24 березня 2021 року 12 год. 22 хв.Справа № 280/8296/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Шелепко Б.В. та сторін
від позивача: Ковальова О.К.,
від відповідача: Прокоф'єв С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6 - А, офіс 1, код ЄДРПОУ 35366060)
до - Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935)
про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації,-
17 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» (далі по тексту - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000249/2 від 04.11.2020;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00557 від 04.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Натомість відповідачем протиправно витребувано у ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» додаткові документи на підтвердження митної вартості товару за відсутності на це визначених частинами 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України обґрунтованих підстав. При цьому, митним органом не було зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих позивачем документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Надані Позивачем документи до митного оформлення, а також всі надані на запити митного органу додаткові документи та пояснення дозволяють здійснити повну перевірку розрахунку митної вартості, не мають розбіжностей та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Окрім цього, в кінці вересня 2019 року позивач вже імпортував в Україну та успішно розмитнив такий самий товар без жодних проблем та додаткових документів.
Позивач наголошує, що єдиною підставою для збільшення митної вартості товару слугувало лише те, що у митниці є інформація щодо раніше оформлених товарів «Шпаклівки полімерні» європейського походження, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками з товаром позивача, але мають схожі характеристики, і жодної інформації про проведення детального дослідження цих митних декларацій та доданих до них документів з документами позивача.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, а тому просить скасувати спірні рішення відповідача.
Ухвалою суду від 18.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
У встановлений ухвалою суду строк, позивачем усунуто недоліки.
30 листопада 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 грудня 2020 року об 15 год. 30 хв.
22.12.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 62757), в якому зазначено, що митний орган не згоден з доводами позивача та заперечує проти вимог позовної заяви. В обґрунтування відзиву зазначив, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п'ятої ст.54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. До митного контролю та митного оформлення 02.11.2020 декларантом ПП «Автоцентр Восток-Плюс» (митний брокер позивача) було надіслано засобами електронного зв'язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110230/2020/024183 на товар: «Шпаклівка для малярних робіт, не в аерозольній упаковці. "Rapid Deco Level 5" універсальна, акрилова інтер'єрна шпаклівка,біла (відро 17л/23,35кг) арт. 50000 - 228 шт, "Rapid Coat Midweight Joint Compound" полегшена, універсальна, інтер'єрна вінілова шпаклівка, біла (відро 17л/25,60 кг) арт.81024 - 228 шт., "Rapid Coat Extra Lightweight Joint Compound" легка універсальна, інтер'єрна вінілова шпаклівка, біла (відро 17л/17кг) арт.80011 - 342 шт. Хімічний склад: карбонаткальцію 35- 70%, вода 25-45%, вулканічне скло (перліт) - 0-10%, полівінілацетат 3-5%. Форма виготовлення - мастика. Сфера застосування - будівництво. Виробник Continental Building Products Canada Inc Країна виробництва СА» (виробник - Continental Building Products Canada Inc; торговельна марка - Rapid Coat; країна виробництва - Канада; код товару згідно з УКТ ЗЕД - 3214109090), ввезений на адресу ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» та заявлений у митний режим «імпорт» за основним методом визначення митної вартості на рівні - 0,66 дол. США/кг. При виконанні митних формальностей за МД спрацювали форми контролю системи управління ризиками. Так, системою згенеровано, обов'язкові митні процедури: за кодом 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України, посадовою особою митниці 02.11.2020 у формі електронного повідомлення витребувано у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
За результатом аналізу наданих декларантом додаткових документів посадовою особою митниці 03.11.2020, в рамках проведення консультації, на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому зазначено про можливий вплив взаємозв'язку між продавцем і покупцем на заявлену декларантом митну вартість товарів, і відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч. 15 ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України, відповідачем зазначено про необхідність протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Крім цього, митницею визначено про наявність інформації щодо рівнів митної вартості (іншого виробника, та походження), які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними, митне оформлення яких вже здійснено. На думку відповідача, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей товару «Шпаклівки полімерні», європейського походження, у співставних обсягах та комерційних рівнях за МД від 06.05.2020 № UA205030/2020/11694 на рівні 1,25 USD/кг за ціною угоди, за МД від 02.07.2020 № UA205030/2020/17554 (за другорядним методом). За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000249/2 від 04.11.2020 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00557. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 24.02.2021 о/об 16 год. 00 хв.
030.12.2020 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №64293) подана відповідь на відзив.
04.01.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №137) подане заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 24.02.2021 після наданих стронами клопотань про закриття підготового провадження, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.03.2021 о/об 11 год. 00 хв.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлені наступні обставини.
14.01.2016 між компанією-нерезидентом AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC., США. (постачальник) та ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки № 2, відповідно до якого постачальник зобов'язується здійснювати поставку лакофарбових товарів покупцю, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар та сплачувати його вартість на умовах, визначених договором. Відповідно до п.п. 1.4 та 1.5. договору поставки № 2 від 14.01.2016, поставка кожної окремої партії товару здійснюється на підставі погоджених між сторонами додатків (у формі специфікацій), які повинні містити найменування товару, кількість кожної позиції, ціну кожної позиції, загальну суму поставки, умови поставки партії товару, згідно Інкотермс 2010 року, країну походження товару.
Згідно специфікації № AGA 1333 UA від 24.07.2020 до контракту № 2 від 14.01.2016 постачальник поставляє покупцю лакофарбовий товар (шпаклівку) країни походження Канада, умова поставки CFR-Одеса, на загальну вартість - 10 651, 94 доларів США, включаючи вартість доставки вантажу - 1 850, 00 доларів США, а саме:
- Continental Rapid Deco Level 5 Joint Compound (pail 17 liters/23,35 kg) "Rapid Deco Level 5" універсальна, акрилова інтер'єрна шпаклівка, біла (відро 17 л./23,35 кг) - 228 шт.;
- Rapid Coat Midweight Joint Compound (pail, 17 litres/25,60 kg) "Rapid Coat Midweight Joint Compound" полегшена, універсальна, інтер'єрна вінілова шпаклівка, біла (відро 17 л./25,60 кг) - 228 шт.;
- Rapid Coat Extra Lightweight Joint Compound (pail, 17 litres/l7 kg) "Rapid Coat Extra Lightweight Joint Compound" легка, універсальна, інтер'єрна вінілова шпаклівка, біла (відро 17 л./17 кг) - 342 шт.
02 листопада 2020 року для проведення митного оформлення вищевказаного товару в режимі імпорту, митним брокером позивача було подано до підрозділу митного органу м/п «Запоріжжя» електронну митну декларацію форми МД-2 №UA110230/2020/024183.
Митна вартість товару декларантом була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).
Разом із митною декларацією позивачем до митного органу було надано наступний пакет документів: зовнішньоекономічний договір поставки № 2 від 14.01.2016, специфікацію № AGA 1333 UA від 24.07.2020, інвойс № AGA 1333 UA від 24.07.2020, пакувальний лист № AGA 1333 UA від 24.07.2020 року, декларацію про походження товару, коносамент № HLCUBSC200840623, автотранспортну накладну № 2261 від 31.10.2020, паспорт безпеки б/н від 01.10.2017.
У той самий день 02.11.2020 митним органом було направлено позивачу запит (повідомлення), в якому зазначено, що у відповідності до ст. 337 Митного кодексу України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: відповідно до пункту 3,4 контракту від 14.01.2016 №2 постачальник надає покупцю наступні документи: сертифікат якості, сертифікат походження, експортна декларація, проте такі документи до митного оформлення не надано. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України (далі - МКУ), посадовою особою митниці 02.11.2020 у формі електронного повідомлення витребувано у декларанта наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.Також повідомлено, що згідно з частиною 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
03 листопада 2020 року позивачем відповідачю були надані додатково наступні документи:
- №638630 SO від 06.07.2020 (оригінальне замовлення постачальника у завода-виробника, що за поясненнями позивача є по суті договором між постачальником та заводом-виробником про купівлю товару);
- електронна банківська платіжка постачальника від 14.07.2020, що підтверджує оплату за куплений постачальником товар у завода-виробника (з перекладом);
- комерційна пропозиція від постачальника позивачу б/н від 01.07.2020 щодо поставки шпаклівки;
- лист б/н від 02.11.2020 щодо цін на шпаклівку на внутрішньому ринку Канади з посиланням на інтернет ресурс;
- експортна митна декларація від 07.08.2020 №ВС605920200731102516;
- сертифікати якості на товар арт/81024 арт/50000, арт/80011.
