Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/1851/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 26 січня 2021 року №1959 та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 18 січня 2021 року з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на ДВАТ «Вуглебуд» з 02 лютого 2004 року по 21 вересня 2004 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням відповідача від 26 січня 2021 року №1959 було відмовлено в призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. До пільгового стажу не було зараховано періоди роботи з 02 лютого 2004 року по 21 вересня 2004 року на ДВАТ «Вуглебуд», так як підприємство не ліквідоване, а знаходиться на стадії ліквідації, довідка яка видана правонаступником - ліквідатором №6-к від 29 вересня 2020 року не містить наявність або відсутність безоплатних відпусток, простоїв, тощо, а також за цей період відсутні страхові внески. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
19 березня 2021 року до суду, засобами поштового зв'язку, надійшов відзив. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що для зарахування спірного періоду позивачу необхідно надати довідку про пільговий характер роботи на даному підприємстві та довідку про наявність чи відсутність безоплатних відпусток, простоїв тощо, видану правонаступником - ліквідатором. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано копії та докази.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадян України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 виданим Димитровським МВ ГУМВС України в Донецькій області 18 лютого 2009 року. (а.с. 17).
18 січня 2021 року позивач через веб-портал електронних послуг звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугою років та надав відповідні документи.
26 січня 2021 року Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 1959 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 26)
Зі змісту рішення встановлено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 02 січня 2004 року по 21 вересня 2004 року на підприємстві ДВАТ «Вуглебуд» так як підприємство не ліквідовано а знаходиться в стадії ліквідації. Також у довідці №6-к від 29 вересня 2020 року яка видана правонаступником-ліквідатором не зазначено наявність чи відсутність безоплатних відпусток, простоїв тощо та відсутні страхові внески за цей період.
Для зарахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу необхідно надати довідку про пільговий характер роботи на даному підприємстві та довідку про наявність чи відсутність безоплатних відпусток, простоїв тощо, видану правонаступником - ліквідатором.
З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 фактично має на момент звернення призначення пенсії 24 роки 05 місяців 02 дня таких робіт, що недостатньо для призначення цього виду пенсії.
За таких обставин відмовлено гр. ОСОБА_1 , в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач не погодився з рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначал
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач 02 лютого 2004 року прийнятий до ДВАТ «Вуглебуд» гірничим майстром з повним робочим днем під землею, 21 вересня 2004 року звільнений по статті 38 Кодексу законів про працю України - за власним бажанням.
Як вбачається зі спірного рішення відповідача до пільгового стажу позивача не був зарахований період роботи ДВАТ «Вуглебуд» оскільки підприємство не ліквідовано а знаходиться на стадії ліквідації, у довідка № 6-к від 29 вересня 2020 року яка видана правонаступником - ліквідатором не містить відомостей щодо наявності або відсутності безоплатних відпусток, простоїв, тощо та за спірний період відсутні страхові внески.
Відповідно до Порядку № 383 застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Судом встановлено, що у спірні періоди працював на посаді «гірничим майстром підземним».
Суд зазначає, що вищезазначені професії, за якими позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року.
Крім того, суду надана довідка № 6-к від 29 вересня 2020 року видана ДВАК «Вуглебуд» в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у шахті і за період з 02 лютого 2004 року (Наказ №7-К(А) від 30.01.2004) по 21 вересня 2004 року ( Наказ №76-К від 21.09.2004) виконував підземні роботи за професією гірничий майстер підземний.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином відображені записи щодо спірних пільгових періодів роботи позивача, що вже дає право на зарахування цих періодів до пільгового стажу.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що підприємство ДВАК «Вуглебуд» не ліквідоване а знаходиться на стадії ліквідації, як на підставу для не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону №1058, оскільки спірні періоди наявні у трудової книжці позивача серії НОМЕР_2 , підтвердженні уточнюючими довідками та підтвердження вказаного факту не знайшло свого відображення у наданих відповідачем доказах.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що у довідці про пільговий характер роботи № 6-к від 29 вересня 2020 року видана ДВАК «Вуглебуд» не відображено наявність чи відсутність безоплатних відпусток, простоїв тощо, оскільки працівник не може бути відповідальним за заповнення посадовими особами підприємства довідок.
Щодо тверджень відповідача про несплату страхових внесків за спірний період, суд зазначає.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Статтею 113 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
На підставі частини 1 статті 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).
За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на перерахунок пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, а тому позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу роботи позивача вищезазначеного періоду підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідачем не наведено належного обґрунтування щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу, періоду роботи на підприємстві ДВАТ «Вуглебуд» з 02 лютого 2004 року по 21 вересня 2004 року, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки судом не вс тановлено певних дій відповідача, які б мали самостійні правові наслідки щодо порушення прав, свобод чи інтересів позивача, належним способом захисту порушеного права є скасування протиправного рішення відповідача.
Згідно ч.4ст.245 КАС Україниу випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта влаповноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних дних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1959 від 26.01.2021 року та зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 18 січня 2021 року , з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на ДВАТ "Вуглебуд" з 02 лютого 2004 року по 21 вересня 2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, при поданні позовної заяви, був сплачен судовий збір у розмірі 908,00 грн., що пдітверджується квитанцією №30791863.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1959 від 26.01.2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області ( місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13; код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )за віком у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 18 січня 2021 року з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на ДВАТ "Вуглебуд" з 02 лютого 2004 року по 21 вересня 2004 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ( місцезнаходження: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13; код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова