ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2021 р. справа № 300/616/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
представника позивача - Іваніва О.В.,
відповідача - Боберського Р.П.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Олійника Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
до відповідача: Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання дій протиправними та скасування рішення старшого державного виконавця про накладення штрафу, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, 22.02.2021 звернулося до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить: визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберського Р.П. щодо винесення постанови від 11.02.2021 ВП №58755522 про накладення штрафу протиправними; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберського Р.П. від 11.02.2021 ВП №58755522 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №345/2183/16-а виданого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 05.03.2018. Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 18.04.2019 №5386/06 повідомило головного державного виконавця про виконання рішення суду. А саме: про те, що згідно розпорядження від 01.11.2016 №160705 управлінням проведено перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один процент заробітку понад встановлений стаж ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Повернуто недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 23.12.2015. Кошти у загальній сумі 1701,23 грн. нараховані згідно з рішенням суду за період з грудня 2015 по листопад 2016 року виплачено основними виплатними відомостями у грудні 2016. Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 05.11.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 та замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому листу №345/2183/16-а, виданому 05.03.2019 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, а саме боржника Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. На підставі даної ухвали Калуського міськрайонного суду головним державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 10.03.2020 ВП №58755522. Головним управлінням у листопаді 2016 року виконано постанову Калуського міськрайонного суду від 08.09.2016. Фактично виконавче провадження ВП №58755522 з виконання виконавчого листа №345/2183/16-а, виданого 05.03.2018 Калуським міськрайонним судом, відкрито 04.04.2019, після того, як ОСОБА_1 в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження на підставі судового рішення здійснено перерахунок пенсії з 23.12.2015 та забезпечено її виплату. Отже, виконавче провадження від 04.04.2019 ВП №58755522 мало бути закінчене відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви (а.с. 19-22).
Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 01.03.2021 позивачем виконано в повному обсязі, відтак 22.03.2021 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а також залучено до участі в даній справі ОСОБА_1 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с.28-29).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав неведених у відзиві на позовну заяву, просили суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи та представника третьої особи, судом встановлено наступне.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.09.2016 у адміністративній справі №345/2183/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії задоволено. Зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один процент заробітку понад встановлений стаж ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повернути недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 23.12.2015.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повернуто позивачу.
Таким чином постанова Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.09.2016 у адміністративній справі №345/2183/16-а набрала законної сили 26.10.2016.
05.03.2018 виданий виконавчий лист по справі №345/2183/16-а.
На підставі даного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2019 ВП №58755522 та направлено для виконання Калуському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Також 04.04.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 18.04.2019 №5386/06 повідомило головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про виконання рішення суду. А саме: про те, що згідно розпорядження від 01.11.2016 №160705 управлінням проведено перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один процент заробітку понад встановлений стаж ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Повернуто недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 23.12.2015. Кошти у загальній сумі 1701,23 грн. нараховані згідно з рішенням суду за період з грудня 2015 по листопад 2016 року виплачено основними виплатними відомостями у грудні 2016.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 05.11.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 та замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому листу №345/2183/16-а, виданому 05.03.2018 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, а саме боржника Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
На підставі даної ухвали Калуського міськрайонного суду головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 10.03.2020 ВП №58755522.
28.05.2020 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено вимогу, якою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги надати інформацію у письмовому вигляді до відділу примусового виконання рішень (м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 45) про наслідки виконання виконавчого листа виданого Калуським міськрайонним судом 05.03.2018 у справі №345/2183/16-а.
11.02.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. при примусовому виконанні виконавчого листа №345/2183/16-а, виданого Калуським міськрайонним судом 05.03.2018, винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, на Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 10).
Не погодившись з такими діями відповідача та даною постановою позивач звернуся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон).
Згідно зі ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).
Згідно ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У відповідності до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Статтею 26 Закону №1404-VІІІ визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте цього не зробив.
Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) постанови про накладення штрафу від 11.02.2021, рішення Калуського міськрайонного суду щодо зобов'язання Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один процент заробітку понад встановлений стаж ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поверненути недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 23.12.2015 виконано в частині нарахування та виплати пенсії з грудня 2015 по листопад 2016, а саме кошти у загальній сумі 1701,23 грн. виплачено основними виплатними відомостями у грудні 2016.
Виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, такі виплати продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами, і він звучить:
Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, рішення суду виконано в межах покладених судом зобов'язань тільки до 11.10.2017, а починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
Відповідно до ч.2 ст. 27 цього Закону частина пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004 року визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї статті. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції яка почала діяти з 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла до 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Частина 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При прийнятті рішення по даній справі, суд звертає увагу, що на момент розгляду даної адміністративної справи постанова Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №345/2183/16-а від 08.09.2016 не скасована та набрала законної сили 26.10.2016.
Таким чином, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З аналізу норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до 11 жовтня 2017 року так і в новій редакції після зазначеної дати вбачається, право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Посилання Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, на зміну законодавства, є протиправним та необґрунтованим, оскільки, ні нормами ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ні нормами ч. 2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відмінено право учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.
Отже, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не виконано повністю постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.09.2016 у справі №345/2183/16-а.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу, винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. у ВП № 58755522 від 11.02.2021, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень.
Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд , -
В задоволенні позову відмовити.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції (частини 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 20551088), вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач: управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 43316386);
третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Микитюк Р.В.