Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
31 березня 2021 р. Справа №200/11242/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку,
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку.
Ухвалою суду від 04 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи задоволено клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду.
28 січня 2021 року на електрону адресу суду надійшла заява представника Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду. В обґрунтування вказаної заяви, представником відповідача були наведені обставини, які не досліджувались судом під час вирішення питання про поновлення строку звернення до суду в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У зв'язку з наведеним, для дослідження обставин пропуску строку звернення до суду, ухвалою суду від 15 лютого 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 03 березня 2021 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
У підготовчому засіданні, заслухавши пояснення позивачки щодо причин пропуску строку звернення до суду, суд прийшов до висновку про відсутність доказів, які підтверджують наведені нею обставини, у зв'язку з чим ухвалою від 03 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження, встановлено п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.
24 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивачки, в якому остання просила суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду.
Клопотання обґрунтовано тим, що питання про поновлення строку звернення до суду вже було розглянуто в ухвалі про відкриття провадження, що виключає наявність у суду підстав для повторного розгляду цього питання. Крім того, зазначає, що під час її звільнення на всій території України діяв карантин, що є достатньою підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду. Також позивачка зазначила, що після смерті сестри вона перебувала у тяжкій депресії та після того як її оповістили про подальше звільнення, переживала важке емоційне напруження та нервовий розлад у зв'язку з чим, була змушена піти на лікарняний. Позивачка наголошує на тому, що її позов направлений на вирішення питання не тільки про незаконне звільнення, а й про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу пов'язаного з незаконним звільненням. В свою чергу, вона не була обізнана про законодавчо встановлений місячний термін для звернення до суду із позовами даної категорії справ. Також пропуск строку звернення до суду обумовлений намаганнями позивачки повернути собі займану посаду через оголошення конкурсу, задля проходження якого вона подала відповідну заяву, однак оголошення цього конкурсу мало суто формальний характер.
На підтвердження обставин, викладених у вищенаведеному клопотанні, позивачкою було надано до суду копію знімку легень та запису лікаря, з яких не вбачається, що позивачка перебувала на лікарняному у період з 16 червня 2020 року та до 26 листопада 2020 року.
Суд, розглянувши клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вжиття заходів щодо призначення на рівнозначній посаді та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином, даний спір є спором щодо проходження публічної служби, тому строк звернення до суду з вказаним позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового суду від 18 березня 2021 року у справі №200/11827/19-а.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що зі спірним наказом позивачка була ознайомлена 15 червня 2020 року. У підготовчому засіданні позивачка зазначила, що зі спірним наказом була ознайомлена 16 червня 2020 року.
Водночас із даним позовом позивачка звернулась до суду 26 листопада 2020 року, тобто через п'ять місяців, коли вона дізналась про порушення своїх прав.
Надаючи оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду та наданим документам, суд зазначає, що, судом не приймаються посилання позивачки на дію карантину, встановленого на території України як на підставу для поновлення строку звернення до суду, оскільки нею не наведено обґрунтованих підстав яким чином, карантинні обмеження завадили їй звернутись до суду у строки встановлені положеннями КАС України та не надано відповідних доказів. З зазначених підстав не прийнятими є також посилання на участь у конкурсі на державну службу.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачка мала право здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, зокрема щодо направлення позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що передбачено КАС України та сприяє учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням строків, незважаючи на встановленні карантинні обмеження.
Не приймаються судом посилання позивачки на необізнаність в юридичних справах напрямку про звільнення, оскільки незнання законодавства, байдужість до своїх прав не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Також до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування психоемоційному напруженні, що перешкоджало зверненню до суду у визначені КАС України строки.
Отже, підсумовуючи наведене, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самої позивачки, тобто мала суб'єктивний характер. Доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, суду надано не було, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини строку звернення до суду поважними, а тому клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
За змістом частин третьої-четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та з огляду на те, що перебіг строку для подання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду закінчився 21 березня 2021 року (дата отримання ухвали про залишення позову без руху 15 березня 2021 року), з урахуванням поштового перебігу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Задовольнити клопотання представника Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про залишення позову без розгляду.
Позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Є.І. Грищенко