Копія
22 березня 2021 року Справа 160/12865/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши заяву представника позивачів - Ромбак Світлани Дмитрівни, ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/12865/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/12865/19
19.03.2021 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивачів - Ромбак Світлани Дмитрівни, Яковлева Олега Борисовича, в якій він просить:
- за повторне умисне невиконання судового рішення без поважних причин накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- половину суми штрафу стягнути на користь позивачів, в рівній частці, за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати відповідача у чотириденний строк з дати винесення ухвали суду надати суду новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020р. у справі № 160/12865/19;
- попередити відповідача про відповідальність за продовження протиправних дій з припинення або зміни способу виплати пенсій за віком позивачам, а так само створення будь-яких перешкод в отриманні пенсій, з підстав, не передбачених чинним пенсійним законодавством.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо залишення без руху заяв.
Разом із цим, відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене вище, враховуючи неврегулюваність КАС України питання щодо залишення без руху заяв, суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку положень КАС України, якими визначено порядок залишення без руху позовних заяв.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Конституційний Суд України в рішенні від 14.12.1999 № 10-рп/99 зазначив, що положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини першої статі 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частиною першою статті 13 вказаного Закону мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Суд зазначає, що представником позивачів подано заяву, яка викладена російською мовою, що суперечить положенням законодавства щодо застосування української мови органами державної влади, в тому числі в судочинстві.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеній в ухвалі від 12.06.2019 року по справі № 219/2124/19, від 21.02.2018 року по справі № 826/1833/16, від 07.06.2019 року по справі №826/10114/17, від 01.08.2019 по справі 826/10114/17, від 01.07.2019 по справі 243/10706/18, від 22.07.2019 по справі 826/19159/16, від 27.08.2019 року у справі №520/3782/19 адміністративне провадження №К/9901/21152/19.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що заява має бути викладена українською мовою.
Вищевикладене також узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 16.10.2018 року у справі №826/1833/16 адміністративне провадження №К/9901/20397/18 45292/18.
Підстав для відступлення від цих правових висновків немає.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивачів - Ромбак Світлани Дмитрівни, ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/12865/19 - залишити без руху.
Встановити позивачам строк для усунення недоліків заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, шляхом надання до суду належно оформленої та підписаної заяви з урахуванням вимог КАС Українита у кількості відповідній до кількості учасників у справі.
Роз'яснити позивачам, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається позивачам, якщо вони не усунули недоліки заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) В.В. Кальник