586-VI), з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому русі.
Пунктом 21.2 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з п. 21.3 ст. 21 вказаного Закону, при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
3.6. Право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у справі № 465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, у справі № 524/126/17 від 16 серпня 2019 року, у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 545/3654/16-а від 19 лютого 2020 року.
3.7. Згідно із ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.
Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203, 203-1, 204-1, 204-2 і 204-4 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
3.8. У постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року по справі № 711/2050/17 вказано, що розгляд працівником поліції справи не на місці вчинення правопорушення порушує вимоги статті 258 КУпАП.
3.9. Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд зауважує, що факт керування транспортним засобом «Ореl Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 08.03.2021 приблизно о 16 год. 32 хв. в м. Сєвєродонецьку був визнаний позивачем у позовній заяві. Отже, цей факт не підлягає доказуванню згідно правил ч. 1 ст. 78 КАС України.
Оскаржувана постанова винесена з приводу вчинення позивачем двох різних правопорушень, передбачених різними нормами КУпАП, а тому суд вважає за необхідне окремо проаналізувати наявність складу кожного із двох правопорушень в діях позивача.
4.2. Стосовно не подання позивачем сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, а саме праворуч, суд зазначає наступне.
З відеозапису, наданого відповідачем на виконання ухвали суду, вбачається, що на ділянці дороги, де позивач не подала відповідний сигнал повороту праворуч (у дворі будинку № 15 по вул. Новікова в м. Сєвєродонецьку), наявне заокруглення дороги праворуч без будь-яких розгалужень, перехрещень, прилягань інших доріг.
За даних дорожніх умов заокругленість дороги не залежить від дій водія, оскільки є геометричним параметром дороги. При цьому, обов'язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з'їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом. Такий геометричний параметр дороги як заокругленість, є незмінною та передбачуваною дорожньою умовою, яку водії зобов'язані враховувати в незалежності від дій інших водіїв.
Отже, позивач не мала обов'язку вмикати світловий покажчик повороту праворуч за даних дорожніх умов та в даній дорожній обстановці, а тому накладення на неї стягнення за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним
4.3. Щодо не пред'явлення позивачем для перевірки документи, зазначених в пункті 2.1 ПДР, суд зазначає, що з наданого відеозапису вбачається факт неодноразових вимог працівників поліції до позивача в період часу з 16-32 год. до 17-00 год. пред'явити для перевірки відповідні документи. Жодних документів позивачем пред'явлено не було, хоча позивач мала достатній час для пред'явлення документів.
Версія позивача про те, що вона втратила ключі від автомобіля внаслідок смикання її працівниками поліції та, як наслідок, не могла відкрити двері автомобіля, не підтверджується достатніми та достовірними доказами. Суд критично сприймає показання свідка ОСОБА_2 , який є чоловіком позивача та був допитаний в судовому засіданні, щодо втрати позивач ключів від автомобіля внаслідок смикання позивача працівниками поліції. Вказаний свідок є членом сім'ї позивача та був в стані алкогольного сп'яніння 08.03.2021, що було визнано ним під час давання показань.
Наданим відеозаписом підтверджується, що в період часу з 16-35 до 17-00 08.03.2021 у позивача була достатня можливість для відшукання ключів від автомобіля, проте знайдені вони не були.
Разом з тим, з відеозапису вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відбувся 08.03.2021 о 19-01 год. в м. Лисичанську по проспекту Перемоги, 54-Ж. Вказана обставина підтверджується текстом оскаржуваної постанови.
Тобто, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відбувся через дві години після встановлення факту правопорушення в іншому місті, ніж те місто, в якому було вчинено правопорушення. Однак, нормами КУпАП передбачена можливість розгляду подібних справ про адміністративне правопорушення лише на місці вчинення правопорушення або за місцем його вчинення, тобто за місцем розташування органу, посадова особа якого уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Вищевказана обставина свідчить про суттєве порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та необхідність скасування оскаржуваної постанови. При цьому, в частині правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає за необхідне надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), адже підстав для закриття провадження у справі згідно статті 247 КУпАП в цій частині суд не знаходить.
4.4. Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, скасувати оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, а справу про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити, а в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - надіслати на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що надіслання справи на новий розгляд означає необхідність належного виклику ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення та наступний повторний розгляд відповідної справи із прийняттям нової постанови, оформленої відповідно до вимог КУпАП.
4.5. Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, а оскаржуваної постанови незаконною, суд зазначає, що достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в розумінні ч. 3 ст. 286 КАС України в подібних категоріях справ є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення або надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу. Отже, вимоги про визнання дій відповідача протиправними, а оскаржуваної постанови незаконною задоволенню не підлягають.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, в якому працює ця особа. При цьому залучення такого суб'єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.
Позивачем сплачений судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. що підтверджується квитанцією №0.0.2056110222.1 від 18.03.2021. Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови у повному осбязі, вказану суму судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Гладкого Олександра Олександровича у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 516077 від 08.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - надіслати на новий розгляд до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Гладкого Олександра Олександровича або іншої компетентної посадової особи Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Б. Баронін