Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/1826/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов адвоката Берзіня Сергія Людвиговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправними дії, які полягають у зупиненні виплати призначенної довічно з 05 січня 2012 року пенсії за віком з липня 2019 року та не поновлення її виплати за його заявою від 10 грудня 2020 року;
- зобов'язання поновити виплату пенсії за віком з липня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є громадянином України та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. В липні 2019 року виплата пенсії була зупинена у зв'язку з тимчасовим перебуванням позивача на території Російської Федерації по хворобі. У грудні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, однак листом відповідача в поновленні було відмовлено. Вважає дії відповідача незаконними та такими що порушують його конституційні права.
17 березня 2021 року до суду, засобами поштового зв'язку, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтуванні відзиву зазначив, виплата пенсії припинена з підстав неотримання позивачем пенсії протягом 6 місяців, тому управління діяло в межах передбачених законом. Щодо звернення позивача із заявою про поновлення пенсії відповідач зазначив, що дана заява не відповідає формі затвердженої Порядком 22-1, також, дана заява не може бути подана засобами поштового зв'язку оскільки Порядком 22-1 передбачено подання заяви особисто або його законним представником. Також, разом з відзивом надав заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано докази у відповідача.
Ухвалою суду від 30 березня 2021 року заяву Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи №200/1826/21-а за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Позивач є пенсіонером за віком з 05 січня 2012 року (довічно), що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 та не є спірним між сторонами.
Відповідно до відомостей довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 пенсія позивачу нараховано по грудень 2019 року включно.
07 травня 2019 року АТ КБ «Приватбанк» надані до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області списки осіб, які більше одного року не одержують пенсію або пенсію за них одержують довірені особи, серед яких зазначен ОСОБА_1 .
Листом Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.05.2019 року вих. 8366/05 позивача просили терміново з'явитися до управління з питання подальшої виплати пенсії за довіреністю, Повідомлено, що суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду, а одержувач пенсії - подати нову заяву в орган Пенсійного фонду. Крім того, зазначено, що у разі невиконання одержувачем пенсії цієї умови виплата пенсії буде проводитись через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання пенсіонера.
Відривними талонами, а саме №40/05735 за липень 2019 року, №40/05735 за серпень 2019 року, №40/05735 за вересень 2019 року, №29/05735 за жовтень 2019 року, №39/05735 за листопад 2019 року, №39/05735 за січень 2020 року підтверджено, що пенсія позивачем через поштове відділення не отримана.
Добропільським об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно направлено лист від 30 вересня 2019 року №15056/05 щодо термінового термінового прибуття до управління ПФУ для вирішення питання подальшої виплати пенсії.
Листом від 05 листопада 2019 року №17185/05 на адресу ТОВ «ДЕП-2» був направлений лист щодо сприяння розшуку особи для подальшого прийняття рішення виплати пенсії позивачу.
15 листопада 2019 року відповідачем було отримано лист №83 з якого вбачається, що ОСОБА_1 з липня 2014 року за наявною адресою в пенсійній справі не проживає.
На адресу виконавчого комітету Добропільскої міської ради був направлений лист від 27 листопада 2019 року №18442/05, в якому відповідач просив надати допомогу у з'ясуванні місцезнаходження ОСОБА_1 для прийняття рішення про подальшу виплату пенсії.
На адресу начальника Добропільского відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області Ю. Кондрацькому був направлений лист від 30 січня 2020 року №1534/05, в якому відповідач просив надати допомогу у розшуку пенсіонера який тривалий час не отримує пенсію для прийняття рішення про подальшу виплату пенсії.
17 лютого 2020 року за вх.№93/10-32-3 від відділу поліції отримано лист, згідно якого органом поліції було встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за межами України а саме в РФ.
01 січня 2020 нарахування пенсії ОСОБА_1 припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України № 1058.
У грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 10 грудня 2020 року, яка посвідчена нотаріусом нотаріального округу Санкт-Петербургу Морозовим В.Ю., зареєстрована в реєстрі №78/169-н/78-2020-5-355 в якій просив поновити виплату пенсії, яка була зупинена в липні 2019 року та виплатити виниклу заборгованість.
Листом від 22 січня 2021 року №0573-02-8/1252 позивача повідомили, що звернення було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та рекомендує звернутися до Добропільского об'єднаного управління ПФУ Донецької області з дотриманням вимог встановлених Порядком 22-1 від 25 листопада 2005 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивач, через свого представника, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Згідно з частиною 1 статті 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках,Ю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі - Порядок №1596), якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.
У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що банківською АТ КБ «Приватбанк» повідомлено Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про отримання сум пенсій, належних ОСОБА_1 , за довіреністю більш як один рік, при цьому, позивач не виконав вимоги управління та до управління не звернувся. За наведених обставин ОСОБА_1 було переведено на поштове відділення.
Пенсія протягом липня 2019 року січня 2020 року у поштовому відділенні позивачем не отримана, що підтверджується відривними талонами оператора поштового зв'язку.
Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється, зокрема, у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Позивач помилково вважає, що припинення пенсії відбулося у зв'язку із тимчасовим перебуванням на території Російської Федерації, оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем припинено виплату пенсії у зв'язку із неотриманням ОСОБА_1 пенсійних виплат на поштовому відділенні протягом 6 місяців підряд, що передбачено п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Тому позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо зупинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про не поновлені виплати пенсії за заявою позивача від 10 грудня 2020 року суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Суд зазначає, що законодавством передбачена відповідна форма заяви про призначення (перерахунок) пенсії. Заява позивача від 10 грудня 2020 року не відповідає формі заяви передбаченої Порядком № 22-1, однак на думку суду зазначена, нотаріально посвідчена, заява є фактично заявою позивача про поновлення виплати пенсії, що вбачається з його змісту.
Разом з тим, відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.7 Порядку 22-1 заява про поновлення виплати пенсії не може бути подана засобами поштового зв'язку.
Згідно з положеннями пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абз. 1-2). Днем звернення за поновленням виплати пенсії (та в інших, зазначених в цьому абзаці випадках) вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абз. 5).
Системний аналіз положень пункту 1.7 Порядку № 22-1 свідчить про те, що заяву про поновлення пенсії може бути подано засобами зв'язку (поштою), датою ж звернення за поновленням виплати пенсії є дата прийняття органом заяви з усіма необхідними для поновлення пенсії документами.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач не позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Разом з тим, відповідач за результатами розгляду звернення позивача про перерахунок пенсії листом від 22 січня 2021 року № 0573-02-8/1252 надав відповідь без прийняття відповідного рішення.
Відповідно до пункту 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, після отримання заяви позивача про поновлення виплати пенсії за віком, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення або про поновлення виплати пенсії за віком або про відмову у її поновленні.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що будь-яке рішення пенсійним органом не приймалось, що є порушенням вимог Закону №1058-ІV Порядку № 22-1.
Також судом встановлено, що з січня 2020 року відповідач припинив виплату та нарахування пенсії, разом з тим, існує заборгованість по виплаті пенсії з липня 2020 року, що підтверджується довідкою про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 02 березня 2021 року.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС Українив разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п.7 ч.2ст.245 КАС України.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо частково задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у не розгляді заяви про поновлення виплати пенсії та зобов'язання Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та виплатити заборгованість по пенсії з липня 2019 року.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи викладене, суд вважає законодавчо обумовленими вимоги позивача щодо допуску рішення суду до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.
Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із вчиненням процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (пункт 1 частини третьої цієї же статті).
Відповідно до положень частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина четверта статті 134 КАС України встановлює, що для визначення витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу наведених норм вбачається, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано докази обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача не надав до суду доказів які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт, детальний опис робіт та їх вартість.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог до суду не надходила.
З огляду на викладені відомості суд вважає, що позивачем не підтверджено витрати на правничу допомогу які підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, у відповідності до чого підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 599,28 грн. (66%).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у не розгляді заяви від 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії.
Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А; код ЄДРПОУ 37755477) поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та виплатити заборгованість по пенсії з липня 2019 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
У задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області які полягають у зупинені виплати ОСОБА_1 призначеної довічно з 05 січня 2012 року пенсії за віком з липня 2019 року - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А; код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 599,28 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова