30 березня 2021 року м. Ужгород№ 260/434/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 24,26, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправною відмову, оформлену листом Департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради від 05.01.2021 р. №34.02-04/В-00750; 2) стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської Ради на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як члену сім'ї загиблого ветерана війни у розмірі 4014 грн.
01 березня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30 березня 2021 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
1. Позиції сторін.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є вдовою загиблого учасника бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України. В квітні 2020 року нею отримано одноразову допомогу до 05 травня 2020 року у розмірі 900 гривень. Департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради повинна бути перерахована виплата щорічної разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком на підставі рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, у зв'язку з чим, звернулася до суду з позовом.
29 березня 2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачці виплачувалась грошова допомога у розмірі, визначеному постановою КМ України від 19.02.2020 року № 112 у розмірі 900 гривень. Позивачем у позовній заяві підтверджено отримання грошової допомоги до 5 травня у розмірі 900 гривень.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого учасника бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , яке надає право на пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, видане 13 травня 2016 року та є безтерміновим і дійсним на всій території України, (а.с. 10).
05 січня 2021 року Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради листом на звернення позивача повідомило про те, що у 2020 році виплата грошової допомоги проводилась у розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020р. №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", (а.с. 11).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Стаття 4 цього Закону, визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час, стаття 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .
Відповідно до статті 15 Закону №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01 січня 2008 року) статті 15 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Надалі Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - Постанова №112) встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 900 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 15 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін д Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"", якою встановлено, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач є членом сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , яке надає право на пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, видане 13 травня 2016 року та є безтерміновим і дійсним на всій території України, (а.с. 10).
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачці у виплаті у 2020 році щорічної разової грошової допомоги, як члену сім'ї учасника бойових дій до 5 травня, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, а тому позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову, оформлену листом Департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради від 05 січня 2021 року №34.02-04/В-00750.
Що стосується позовної вимоги стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як члену сім'ї загиблого ветерана війни у розмірі 4014 грн., судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачці ОСОБА_1 Департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1 638 гривень.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачці, яка має статус члена сім'ї загиблого учасника бойових дій у квітні 2020 року здійснив Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради в розмірі 900,00 грн, що не заперечується сторонами.
Таким чином, розмір щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 4 914 грн (1 638 грн Х 3). Відтак, враховуючи що позивачці виплачено таку допомогу у розмірі 900,00 грн., нею фактично недоотримана сума 4 014,00 грн.
Задля відновлення порушеного права позивачки, враховуючи положеннястатті 245 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як члену сім'ї загиблого ветерана війни у розмірі 4014,00 грн.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 229, 242-246, 255 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнання протиправною відмову, оформлену листом Департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради від 05 січня 2021 року №34.02-04/В-00750.
3. Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 24,26, код ЄДРПОУ 03192997) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як члену сім'ї загиблого ветерана війни у розмірі 4 014,00 грн. ( чотири тисячі чотирнадцять гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 березня 2021 року.
СуддяТ.В.Скраль