За результатом аналізу наданих декларантом документів посадовою особою митниці 03.11.2020, в рамках проведення консультації, на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому зазначено наступне. Згідно інформації з офіційного сайту мережі Інтернет (usr.minjust.gov.ua) кінцевим бенефіціаром позивача є Джефф І Грабер Сполучені Штати Америки та продавцем оцінюваних товарів за контрактом від 14.01.2016 № 2 є AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC Florida, в особі президента Geff Graber, компанії можливо є частинами міжнародної корпорації та пов'язаними між собою особами. Однак, декларантом до митного оформлення подано Декларацію митної вартості із зазначенням в графі 9(a) відомостей, про відсутність взаємопов'язаності між Продавцем та Покупцем оцінюваних товарів. Вказане може свідчити про можливий вплив взаємозв'язку між продавцем і покупцем на заявлену декларантом митну вартість товарів, а також неврахування всіх складових митної вартості таких товарів. За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч. 15 ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України, митницею зазначено про необхідність протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчудження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
04 листопада позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення листом вих. № 83 були надані митному органу пояснення щодо зазначених зауважень митниці та наступні додаткові документи, а саме:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчудження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, а саме: видаткові накладні позивача, що стосуються відчуження позивачем оцінюваних товарів - такої самої шпаклівки Continental Rapid Coat, яка була ввезена на територію України у 2019 році;
- лист зі скрін-копіями з посиланням на мережу інтернет та інтернет-магазини, де вказано вартість шпаклівки Continental Rapid Coat у країні експортера товарів (Канаді та окремо у США), та товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам у країні експортера;
- лист зі скрін-копіями з посиланням на популярні інтернет-магазини в Україні, де продається за роздрібними цінами ідентична та/або подібна шпаклівка в Україні;
- повторно надано аccusй de rйception de commande original № 638630 SO - оригінальне замовлення постачальника у завода-виробника від 06.07.2020;
- повторно надано електронну банківську платіжку постачальника від 14.07.2020, що підтверджує оплату за куплений постачальником товар у завода-виробника (з перекладом), а також повторно інвойс і експортну митну декларацію.
Окрім цього, позивачем було надано пояснення щодо калькуляції ціни виробника товару. Всі перемовини стосовно отримання калькуляції цін виробника велись шляхом використання програмного забезпечення SKYPE, в результаті яких позивачу пояснили, що відомості, пов'язані з виробництвом та технологією продукції є комерційною таємницею виробника, розголошення якої може завдати шкоди інтересам заводу, а тому надавати такі розрахунки не є можливим. Про зазначене митний орган було повідомлено листом № 83 від 04.11.2020.
Що стосується особи кінцевого бенефіціарного власника позивача та президента компанії постачальника AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC., США, то позивач пояснював письмово відповідачу, що ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» здійснює імпорт лакофарбової продукції на територію України за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним з компанією AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC., США. (постачальник). Кінцевим бенефіціарієм ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» є ОСОБА_1 , який також є найманим працівником (займає посаду президента) AGA UNIVERSAL INTERNATIONAL, INC, строк контракту з яким спливає 31.12.2020. Також пояснювалось, що ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» не входить до складу жодних міжнародних корпорацій. Всі взаємовідносини між позивачем та постачальником існують тільки у площині договору поставки, а принцип свободи договору виражається у тому, що сторони господарських правовідносин самі визначають, укладати їм договір чи ні та з ким з партнерів вступати в договірні правовідносини, тобто вибір контрагента договору й вирішення питання про встановлення договірних відносин, вирішується самими сторонами договору. Позивач надав митному органу всі підтверджувальні документи, які дозволяють простежити за якою ціною купував товар у завода-виробника постачальник, за якою ціною здійснював поставку товару постачальник позивачу на територію України, а тому впливу на заявлену митну вартість товару з боку продавця та покупця не існує.
Позивачем окремо зауважено, що на підтвердження заявленої митної вартості позивач все ж зміг отримати та надав митниці 05.11.2020 прайс-лист заводу-виробника, а також гарантійний лист постачальника б/н від 04.11.2020 щодо дійсності цін на товар.
Більш того, як зазначається позивачем та підтверджується відповідачем, позивач у 2019 році вже здійснював митне оформлення такого самого товару (шпаклівки) на митному посту «Запоріжжя», згідно із стандартним пакетом документів, що визначені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Жодних зауважень у митного органу не було.
04 листопада 2020 року відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості № UA110230/2020/000249/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00557. Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість імпортованого ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна товару визначена відповідачем із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Зазначене рішення обґрунтовано тим, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, у відповідності до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, а також у митниці наявна інформація щодо раніше визнаних митних вартостей товару «Шпаклівки полімерні», європейського походження, у співставних обсягах та комерційних рівнях за МД від 06.05.2020 № UA205030/2020/11694 на рівні 1,25 USD/кг за ціною угоди, за МД від 02.07.2020 № UA205030/2020/17554 (за другорядним методом).
05 листопада 2020 року за вих. № 85/1 ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби було надіслано скаргу щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару від 04.11.2020 № UA110230/2020/000249/2. Відповідь митного органу направлено на адресу ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» листом від 10.11.2020 №7.5-08-02-3/15/13/10849, у якій вказано про відмову у задоволенні скарги та про дотримання положень законодавства посадовою особою митниці.
06 листопада 2020 року позивачем було розміщено товар на складі тимчасового зберігання та в подальшому оформлено в митному режимі «реекспорт» за ЕМД від 10.11.2020 № UA110230/2020/024747 на адресу підприємства UAB "VOLONTA" LT-09108, Verkiu 29-3, Vilnius, Литва.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Дніпровської митниці Держмитслужби позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16 та від 26.02.2019 у справі № 808/454/18.
Дослідивши надані позивачем документи до митного оформлення та надані позивачем митному органу додаткові документи, суд дійшов висновку, що зазначені документи мають числові значення, які дозволяють здійснити повну перевірку розрахунку митної вартості, не мають розбіжностей та містять всі відомості, що підтверджують митну вартість товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що декларантом позивача для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу Українимитний орган дійшов висновку, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
На думку суду, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митниця не зазначила, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд не приймає посилання відповідача про наявність впливу продавця та покупця на заявлену митну вартість товару, з огляду на наступне.
Так, передумовою для витребування митним органом документів за переліком, що зазначений у ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, є наявність виключно обґрунтованих (доведених) обставин впливу взаємозв'язку сторін правочину на заявлену митну вартість товару.
При цьому, обов'язок щодо такого обґрунтування в силу вимог ч.13 ст. 58 Митного кодексу України покладається на митний орган, який повинен наводити сукупність доказів, фактів та відповідних аргументів на користь власної позиції відносно того, що такий вплив мав місце, у письмовому вигляді.
У разі відсутності таких письмових обґрунтувань з боку митного органу вважається, що взаємозв'язок між покупцем та продавцем товарів жодним чином не впливає на їх митну вартість, що, як наслідок, свідчить про відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених пункті 4 частини першої статті 58 Митного кодексу України.
Однак, під час митного оформлення товару митним органом не було надано позивачу жодних письмових обґрунтувань щодо наявності впливу взаємозв'язку продавця та покупця товарів на його ціну.
Позивач, в свою чергу, надав відповідачу витребувані документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчудження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) пояснення стосовно особи кінцевого бенефіціара; 4) пояснення про неможливість надати калькуляцію ціни через конфіденційну інформацію завода-виробника.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не с об'єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
При цьому, приписами Митного кодексу України не встановлено обов'язок декларанта в будь-якому разі подати митниці банківські платіжні документи щодо оплати оцінюваного товару, навіть якщо на час митного оформлення товару настав строк оплати згідно умов контракту.
Пунктом 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що банківські платіжні документи мають бути подані декларантом митниці виключно у разі, якщо рахунок сплачено.
Разом із митною декларацією позивачем було подано до митного органу інвойс, договір поставки та специфікацію до контракту, якими визначено вартість товару. На підтвердження вартості товару також було надано електронну банківську платіжку постачальника від 14.07.2020 про купівлю товару у завода-виробника.
Інвойс № AGA 1333 UA від 24.07.2020, наданий ТОВ «Ей.Дж.Ей. Трейдінг Україна» разом із митною декларацією, містить всі необхідні реквізити згідно призначенню цього документу, всі дані щодо товару та його ціни, всі відомості, які підтверджують числові значення митної вартості товару, необхідні для визначення його вартості та здійснення розрахунків.
Слід зауважити, що митний орган посилаючись на те, що надана декларантом комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020 не містить відомостей щодо умов поставки на яких поставляється товар, що унеможливлює підтвердження актуальності наведених у ній цін на момент укладання угоди щодо поставки оцінюваної партії товару, що унеможливлює перевірку повноти включення до заявленого рівня вартості всіх витрат, відповідно до вимог ч. 10 ст. 58 МКУ, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначена комерціна пропозиція, позбавляє митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Відповідно до п.п. 1.4 та 1.5. договору поставки № 2 від 14.01.2016, поставка кожної окремої партії товару здійснюється на підставі погоджених між сторонами додатків (у формі специфікацій), які з поміж іншого, повинні містити умови поставки партії товару, згідно Інкотермс 2010 року. У наданій відповідачу специфікації № AGA 1333 UA від 24.07.2020 чітко зазначено умову поставки CFR-ОДЕСА.
Ціна CFR означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару зі сплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки (фрахта) до порту призначення, без вивантаження в порту.Узгоджуючи умови поставки на зазначених умовах сторони контракту погодились в тим фактом, що ціна товару зазначена у специфікації та інвойсі вже включає в себе додаткові витрати, у тому числі витрати на завантаження та транспортні витрати (фрахт) до порту Одеса. Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв'язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, обов'язок подавати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виникає у декларанта виключно у разі, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Враховуючи зазначене, в даному випадку відсутні визначені частиною 10 статті 58 МК України складові митної вартості, що само по собі виключає необхідність здійснення їх перевірки.
Крім того, судом враховано, намагання позивача вирішити спір в позасудовому порядку. 05.11.2020 за вих. № 85/1 позивач звернувся зі скаргою до Дніпровської митниці Держмитслужби та продовжував надавати додаткові документи, а саме: гарантійний лист постачальника б/н від 04.11.2020 з перекладом щодо дійсності цін на товар та прайс-лист завода-виробника.
Доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи. Ненаведення відповідачем в своєму рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування Митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень митниці щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у митниці наявна інформація щодо рівнів митної вартості, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів (іншого виробника, та походження), митне оформлення яких вже здійснено. Це «Шпаклівки полімерні», європейського походження, у співставних обсягах та комерційних рівнях за МД від 06.05.2020 № UA205030/2020/11694 на рівні 1,25 USD/кг за ціною угоди, за МД від 02.07.2020 № UA205030/2020/17554 (за другорядним методом).
Отже, в графі 33 оскаржуваного рішення зазначено лише номер двох митних декларації за якими раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, без зазначення проведення детального дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. При цьому, відповідач у рішенні про коригування не надає пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов, не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для корегування митної вартості за резервним методом, що свідчить також про порушення останнім частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить вимогам діючого законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Поряд з цим, суд зауважує, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості та є більшою, ніж задекларована декларантом, - не може утворювати підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом.
Митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі, й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, - мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, при цьому митним органом повинно бути враховано й те, що здійснення торгових відносин на принципах автономії волі та свободи договору, не виключає ряду обставин, які можуть впливати на ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Так, у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19 Верховний Суд дійшов правового висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Така сама позиція Верховного Суду визначена у Постановах від 27 квітня 2020 року по справі №140/804/19, від 08 лютого 2019 по справі № 825/648/17, від 04 вересня 2018 року по справі № 818/1186/17
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Додатково на запит митного органу позивачем також подавались витребувані відповідачем документи (експортна митна декларація країни відправлення, виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчудження оцінюваних товарів на території України, довідкова інформація про вартість оцінюваного товару в країні експортера), які узгоджуються між собою та підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Із визначеного переліку додаткових документів на запит митного органу позивачем не було надано калькуляцію ціни виробника товару, договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається і це пояснюється тим, що такі документи є конфіденційною інвормацією завода-виробника, в підтвердження чого відповідачу надавались листи позивача з поясненнями.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.08.2020 по справі №815/5816/17.
Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
У відповідності до частини шостої, сьомої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а також письмові пояснення з приводу об'єктивної неможливості надання інших документів та відсутності цих документів.
Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено суду, що документи подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, рішення про коригування митної вартості товарів UA110230/2020/000249/2 від 04.11.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00557 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6189,54 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6 - А, офіс 1, код ЄДРПОУ 35366060) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарі №UA110230/2020/000249/2 від 04.11.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA11023/2020/00557 від 04.11.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 6 - А, офіс 1, код ЄДРПОУ 35366060) судовий збір у розмірі 6189 (шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 54 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 30.03.2021.
Суддя Р.В. Сацький