26 березня 2021 року м. Ужгород№ 298/1093/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,
сторони у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (буд. 69, с. Сіль, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89021) про визнання протиправним та скасування рішення, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 30 березня 2021 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області із позовом до Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати нечинним та скасувати рішення 23 сесії 7 скликання Солянської сільської ради від 27 червня 2019 року за № 205 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" (а.с.2-6).
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області передано дану адміністративну справу на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду (а.с.16, 17).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 298/1093/20 передано на розгляд судді Іванчулинець Д.В. (а.с.22).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено розгляд такої в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання (а.с.32, 33).
25 січня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкладено судовий розгляд даної справи та витребовано від Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області належним чином завірені копії оскаржуваного рішення та докази щодо офіційного оприлюднення останнього в засобах масової інформації.(а.с.43, 44).
24 березня 2021 року на адресу суду надійшов лист від старости села Сіль Костринської сільської ради за вих. № 2 від 24.03.2021 р. відповідно до якого відповідач не може надати суду відповідні докази у зв'язку з їх відсутністю в нього (рішення та доказів його оприлюднення).
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач звернулася до суду із позов щодо скасування рішення Солянської сільської ради від 27 червня 2019 року за № 205 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» встановлено ставки податку, визначено дію рішення з 01 січня 2020 року (а.с.7-11). Позивач стверджував, що копію вищезазначеного рішення отримала 10 серпня 2020 року на підставі поданої заяви від 04.08.2020 р. (а.с.12). З вищезазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним та таким що підлягає скасуванню, оскільки останнє прямо порушує її права та інтереси у зв'язку з тим, що вона володіє нерухомим майном на території сільської ради. Окремо зазначила, що відповідне рішення не було опубліковане в строк до 15 липня 2019 року, та порушує вимоги статей 10 та 12 Податкового кодексу України щодо офіційного оприлюднення рішень місцевих рад про встановленню місцевих податків. Враховуючи вищезазначене позивач просила суд визнати нечинним таке рішення та скасувати його.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак 25 січня 2021 року на адресу суду надходила заява від представника позивача про розгляд даної справи у відсутності позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами. Позов підтримують з мотивів наведених у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча судом вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду, правом на подачу відзиву не скористався, про наслідки не подання відзиву був попереджений.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вимоги ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Частиною 1 статті 59 цього Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 12 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт це: - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; - прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Статтями 8 та 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що стосовно кожного регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу та проводиться оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Відповідно до п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Так, пп.4.1.9 п.4.1 та п.4.5 ст.4 Податкового кодексу України встановлено, що: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.
Підпунктом 12.3.4 п.12.3, пп.12.4.3 п.12.4 та п.12.5 ст.12 Податкового кодексу України визначено, що: рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом; до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду; офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч.4-5 цієї статті, рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Згідно вимог ч.11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Пункт 2 ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Таким чином, Закон України «Про доступ до публічної інформації» чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.
При цьому, згідно ст.21-1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом.
Судом встановлено, що Рішенням Солянської сільської ради від 27 червня 2019 року за № 205 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» встановлено ставки податку , визначено дію рішення з 01 січня 2020 року (а.с.7-11).
Слід окремо зазначити, що на території Великоберезнянського району, до якого входить відповідач наявні друковані засоби масової інформації, що дає можливість оприлюднення оскаржуваного рішення у спосіб визначений ст.22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідачем при прийнятті оскарженого рішення порушено вимоги Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» щодо оприлюднення змісту оскаржуваного рішення.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства України щодо офіційного оприлюднення регуляторного акту Рішення та з порушенням Податкового кодексу України.
Згідно ч.4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, встановлено, що оскаржене Рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також те, що відзиву відповідачем подано не було, суд розцінює це як визнання позову відповідачем та вважає що позовна заяву підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджено квитанціями від 14.08.2020р. та 18.12.2020р. (а.с.1, 31).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (буд. 69, с. Сіль, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89021, код ЄДРПОУ 04350984) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
2. Визнати нечинним та скасувати рішення 23 сесії 7 скликання Солянської сільської ради від 27 червня 2019 року за № 205 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
3. Стягнути з Солянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області (буд. 69, с. Сіль, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89021, код ЄДРПОУ 04350984) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець