31 березня 2021 року Справа 160/4596/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., дослідивши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Недайводський навчально-виховний комплекс (заклад загальної середньої освіти I-III ступенів - заклад дошкільної освіти» Глеюватської сільської ради про застосування заходів реагування, -
26 березня 2021 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Недайводський навчально-виховний комплекс (заклад загальної середньої освіти I-III ступенів - заклад дошкільної освіти» Глеюватської сільської ради про застосування заходів реагування.
Перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем ставиться питання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією, кошторисом якої не передбачено видатки на сплату судового збору.
Положеннями ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної особи або юридичної особи.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Посилання позивача на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою організацією є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Натомість, зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору.
Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннямист. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону Україи «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною заявою.
Отже, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 2270,00грн. за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ 37988155); Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Недайводський навчально-виховний комплекс (заклад загальної середньої освіти I-III ступенів - заклад дошкільної освіти» Глеюватської сільської ради про застосування заходів реагування - залишити без руху.
Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев