про залишення позову без розгляду
25 березня 2021 року № 320/11608/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський комбікормовий завод" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільський комбікормовий завод" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0015940511 від 07.09.2020, форма "В4";
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0015940511 від 07.09.2020, форма "Р".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, витребувано від сторін необхідні для розгляду справи докази, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 17.12.2020 о 14 год. 30 хв.
Зокрема, від позивача витребувано такі докази:
- копію Статуту;
- копії всіх податкових накладних, які були виписані ТОВ "Мастер Ворк Дніпро" та ТОВ "Крафт-Пром" за результатами господарських операцій з поставки товару позивачу у травні 2020 року, з доказами їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (аркуші 6-7, 12 та 14-15 акта перевірки);
- докази сплати позивачем грошових коштів за отриманий товар (копії платіжних доручень, про які вказано на сторінках 10 та 16 акта перевірки);
- копії документів, на підтвердження використання позивачем отриманих від ТОВ "Мастер Ворк Дніпро" та ТОВ "Крафт-Пром" товарів у власній господарській діяльності (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи про оплату товару; докази внутрішньогосподарського та внутрішньоскладського переміщення товарів; докази складського обліку тощо).
Текст ухвали суду був направлений на електронні адреси сторін та доставлений до електронних скриньок, про що свідчать відповідні довідки, сформовані програмним забезпеченням "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 17.12.2020 учасники процесу не з'явилися, витребувані судом докази не надали, за клопотанням відповідача підготовче засідання було відкладено до 19.01.2021 до 15 год. 00 хв.
Учасники процесу були проінформовані про наступне судове засідання шляхом направлення тексту повісток про виклик на їхні електронні адреси, про що свідчать відповідні довідки, сформовані програмним забезпеченням "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче судове засідання 19.01.2021 представники сторін знов не з'явилися, однак позивач направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та підготовче засідання було відкладено до 09.02.2021 до 11 год. 00 хв.
Представник відповідача був проінформований про наступне судове засідання під розписку в суді, а представник позивача - шляхом направлення тексту повістки про виклик на його електронну адресу, вказану у позовній заяві, про що свідчить відповідна довідка, сформована програмним забезпеченням "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче судове засідання 09.02.2021 прибув представник позивача, який заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з необхідністю підготовки документів, витребуваних судом. Вказане клопотання представника позивача було задоволено, продовжено строк підготовчого провадження у цій справі на 30 днів та оголошено перерву до 04.03.2021 до 14 год. 00 хв.
Представник позивача про наступне судове засідання був проінформований під розписку.
Проте, у підготовче судове засідання 04.03.2021 представник позивача не прибув, витребувані докази суду не надав та про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Київській області (юридична особа, ідентифікаційний код 43141377), на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул.Народного Ополчення, 5-а).
Витребувано від позивача такі докази:
- копію Статуту;
- копії всіх податкових накладних, які були виписані ТОВ "Мастер Ворк Дніпро" та ТОВ "Крафт-Пром" за результатами господарських операцій з поставки товару позивачу у травні 2020 року, з доказами їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (аркуші 6-7, 12 та 14-15 акта перевірки);
- докази сплати позивачем грошових коштів за отриманий товар (копії платіжних доручень, про які вказано на сторінках 10 та 16 акта перевірки);
- копії документів, на підтвердження використання позивачем отриманих від ТОВ "Мастер Ворк Дніпро" та ТОВ "Крафт-Пром" товарів у власній господарській діяльності (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи про оплату товару; докази внутрішньогосподарського та внутрішньоскладського переміщення товарів; докази складського обліку тощо).
Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.03.2021 на 10:30 год.
Однак, у підготовче засідання, призначене на 16.03.2021 на 10 год. 30 хв., позивач не з'явився, витребувані судом докази не надав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Так, текст ухвали суду від 04.03.2021 був направлений на електронну адресу позивача, яка вказана у позовній заяві (Shuliak.O@agromars.com), та доставлений до електронної скриньки 10.03.2021, про що свідчить довідка, сформована Автоматизованою системою документообігу "Діловодство спеціалізованого суду".
Усною ухвалою суду від 16.03.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.03.2021 до 16:00 у зв'язку з неявкою позивача та ненадання ним витребуваних судом доказів, необхідних для розгляду та вирішення цієї справи.
Текст повістки про виклик до суду був направлени на електронну адресу позивача, яка вказана у позовній заяві (Shuliak.O@agromars.com), та доставлений до електронної скриньки 17.03.2021, про що свідчить довідка, сформована Автоматизованою системою документообігу "Діловодство спеціалізованого суду".
Проте, позивач у підготовче засідання, призначене на 25.03.2020 о 16 год. 00 хв., в черговий раз не з'явився, витребувані судом докази не надав, про причини неявки суду не повідомив.
У підготовче засідання, призначене на 25.03.2020, з'явився представник відповідача.
Суд зазначає, що причини неявки позивача у судові засідання 04.03.2021, 16.03.2021 та 25.03.2021 суду не відомі, жодних заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Згідно з частиною п'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №682/210/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364220) зазначив, що серед підстав для застосування передбаченого статтями 205 та 240 КАС України наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.
Разом з тим, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Дана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Водночас, представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав та просив суд позов залишити без розгляду.
У відповідності до положень частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При цьому суд погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).
У вищевказаній постанові від 05.03.2021 у справі №682/210/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95364220) Верховний Суд зазначив, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з'ясувати обставини справи, а також дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв'язку з неявкою позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі залишення позову без розгляду є правомірним.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.
Отже, неприбуття позивача у судові засідання по справі, які були проведені 16.03.2021 та 25.03.2021, без поважних причин, про дату, час і місце судового розгляду справи яких позивач був сповіщений належним чином та завчасно, є в розумінні КАС України підставою для залишення позову без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що така неявка у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки з'ясування обставин справи та вирішення спору по суті потребує дослідження доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та надання позивачем пояснень по суті спору. Водночас, позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 07.12.2020 та від 04.03.2021, не надав витребувані докази, не повідомив причини їх ненадання, що унеможливлює розгляд та вирішення справи по суті.
У судовому засіданні 25.03.2021 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
2.Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складений та підписаний 30.03.2021.
Суддя Дудін С.О.