22 березня 2021 року 09 год. 35 хв.Справа № 280/4065/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участю секретаря судового засідання Шелепко Б.В. та сторін
від позивача: не прибув,
від відповідача: адвокат Макаренко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області
до відповідача - Фермерського господарства «Марія»
про зупинення виконання робіт -
21 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі по тексту - позивач) до Фермерського господарства «Марія» (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- зупинити господарську діяльність відповідача на промисловому майданчику за адресою: вул. Щаслива, буд. 52 - А, с. Широке, запорізького району, Запорізької області наступним технологічним обладнанням та об'єктами, пов'язаними з утворенням забруднюючих речовин: зварювальні апарати (2 од), компресори (2 од), верстат настільно - свердлильний (1 од.), заточний верстат (1 од.), ангари для зберігання насіння (2 од,), корпуса для розведення великої рогатої худоби (2 од,), нестандартний твердопаливний котел (1 од.), ємність для зберігання дизельного палива (об'ємом 8 метрів кубічних), до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки відповідача Держекоінспекцією встановлено, що в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ФГ «Марія» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади від наступного технологічного обладнання та об'єктів, пов'язаних з утворенням забруднюючих речовин: зварювальні апарати (2 од.), компресори (2 од.), верстат настільно-свердлильний (1 од.), заточний верстат (1 од.), ангари для зберігання насіння (2 од.), корпуса для розведення великої рогатої худоби (2 од.), нестандартний твердопаливний котел (1 од.), ємність для зберігання дизельного палива (об'ємом 8 метрів кубічних).З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю), перевіряючими надано припис № 014/121/209/02 від 24.05.2019. Оскільки господарська діяльність підприємства здійснюється з порушенням вимог і умов чинного законодавства, пов'язаних з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Держекоінспекція звернулася до суду із вказаним позовом метою зупинення відповідачем проведення робіт, пов'язаних з забрудненням атмосферного повітря.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 13.09.2019 о/об 12 год. 20 хв.
Ухвалою суду від 13.09.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 17.12.2019.
Ухвалою суду від 17.12.2019 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 17.12.2019 о/об 15 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 17.12.2020 зупинено провадження в адміністративній справі № 280/4065/19 за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (юридична адреса:69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72 - А, код ЄДРПОУ 38025388) до відповідача - Фермерського господарства «Марія» (юридична адреса: 70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Водяне, вул. Устима Кармелюка, буд. 1 - А) про зупинення виконання робіт, - до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2019 по справі № 280/4497/19.
Ухвалою суду від 14.01.2021 поновлено провадження по справі №280/4065/19 та призначено судове засідання на 22.03.2021 о/об 09 год. 00 хв.
12.02.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №8709). Відповідач вважає що позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню виходячи з того, Позивачем не доведено факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря технологічним обладнанням ФГ «Марія», не надано результатів здійснення інструментально-лабораторного контролю. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 280/4497/19 визнано протиправним та скасовано пункт 1 Припису Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 014/121/209/02 від 24.05.2019, яким ФГ «Марія» зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак 13.01.2021 за вх. №1962 ним було подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без участі представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
В період з 13.05.2019 по 17.05.2019 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання Фермерським господарством «Марія» вимог природоохоронного законодавства.
За результатами вказаної перевірки 17.05.2019 складено акт планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №121/209/02.
Перевіркою встановлено, що у порушення вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ФГ «Марія» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади від наступного технологічного обладнання та об'єктів пов'язаних з утворенням забруднюючих речовин: зварювальні апарати (2 од.), компресори (2 од.), верстат настільно-свердлильний (1 од.), заточний верстат (1 од.), ангари для зберігання насіння (2 од.), корпуса для розведення великої рогатої худоби (2 од.), нестандартний твердопаливний котел (1 од.), ємність для зберігання дизельного палива (об'ємом 8 метрів кубічних).
Зазначене порушення зафіксовано актом перевірки від 17.05.2019 №121/209/02 в розділі І «Загальна інформація про проведення заходу державного нагляду (контролю), пункт 1 розділу VІ «Опис виявлених порушень».
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю), перевіряючими наданий припис № 014/121/209/02 від 24.05.2019.
Пунктом 1 вказаного припису ФГ «Марія» зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на технологічне обладнання та об'єкти пов'язані з утворенням забруднюючих речовин на викиди промислового майданчику ФГ « Марія » за адресою» АДРЕСА_1 в термін до 30.09.2019. В обґрунтування цього пункту припису наведено ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
У зв'язку із виявленим порушенням позивач звернувся до суду з позовом для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Суд зазначає, що правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» №2707-ХІІ від 16.10.1992, зі змінами та доповненнями.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно з ч.ч. 5-7 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Також, пункт 30 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VІ передбачає необхідність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
У статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» зазначено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Як встановлено матеріалами, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 280/4497/19 позов ФГ «Марія» задоволено, визнано протиправним та скасувати пункт 1 Припису Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №014/121/209/02 від 24 травня 2019 року, прийнятий відносно Фермерського господарства «Марія». Як встановлено у судовому рішенні, для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.09.2019 у справі №440/3838/18 (провадження №К/9901/17308/19) та в постанові від 12.09.2019 у справі №818/691/16 (№ К/9901/10987/18).
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем встановлено факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об'єктів, відображених в Акті № 121/209/02, без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Разом з тим з Акту №121/209/02 не вбачається, що посадові особи відповідача при проведенні вказаної перевірки дослідили та підтвердили належними доказами здійснення викидів забруднюючих речовин від вказаних об'єктів, а саме: які речовини надходять в атмосферне повітря в наслідок роботи цих об'єктів, чи є такі речовини забруднюючими, у яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Також, відсутність при проведенні перевірки інструментальних вимірювань надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів, які наведені в акті перевірки з метою визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, на думку суду не дає підстав стверджувати про те, що позивач зобов'язаний був отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по таким об'єктам».
Матеріали справи не містять жодних фактичних даних про проведення лабораторних вимірювань в ході перевірки ФГ «Марія». Відсутні будь які інші відомості, які б свідчили про забруднення атмосферного повітря або заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. В акті перевірки Позивач лише посилається на наявність на підприємстві певного технологічного обладнання, без зазначення інвентарних номерів, що фактично унеможливлює його ідентифікацію. Крім того, наявність на підприємстві певного технологічного обладнання не свідчить сама по собі про його використання за призначенням та як наслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.
Також, відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1780 затверджено «Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», у якому зазначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди. На виконання вказаного Порядку Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано наказ від 16.08.2004 № 317, яким затверджено Перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Перелік є вичерпним, до якого обладнання перелічене в акті перевірки не віднесене.
Акт перевірки не містить інформації про те, на підставі чого встановлено, що обладнання підприємства є джерелами викидів забруднюючих речовин, що це є саме стаціонарні джерела викидів, які саме речовини потрапляють у повітря та чи є негативний вплив від цього на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно суб'єктам господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. Отже, законодавець встановив обов'язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші - такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 по справі № 820/12120/15.
Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 815/132/17 та від 24.06.2020 по справі № 804/4165/16.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Також у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про про намір стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. Відповідну заяву з доказами представник відповідача подасть згідно порядку, встановленому ч. 7 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовної заяви Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (юридична адреса:69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72 - А, код ЄДРПОУ 38025388) до Фермерського господарства «Марія» (юридична адреса: 70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Водяне, вул. Устима Кармелюка, буд. 1 - А) про зупинення виконання робіт - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 29.03.2021.
Суддя Р.В. Сацький