Копія
31 березня 2021 року Справа № 160/16782/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
за участі секретаря судового засіданняМаксименко Є.М.
за участі:
представника позивача представника відповідача Сиромятникова О.О. Гущина М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської радт про визнання протиправними та нечинними рішень
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправними та нечинними наступні рішення Дніпровської міської ради:
№ 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської
ради VII скликання»;
№ 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуванні рішення відповідача є нормативно-правовими актами. Рішення № 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання» є протиправним, оскільки проведення сесії ради дистанційно в режимі онлайн виходить за межі повноважень та компетенції відповідача. Чинне законодавство на момент виникнення спірних правовідносин дозволяло проводити сесії лише за умови фізичної присутності як депутатів так і громадськості, а також представників ЗМІ. Гласність та відкритість засідань сесії ради може бути забезпечена лише таким способом. Під час прийняття рішення № 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра» відповідачем не дотримано процедури прийняття регуляторного акту: не опубліковано повідомлення про оприлюднення аналізу регуляторного впливу до проекту оспорюваного рішення; не було проведено відкритих громадських обговорень проекту рішення; порушено процедуру проведення сесії (сесія проведена онлайн без фізичної присутності депутатів); не було проведено належну реєстрацію та ідентифікацію депутатів.
Ухвалою суду від 18.12.2020 року (суддя Сліпець Н.Є.) відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.01.2021 року задоволено заяву про самовідвід судді Спіпець Н.Є.
Ухвалою суду від 01.02.2021 року справу прийнято до розгляду суддею Златіним С.В.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав. Рішення № 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра» втратило чинність згідно рішення відповідача від 02.09.2020 року № 84/60. Рішення № 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання» не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії. Рішення № 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання» прийнято на час карантину та під час його прийняття депутати не порушували чинного законодавства України. Також відповідач наголосив на тому, що оскаржувані позивачем рішення станом на день розгляду справи вже не є чинними.
Відповідач 15.03.2021 року надав суду екземпляр газети «Наше місто» від 04.03.2021 року № 9, у якому опубліковано оголошення про розгляд даної справи.
Ухвалою суду від 15.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
Предметом позову є два рішення Дніпровської міської ради:
№ 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання»;
№ 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра».
У відповідності до вимог пунктів 18 та 19 частини 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
З аналізу положень оскаржуваних актів відповідача суд вважає їх нормативно-правовими актами, оскільки оскаржувані рішення відповідача встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) загальні правила регулювання однотипних відносин, і які розраховані на довгострокове та неодноразове застосування; дія їх не вичерпується їх виконанням; оскаржувані рішення стосуються прав або інтересів невизначеної кількості осіб.
Згідно вимог ч.3 ст.264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскарженні до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Таким чином, КАС України встановлює можливість оскарження у судовому порядку лише чинних нормативно-правових актів.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, КАС встановлює можливість визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту лише на майбутнє.
Судом під час розгляду справи встановлено, що пунктом 4 рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 року № 84/60 «Про затвердження проєкту внесенні змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення Дніпровської міської ради № 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра».
Таким чином, рішення Дніпровської міської ради № 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра» станом на день розгляду справи не є чинним, що виключає можливість його оскарження в адміністративному суді.
Також судом під час розгляду справи встановлено, що Дніпровська міська рада прийняла рішення № 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання», яке після прийняття стало частиною Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання».
Згідно п. 2 статті 57 Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання, який затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 29.02.2016 року № 5-3/1 (із змінами та доповненням), копія якого міститься у матеріалах справи, Регламент регулює діяльність ради та припиняю свою чинність з моменту ухвалення Регламенту радою наступного скликання.
У матеріалах справи міститься копія Регламенту Дніпровської міської ради VIIІ скликання, який затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 16.12.2020 року № 2/1-2.
За вказаних обставин Регламент Дніпровської міської ради VII скликання, який є нормативно-правовим актом, втратив чинність 16.12.2020 року, тобто у день ухвалення Регламенту Дніпровською міською радою наступного скликання.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16.
Суд зазначає, що нечинні нормативно-правові акти не можуть створювати наслідків для прав та законних інтересів позивача, а тому права та законні інтереси позивача не є порушеними; у відповідності до вимог КАС України рішення суду про визнання нечинним нормативно-правого акту не матиме зворотньої дії в часі, а нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради № 108/55 від 25.03.2020 року «Про затвердження проєкту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра».
За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради № 2/55 від 25.03.2020 року «Про внесення змін до Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання».
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (49000, м Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) при визнання протиправними та нечинними рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 31 березня 2021 року.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 31.03.2021 року
Помічник судді Лісна А.М.