Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2021 р. Справа №200/3371/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
29 березня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення у формі розпорядження № 248 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 04 березня 2021 року про відмову у поновлені виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, відповідно до заяви від 25 лютого 2021 року;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області поновити виплату допомоги на дітей, над яким встановленого опіку чи піклування, відповідно до заяви від 25 лютого 2021 року;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області нарахувати та виплати допомогу на дітей, на яким встановлено опіку чи піклування за період з 25 лютого 2021 року по дату повного розрахунку, або на час ухвалення рішення суду щодо суті спору, виходячи з норм статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 31 січня 2021 року № 1158-ХІ.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Разом із позовною заявою позивач подала клопотання, в якому просить звільнити від сплати судового збору на підставі п. 3 та п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зазначає, що звернення до суду із даним позовом по суті спору є аналогічним позову про стягнення аліментів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Як вбачається з наявних матеріалів, ОСОБА_2 звернулась до суду з метою поновити виплати допомоги на дитину, над яким встановлено опіку.
Разом з цим, суд зазначає, що представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст. 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої/малолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх/малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 року у справі № 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі № 754/16008/17.
Також суд зазначає, що заявлені позивні вимоги не відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обов'язковою умовою до вказаних у ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для звільнення від сплати судового збору є встановлення на підставі поданих документів важкого майнового стан особи (позивача).
Згідно ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову задоволенню не підлягає.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог статті 160 КАС України, з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України “Про судовий збір”).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ, з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270, 00 гривень.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з чим, позивач повинен сплатити за подання даного адміністративного позову судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами:UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 160, 161, 162, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимоги в розмірі 908,00 грн.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова