10 лютого 2021 року Справа № 160/17689/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК ГРУП» (49019, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.70, оф.205) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17а), відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8), про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК ГРУП» (далі - ТОВ «АРС ТЕК ГРУП», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- скасування рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС в Дніпропетровській області, відповідач-1), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1548845/43095881 від 04.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної за №3 від 07.04.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язання Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №3 від 07.04.2020 на загальну суму 474' 130грн.37коп. в тому числі ПДВ - 79' 021грн.73коп. складену позивачем у зв'язку з продажем товарів в асортименті на адресу ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (ІПН 245846626653, номер філії - 04) - датою її фактичного направлення.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Щодо поновлення строку звернення до суду слід зазначити наступне.
Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, вищевказаною нормою встановлено спеціальні строки звернення до суду після досудового порядку вирішення спору.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Позивач скористався досудовим врегулювання спору, отримавши рішення за результатами розгляду скарги від 09.06.2020, про що зазначив у своїй заяві.
Також позивач зазначає про порушення строків звернення до суду у зв'язку з дією карантину.
Проте, загальновідомими, в порядку ч.3 ст.78 КАС України, є обставини введення постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 з 18.03.2020 до 24.04.2020 на всій території України жорсткого карантину. А з 25.04.2020 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України на території України діє адаптивний карантин, який не обмежує пересування ані транспортним сполученням, ані доступ до установ чи організацій.
Отже, позивачем не дотримано строк звернення до суду, який визначено ч.4 ст.122 КАС України, та не надано доказів поважності причин пропуску вказаного строку.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Окрім цього, за приписами ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 по справі № 640/12324/19 звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того позивач не звертає увагу на те, що п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення», який набрав чинності 17.07.2020, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Всупереч вказаної норми позивач не надав доказів неможливості вчинення відповідних процесуальних дій у визначений строк зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відтак, вимоги ухвали суду не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 161, 241, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТЕК ГРУП» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати разом з оригіналом позову та додатками до нього:
- позивачу за адресою: 49019, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, буд.70, оф.205.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова