31 березня 2021 р.Справа №125зп-21/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову без пред'явлення відповідного позову до суду у порядку, визначеному ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, -
29.03.2021р. засобами електронного зв'язку ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить зупинити дію рішення, викладеного у листі Управління освіти Департаменту гуманітарної політики від 12.03.2021р. №7/1-72, щодо використання в роботі оновленої інформації про розподіл та закріплення територій обслуговування за закладами загальної середньої освіти згідно з додатками 1 та 2.
Вказану заяву заявник обґрунтовує тим, що згідно з листом Управління освіти Департаменту гуманітарної політики від 12.03.2021р. №7/1-72, яке надіслано для ознайомлення та використання в роботі оновленої інформації про розподіл та закріплення територій обслуговування за закладами загальної середньої освіти, підпорядкованими департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, з урахуванням приведення типів закладів освіти до вимог чинного законодавства України, в тому числі додатки 1 та 2, згідно з яким Комунальний заклад освіти "Спеціалізована школа №115" Дніпровської міської ради не зараховує здобувачів освіти початкової школи, як раніше, проте у наведеному закладі освіти навчаються інші діти заявника та вона планувала направити до цього закладу свою третю дитину на здобуття початкової освіти у 2023 навчальному році. Також і заявник вказує на те, що у Управління освіти Департаменту гуманітарної політики відсутні повноваження щодо викладення такого рішення у додатках до листа та його направлення до керівників закладів загальної середньої освіти Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра. За викладеного, заявник вважає, що є очевидними ознаки протиправності оскаржуваних дій, викладені в позові та невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів її дітей, а тому заявник просить застосувати заходи забезпечення позову на підставі ст.ст.150-152 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, у заяві заявник вказує на те, що має намір звернутися до суду із адміністративним позовом в інтересах її дитини ОСОБА_3 до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Дніпровська міська рада, КЗ "Спеціалізована школа №115" ДОР, КЗ "Середня загальноосвітня школа №64" ДОР, КЗ "Середня загальноосвітня школа №114" ДОР, КЗ "Середня загальноосвітня школа №116" ДОР, КЗ "Середня загальноосвітня школа №117" ДОР про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.
Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову до подання позовної заяви, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд не находить обґрунтованих підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю - ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.
За приписами ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Разом з тим, згідно ч.3 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази, не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких вона має намір звернутись до суду.
При цьому, судом не може бути обрано підставою для вжиття заходів забезпечення позову посилання заявника на те, що у Управління освіти Департаменту гуманітарної політики відсутні повноваження щодо викладення такого рішення у додатках до листа та його направлення до керівників закладів загальної середньої освіти Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, а також і на те, що є очевидними ознаки протиправності оскаржуваних дій, зважаючи на наступне.
Так, зі змісту заяви про забезпечення адміністративного позову вбачається, що підставою для звернення заявника до суду з даною заявою є, зокрема, прийняття листом Управління освіти Департаменту гуманітарної політики від 12.03.2021р. №7/1-72 рішення, яке надіслано для ознайомлення та використання в роботі оновленої інформації про розподіл та закріплення територій обслуговування за закладами загальної середньої освіти, підпорядкованими департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, у зв'язку з чим заявник має намір оскаржити до суду дії Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та у позовній заяві має намір просити визнати такі дії протиправними.
Разом з тим, в адміністративних справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії рішення, викладеного у листі Управління освіти Департаменту гуманітарної політики від 12.03.2021р. №7/1-72, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Окрім того, судом враховується і те, що у заяві про забезпечення позову позивач просить зупинити дію рішення, викладеного у листі Управління освіти Департаменту гуманітарної політики від 12.03.2021р. №7/1-72, та вказує на намір подати позов з приводу оскарження дій Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, разом з тим, обрання заявником такого виду забезпечення позову, в даному випадку, не відповідає положенням п.5 ч.3 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, за яким не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності у даному випадку хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі за позовом заявника про визнання протиправними дій Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення заяви заявника - ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва