19 березня 2021 року Справа № 160/16943/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
за участі секретаря судового засіданняМаксименко Е.М.,
за участі:
позивача представника відповідачів -1,2 ОСОБА_1 ОСОБА_6,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дисциплінарний уповноважений асоціації приватних виконавців України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , член Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України ОСОБА_3 (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, літ. А, оф. 22) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування індивідуального акта,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дисциплінарний уповноважений асоціації приватних виконавців України ОСОБА_2 , член Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України ОСОБА_3 , в якій просить:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, які полягають у здійсненні контролю за виконанням судового рішення шляхом розгляду скарги боржника ОСОБА_4 на рішення та дії (процесуальні дії) приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) щодо виконання судового рішення;
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, які полягають у внесенні 16.10.2020 року до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019);
- визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом № 43 від 22.10.2020 року рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2020 №3871/5, яким введено в дію оформлене протоколом № 43 від 22.10.2020 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він внесений до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Дисциплінарна комісія приватних виконавців 22.10.2020 ухвалила рішення, яке оформлене протоколом № 43 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосування стягнення у вигляді догани.
Позивач вважає рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 22.10.2020 та наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2020 № 3871/5 протиправним та такими, що прийняті в порушення чинного законодавства України, оскільки основним аргументом Міністерства юстиції щодо необхідності притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є факт відкриття виконавчого провадження та факт здійснення виконавчих дій не за місцем виконання рішення, яке передбачено Законом України «Про виконавче провадження», проте на час відкриття виконавчого провадження діяли правові норми у попередній редакції, які вказують на правомірність дій приватного виконавця.
Ухвалою суду від 23.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.
22.01.2021 від представника відповідача - Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.
Так відповідачем зазначено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 , Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівський області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) складена довідка від 07.09.2020, згідно якого приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження № 60005068 порушено вимоги частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо місця виконання рішення. Так Комісія дослідивши матеріали подання та заслухавши доводи присутніх, вирішила задовольнити подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та, враховуючи обставини вчинення проступків, наявність вини позивача, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, Комісією вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
18.02.2021 від представника третьої особи члена Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України ОСОБА_3 - надійшли пояснення на позовну заяву відповідно до яких зазначено, що аналіз змісту рішення Дисциплінарної комісії від 22.10.2020 про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності свідчить про повну відсутність мотивів прийняття рішення.
19.03.2021 представником Міністерства юстиції України надані заперечення на пояснення позивача та науково-правові висновки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 09.12.2020 № 126 -01-1780 та науково-правові висновки науковців кафедри цивільного процесу національного університету «Одеська юридична Академія».
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачів-1,2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 здійснює діяльність приватного виконавця у виконавчому окрузі міста Києва згідно посвідчення № 0312 від 05.03.2019 року.
09.09.2019 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 60005068 з примусового виконання виконавчого листа № 199/1917/19 виданого 04.09.2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором відступлення права вимоги від 15.08.2017 року в сумі 84830,00 грн., судовий збір в сумі 843, 30 коп.
Постанова винесена на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження та додатку роз'яснення до заяви про відкриття виконавчого провадження, у які зазначено місцезнаходження майна (грошових коштів) боржника, а саме кошти на поточному рахунку, який знаходиться у АТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.
За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 складена довідка від 07.09.2020 згідно з якої, приватним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження № 60005068 порушено вимоги ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватним виконавцем здійснено виконавчі дії не за місцем виконання рішення.
За результатами розгляду подання Міністерства юстиції України, Дисциплінарною комісією приватних виконавців вирішено задовольнити подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Підставою для внесення подання від 16.10.2020 стали результати проведеної Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) позапланової невиїзної перевірки 07.09.2020 за скаргою ОСОБА_4 від 13.08.2020 який є боржником у виконавчому провадженні № 60005068
Отже, правомірність прийняття оскаржуваного рішення Дисциплінарною комісією приватних виконавців щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Щодо проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на підставі скарги ОСОБА_4 від 13.08.2020, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України
Згідно з частиною першою статті 39 цього ж Закону дисциплінарна комісія приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.
Положеннями статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункту 19 Розділу III. «Порядок організації та проведення перевірок діяльності приватних виконавців» Порядку №3284/5 передбачено, що позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, необхідність (потреба) перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.
Отже, суд звертає увагу, що наведена норма встановлює обмеження щодо об'єкта перевірки, який окреслюється питаннями, необхідність (потреба) перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.
Підсумовуючи, суд зазначає, що розгляд скарги боржника відповідачем на дії приватного виконавця є правомірними та відповідають положенням статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та пункту 19 Розділу III. «Порядок організації та проведення перевірок діяльності приватних виконавців» Порядку №3284/5, а отже вимога позивача визнати протиправними дії Міністерства юстиції України з приводу розгляду скарги боржника ОСОБА_4 на дії приватного виконавця задоволенню не підлягає.
Згідно з виконавчим листом, адресою проживання боржника є АДРЕСА_2
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в заяві стягувача від 05.09.2019 зазначено місцезнаходження майна (грошових коштів) боржника, а саме: кошти на поточному рахунку, відкритому в АТ КБ «Приватбанк».
У додатку - роз'ясненні до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач зазначив, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ КБ «Приватбанк» МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, а тому майно боржника фактично знаходиться за цією адресою. При відкритті виконавчого провадження № 60005068, приватним виконавцем було перевірено інформацію щодо адреси місцезнаходження АТ КБ «Приватбанк» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Після відкриття виконавчого провадження № 60005068 приватним виконавцем вчинялися дії по стягненню коштів з рахунків боржника та надсиланням копій постанов та інших документів виконавчого провадження за адресою місцезнаходження боржника.
08.07.2020 до офісу приватного виконавця ОСОБА_1 за вхідним номером 1611 надійшла заява боржника від 06.07.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій з копією ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18.06.2020 по справі № 199/1917/19, відповідно до якої Дніпровським апеляційним судом ухвалено відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення, за яким видано виконавчий документ.
На підставі вищевикладеного та у відповідності до вимог статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 09.07.2020 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
З системного аналізу вищевикладеного можна зробити висновок, що при пред'явленні стягувачем, ОСОБА_5 , приватному виконавцю ОСОБА_1 виконавчого листа 199/1917/19, першим надано роз'яснення, про те, що у боржника є кошти на поточному рахунку в АТ КБ «Приватбанк» який знаходитися у м. Києві. Відповідно до довідки з АТ КБ «Приватбанк» від 09.09.2020 наданої приватним виконавцем ОСОБА_1 станом на 09.09.2019, тобто на день відкриття виконавчого провадження, боржник ОСОБА_4 мав відкриті поточні рахунки в цьому банку.
Міністерство юстиції України, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державно правову політику з питань організації примусового виконання рішень судів та інших органів, своїм наказом № 3940/5 від 09.12.2019, яким були внесені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначив, що уразі пред'явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ /копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходяться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Вказані зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, набули чинності після відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження № 660005068
Станом на 09.09.2020, тобто на момент відкриття виконавчого провадження № 660005068 пункт 3 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень мав таку редакцію: « У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
Отже, з огляду на викладене можна зробити висновок, що на момент відкриття приватним виконавцем ОСОБА_1 виконавчого провадження № 660005068 у вересні 2019 року, від приватного виконавця не вимагалося отримання від боржника документального підтвердження знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Разом з тим, на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець не зобов'язаний перевіряти достовірність відомостей, що надає стягувач.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження приватний виконавець Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний суд, не одноразово зазначав у своїх висновках, що грошові кошти є різновидом майна. (Постанова ВС у справі 905/3542/15, у справі № 95/3542/15).
Оскільки, грошові кошти є різновидом майна, то знаходження відповідних коштів боржника на рахунках в банківських установах, які мають офіційне місце реєстрації в м. Києві, обумовлює правомірність дій приватного виконавця з відкриттям виконавчого провадження у м. Києві.
Окрім того, відкриття виконавчого провадження проводиться виключно виходячи з відомостей, вказаних стягувачем у заяві про примусове виконання рішення та зазначених у виконавчому документі, - виконавець, в силу положень норм Закон, до відкриття виконавчого провадження змушений керуватись тільки поданими стягувачем документами. Інших повноважень чи прав виконавця на здійснення виконавчих дій та встановлення місця проживання та перебування боржника до відкриття виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження не передбачає».
Правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду з приводу застосування положень ст.ст. 19, 24, 25, 26 закону України «Про виконавче провадження» в частині юридичних наслідків достовірності відомостей заяви стягувача про прийняття виконавчого документа до примусового виконання викладені у постанові від 23.01.2019 по справі 820/838/17 (адміністративне провадження №/К 9901/20155/18) і полягає у тому, що у виконавця відсутній обов'язок перевірки правдивості викладених стягувачем відомостей, зокрема, про місце знаходження боржника.
Згідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; порушення правил професійної етики приватного виконавця; розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Зазначений перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У статті 7 Кодексу професійної етики приватного виконавця зазначено, що приватний виконавець, підчас здійснення своєї діяльності повинен неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства. Дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, обов'язковості виконання рішень, диспозитивності, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Приватний виконавець повинен вжити усіх передбачених законодавством заходів до повного виконання рішення у розумні строки з дотриманням прав сторін у виконавчому провадженні.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом № 43 від 22.10.2020 року рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, та визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2020 №3871/5, яким введено в дію оформлене протоколом № 43 від 22.10.2020 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
З приводу визнання протиправним дії Міністерства юстиції України, які полягають у внесенні до Дисциплінарної комісії подання про притягнення до відповідальності, суд зазначає, що саме по собі внесення подання про притягнення до відповідальності не несе будь-яких правових наслідків для приватного виконавця. Результат розгляду подання може мати наслідки для приватного виконавця. Саме Дисциплінарна комісія приватних виконавців повноважна перевірити повноту та обґрунтованість наданих Міністерством юстиції матеріалів, та в подальшому хвалити певне рішення.
Подання не є будь-яким рішенням органу влади, і питання задоволення його, чи відмова у його задоволенні відноситься до компетенції Дисциплінарної комісії. Враховуючи, висновку суду про визнання протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.
Керуючись ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Дисциплінарний уповноважений асоціації приватних виконавців України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , член Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України ОСОБА_3 (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, літ. А, оф. 22) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування індивідуального акта задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом № 43 від 22.10.2020 року рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2020 №3871/5, яким введено в дію оформлене протоколом № 43 від 22.10.2020 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (дата внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України 13.05.2019) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1051,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 березня 2021 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко